ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.10 Справа № 21/284/10
Суддя
За позовом – Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50)
до відповідача 1 –Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит" (69600, м. Запоріжжя, МСП-982, вул. Північне шосе, буд. 31-А, код за ЄДРПОУ 25516317)
до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-юридична фірма "Бізон. Бізнес-Центр" (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 34, кв.129; код ЄДРПОУ 35842960)
про визнання недійсним договору
Суддя Черкаський В.І.
За участю представників сторін:
від позивача - Прохода І.А., дов. № 01/43 від 02.03.2010 р.;
від відповідача 1 –Шостак О.М., дов. № 01/243 від 22.06.2010 р.
від відповідача 2 –Федько О.А., дов. № 45/10 від 07.10.2010 р.
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання недійсним договору про надання охоронних послуг від 31.07.2009 р., що укладений між Відкритим акціонерним товариством "Вуглецевий композит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронно-юридичною фірмою "Бізон. Бізнес-Центр" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-юридичною фірмою "Бізон. Бізнес-Центр" на користь держави суму в 382104 грн., на яку останнім в рахунок оплати за договором отримано векселі Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит".
Ухвалою господарського суду від 07.10.2010 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено судове засідання по справі на 02.11.2010 року.
Позивач у судовому засіданні підтримував заявлені вимоги та обґрунтовує їх ст. ст. 203, 215, 227 Цивільного кодексу України, ст. 207, 208 Господарського кодексу України, Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 92 (921-2008-п) .
Відповідач 1 в судовому засіданні надав відзив (вих. 02/514 від 02.11.2010 р.), в якому зазначив, що позовні вимоги позивача повністю підтримує. Надав пояснення в яких зазначив, що договір про надання охоронних послуг № 3 укладений з порушенням п. 9.3.4 Статуту, оскільки договір не погоджений наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит".
Відповідач 2 проти позовних вимог заперечив, вважає позовні вимоги необґрунтованими з наступних підстав. Щодо укладеного договору № 03 від 31.07.2009 р. відповідач 2 взяв на себе зобов’язання із забезпеченням охорони території об’єкта - території ВАТ "Вуглецевий композит". Посилання позивача на те, що підписуючи даний договір директор ВАТ "Вуглецевий композит" - Болмаков М.І. діяв з перевищенням повноважень безпідставні та документально не підтверджені. Крім того, приймання –передача наданих послуг за договором було оформлено між сторонами шляхом підписання Актів виконання послуг охорони території, які були підписані головою правління відповідача 1- Болмаковим М.І., а з червня 2010 р. – в.о. голови правління –Кирпушко А.В. та скріплені печаткою підприємства. На виконання умов договору відповідач 1 сплачував надані послуги з охорони підприємства. Посилання позивача, на те що сума договору про надання охоронних послуг становить 501624 грн., що перевищує 1 відсоток балансової вартості активів товариства, безпідставне, оскільки, сторони в договорі не встановили загальну суму договору. Вона визначалась згідно обсягу фактично наданих послуг. Отже, відповідач 1 мав змогу самостійно коригувати обсяг послуг, що надавалися відповідачем –2 та суму наданих послуг. Крім того, посилання позивачем в обґрунтуванні своїх вимог на ст. 227 ЦК України, як на підставу недійсності правочину, є неправильним, оскільки відповідач 2 має ліцензію на зайняття таким видом діяльності, як надання охоронних послуг. Стосовно процедури закупівлі послуг за державні кошти. Відповідно до Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (921-2008-п) , слід зазначити наступне, що визнання договору про надання охоронних послуг внаслідок незастосування процедури закупівлі є незаконними. Крім того, посилання позивача на ст. 208 ЦК України безпідставне, оскільки договір про надання охоронних послуг № 03 від 31.07.2009 р. не підпадає під ознаки угоди, яка суперечить інтересам держави або суспільства, що виключає законність позовних вимог щодо стягнення в дохід держави суми отриманих на виконання договору грошових коштів. У зв’язку з вищевикладеним, відповідач 2 просить в позові відмовити. (відзив долучений до матеріалів справи).
Відповідачем 2 заявлено клопотання про витребування письмових доказів.
Судом задоволене клопотання відповідача 2 про витребування письмових доказів.
На підставі ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 02.11.2010 року оголошувалась перерва до 16.11.2010 року.
Господарським судом Запорізької області від 02.11.2010 р. було зроблено запит щодо надання відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців про осіб, які мали вчиняти юридичні дії від імені ВАТ "Вуглецевий композит" без довіреності станом на 31.07.2009 р.
12.11.2010 р. надійшла інформація з витягом від Державного реєстратора виконавчого комітету Запорізької міської ради, щодо зміни особи, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності.
У зв’язку з ненаданням витребуваних документальних доказів, відповідно клопотання відповідача 2, від позивача та відповідача 1, в судовому засіданні 16.11.2010 р. суд витребував у РВ ФДМУ по Запорізькій області: контракт з керівником виконавчого органу ВАТ "Вуглецевий композит" Болмаковим М.І., протоколи засідань наглядової ради ВАТ "Вуглецевий композит" за період 2009-2010 р.
У зв’язку з витребуванням від сторін додаткових доказів, в судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувались перерви до 02.12.2010 р., до 07.12.2010 р.
За клопотанням представників сторін судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Розгляд справи закінчено 07.12.2010 р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 24.06.2008 р. № 413 (v0413581-08) , функції управління майном державного підприємства "Завод "Вуглекомпозит" були передані в управління регіональному відділення ФДМУ по Запорізькій області в порядку, затвердженому наказом Фонду державного майна України від 31.03.2000 р. № 677 (надалі за текстом - відділення).
Наказом регіонального відділення від 28.07.2008 р. № 202 був затверджений акт приймання-передавання функцій управління майном.
У відповідності до. 1.1. статуту ВАТ "Вуглецевий композит" засновано відповідно до наказу відділення від 27.11.2008 р. № 399 шляхом перетворення державного підприємства "Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів" у ВАТ відповідно до Законів України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , "Про державну програму приватизації" (1723-14) , "Про господарські товариства" (1576-12) , постанови КМ України від 11.09.1996 р. № 1099 "Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств зі змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства" (1099-96-п) .
99,316 % акцій ВАТ "Вуглецевий композит" належить державі і знаходяться в управлінні відділення, наглядова рада товариства складається з представників РВ ФДМУ по Запорізькій області.
Відповідно до пункту 4 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 р. № 2558-ХІІ (2558-12) , основним завданнями Фонду є: захист майнових прав України на її території та за кордоном; здійснення прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створення спільних підприємств.
31.07.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронно-юридична фірма "Бізон. Бізнес-Центр" (відповідач 2) та Відкритим акціонерним товариством "Вуглецевий композит" (відповідач 1) укладено договір про надання охоронних послуг № 3 (далі-договір).
Відповідно п. 1.1. договору, відповідач 1 доручає, а відповідач 2 приймає на себе зобов’язання по забезпеченню охорони території об’єкта: території ВАТ "Вуглекомпозит" розташованого за адресою: Україна, 69600, вул. Північне шосе, 31-А (далі - об’єкт).
За послуги по охороні об’єкта відповідач 1 зобов’язався сплачувати відповідачу 2 суму по факту наданих послуг, з розрахунку 12 грн. 00 коп. за 1 людино/ годину відповідно наданого рахунку та акту виконаних робіт на перше число місяця наступного за звітним періодом (п. 4.1. договору).
Згідно п. 4.1.1 договору, оплата за надані послуги здійснюється не пізніше 5 (п’яти) банківських днів з началу місяця.
Пунктом 5.1 договору визначено, що договір вступає в силу з 31 липня 2009 р. та діє до 31 грудня 2009 р.
Доповненням до договору встановлено, строк дії доповнення до договору № 03 від 31.07.2009 р. вступає в силу з 01 січня 2010 р. та діє до 31 липня 2010 р.
Договір був підписаний сторонами, зокрема з боку ВАТ "Вуглецевий композит" директором –Болмаковим М.І. та завірений печаткою товариства.
Позивачем було зазначено, що спірний договір було підписано директором Болмаковим М.І., який діяв з перевищенням повноважень, оскільки він не отримав погодження наглядової ради ВАТ "Вуглецевий композит" на укладання цього договору.
Відповідно до ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Відповідно до ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Згідно з п. 9.4.1 Статуту ВАТ "Вуглецевий комбінат", виконавчим органом Товариства є Правління, яке здійснює керівництво його поточною діяльністю і діє на колегіальних засадах.
Пунктом 9.4.5 Статуту, передбачено що голова правління керує роботою правління. Голова правління має право без доручення вчиняти дії від імені Товариства. Він уповноважений керувати поточними справами товариства і здійснювати виконання рішень вищого органу Товариства та Наглядової ради, представляти товариство у відносинах з іншими юридичними особами, проводити та укладати угоди від імені товариства, відповідно до норм діючого статуту, організовувати ведення протоколів засідань правління.
Згідно п. 9.3.4 Статуту, за рішенням вищого органу товариства, після реалізації 50% державного пакету акцій наглядова рада укладає контракт з головою правління Товариства.
Відповідно до Статуту Товариства, з керівником виконавчого органу ВАТ "Вуглецевий композит"- Болмаковим М.І. був укладений контракт № 236 з керівником виконавчого органу ВАТ "Вуглецевий композит" від 31.07.2009 р., з якого вбачається, що РВ ФДМУ по Запорізькій області, як засновник ВАТ "Вуглецевий композит", на підставі статуту та наказу регіонального відділення від 27.11.2008 р. № 399 "Про перетворення державного підприємства "Завод Вуглекомпозит" у відкрите акціонерне товариство (далі Вищий орган товариства) в особі в.о. начальника РВФДМУ по Запорізькій області з одного боку, та Болмаковим Миколою Івановичем (далі-керівник), з другого боку, уклали цей контракт про призначення Болмакова М.І. на посаду керівника виконавчого органу ВАТ "Вуглецевий композит", строком з 31.07.2009 р. до 31.07.2010 р.
Відповідно до умов даного Контракту, Болмаков М.І. мав право діяти від імені товариства, розпоряджатися належним товариству майном, укладати господарські та інші договори тощо.
Таким чином, керівник виконавчого органу Болмаков М.І. мав належні повноваження на підписання договору про надання охоронних послуг від 31.07.2009 р. № 03.
Приймання-передача наданих послуг за договором було оформлено між сторонами шляхом підписання Актів виконання послуг охорони території, які були підписані головою правління Відповідача-1 - Болмаковим М.І., а з червня 2010 р. - в.о. голови правління - Кирпушко А.В. та скріплені печаткою.
На виконання умов договору Відповідач-1 сплачував надані послуги відповідачу 2 з охорони території шляхом передачі векселів, що підтверджується актами прийому –передачі простого векселя, що також були зі сторони товариства підписані - Болмаковим М.І та скріплені печаткою підприємства (копії містяться в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", вексель є цінним папером, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Простий вексель містить такі реквізити: а) найменування - "вексель"; б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму; в) зазначення строку платежу; г) зазначення місця, в якому повинен здійснитись платіж; д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений; е) дату і місце складання векселя; є) підпис того, хто видає документ (векселедавця).
Отже, прости векселі які передані ТОВ "Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-юридична фірма "Бізон. Бізнес-Центр" були заповнені, з дотриманням всіх вимог, передбачених ст. 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" та ст. 75, 76 Уніфікованого закону і не містить дефекту форми, та будь-яких інших підстав, які б позбавили його вексельної сили.
Пунктом 9.2.4 статуту передбачено що на підписання векселів потрібно прийняти рішення про надання повноважень голові.
Пунктом 9.4.10 правління товариства підписує векселі, при прийнятті вищим органом товариства відповідного рішення.
Не надання сторонами рішень передбачених пунктами статуту не є підставою вважати що голова правління неповноважний на підписання векселів.
Передані відповідачу –2 векселя були підписані головою правління Болмаковим М.І. та головним бухгалтером В.І. Шепель та завірені печаткою підприємства.
Вказана особа діяла у відповідності з повноваженнями, передбаченими статутом Товариства та Контактом. Крім того, відповідно до статуту Товариства, укладеного Контракту та ст. 92 ЦК України голова правління ВАТ "Вуглецевий композит" Болмаков М.І. уповноважений діяти від імені товариства без довіреності. Отже, твердження позивача про те, що Наглядова рада Товариства не уповноважувала Болмакова М.І. на підписання договору спростовується вищевикладеним.
Також, позивач в якості підстав для задоволення позовних вимог посилається на те, що сума договору про надання охоронних послуг становить 501624 грн., що перевищує 1 відсоток балансової вартості активів Товариства, що відповідно до Статуту Товариств тягне за собою необхідність погодження даного договору наглядовою радою.
Вартість активів ВАТ "Вуглецевий композит" на кінець звітного періоду складає 19747000 грн., один відсоток від неї 197470 грн.
Згідно п. 9.3.4. статуту, наглядова рада погоджує за поданням правління товариства договори, що стосуються діяльності товариства, вартість яких становить від 1% до 50% балансової вартості активів.
Суд дійшов висновку щодо повноважень стосовно укладення договору як головою правління особисто так і правлінням товариства.
Згідно з п. 9.4.1 Статуту ВАТ "Вуглецевий комбінат", виконавчим органом Товариства є Правління, яке здійснює керівництво його поточною діяльністю і діє на колегіальних засадах.
До компетенції правління належать усі питання діяльності товариства, крім тих, що згідно з чинним законодавством, цим статутом або рішенням вищого органу товариства віднесені виключно до компетенції іншого органу товариства. Вищий орган товариства може приймати рішення про передачу частини належних йому прав до компетенції правління (пункт 9.4.2 статуту).
Пунктом 9.4.3. статуту, персональний та кількісний склад членів правління товариства обирається на затвердження наглядовою радою товариства за поданням голови правління товариства.
Засідання правління товариства проводяться не рідше одного разу на місяць і вважаються правомочними, якщо на них присутні 2/3 його членів. рішення правління приймаються більшістю голосів. У разі розподілу голосів порівну голос голови правління є вирішальним (п. 9.4.6 статуту).
Відповідно п. 9.4.10. правління товариства, укладає договори (угоди) на суму, що не перевищує 1% балансової вартості активів товариства згідно з чинним законодавством України та вимогами статуту.
Повноваження голови правління передбачені пунктом 9.4.5 Статуту, відповідно до якої голова правління керує роботою правління. Голова правління має право без доручення вчиняти дії від імені Товариств а. Він уповноважений керувати поточними справами товариства і здійснювати виконання рішень вищого органу Товариства та Наглядової ради, представляти товариство у відносинах з іншими юридичними особами, проводити та укладати угоди від імені товариства, відповідно до норм діючого статуту, організовувати ведення протоколів засідань правління.
Слід зазначити, що відповідно до п. 4.1. договору сторони не встановили загальну суму договору, вона встановлена у розмірі 12 грн. 00 коп. за 1 людино/ годину. Вона визначалась згідно обсягу фактично наданих послуг.
Таким чином, оскільки сума договору встановлена у розмірі 12 грн. 00 коп. за 1 людино/ годину, що не перевищує 197470 грн. (1% балансової вартості активів) погодження договору № 03 з правлінням товариства є не обов’язковим.
Відповідач-1 мав змогу самостійно коригувати обсяг послуг, що надавалися Відповідачем - 2 та суму наданих послуг. Викладене вище підтверджує, що відповідач 1 схвалив договір про надання охоронних послуг № 03 від 31.07.2009 р. шляхом вчинення конклюдентних дій.
Щодо посилання позивача стосовно незастосування процедури закупівлі послуг за державні кошти відповідно до Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 921 (921-2008-п) (надалі - Положення) слід зазначити наступне.
Пунктом 5 Положення (921-2008-п) встановлено, що договір про закупівлю - договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари, в тому числі на умовах лізингу, за державні кошти.
Це Положення (921-2008-п) застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) становить не менше ніж 100 тис. гривень, а робіт - 300 тис. гривень
Отже сторони при укладанні договору про надання охоронних послуг не могли визначити суми договору, яка визначалась згідно обсягу фактично наданих послуг, тому проводити процедуру закупівлі, передбачені положенням було недоцільно.
Отже відповідач-1 здійснив закупівлю послуг з охорони без застосування процедур закупівель, передбачених Положенням (921-2008-п) .
Слід зазначити, що як встановлено п. 92 Положення (921-2008-п) , за порушення вимог, встановлених цим положенням та іншими нормативно-правовими актами, розробленими на його виконання, замовники та учасники несуть адміністративну чи кримінальну відповідальність відповідно до законів. Не застосування конкурентної процедури тягне за собою відповідальність, передбачену діючим законодавством України.
Однак, нормами Положення (921-2008-п) та іншими нормативно-правовими актами не передбачено, що не застосування процедури закупівлі, встановленої Положенням (921-2008-п) про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти тягне визнання укладеного договору про закупівлю товарів (робіт, послуг) недійсним.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що визнання договору про надання охоронних послуг внаслідок не застосування процедури закупівлі є неправомірним.
Крім того, позивач обґрунтував вимоги посилаючись на ст. 227 Цивільного кодексу України, якою передбачено що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Слід зазначити, що для визнання недійсним правочину не має значення знала чи повинна була знати інша сторона про те, що юридична особа діє без ліцензії.
Як було зазначено вище, вид діяльності, який є предметом спірного договору, підлягає ліцензуванню. В матеріалах справи міститься ліцензія серії АВ № 433108, яка видана 03.11.2008 р. ТОВ "Охоронно-юридична фірма "Бізон. Бізнес-Центр" Міністерством внутрішніх справ України. В ліцензії зазначено, що ТОВ "Охоронно-юридична фірма "Бізон. Бізнес-Центр"має право надавати послуги, пов’язані з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян. Таким чином, відповідач 2 мав права на здійснення цього виду діяльності.
Приписами ст. 207 Господарського кодексу України встановлено: господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.
Господарські суди, вирішуючи спори, що виникають у процесі укладання чи виконання договорів, пов’язаних з підприємницькою діяльністю, зобов’язані перевіряти її відповідність чинному законодавству і у разі відсутності у суб’єкта підприємництва ліцензії визнавати такі договори недійсними, оскільки вони не відповідають вимогам Закону.
Посилання позивача на наявність на незаконність укладання договору через відсутності ліцензування діяльності, не приймається судом до уваги як необґрунтоване.
Позивач, посилаючись на ст. 208 ГК України, вважає, що сума 382104 грн., отримана Відповідачем-2 відповідно до договору про надання охоронних послуг, повинна бути стягнута в дохід держави. Стосовно даного твердження позивача слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
З аналізу норми ст. 208 ГК України, для стягнення суми одержаного сторонами за зобов'язанням, необхідною кваліфікуючою ознакою є вина - намір обох сторін здійснити право чин, який би завідомо суперечив інтересу держави або суспільства.
Позивачем не наведено доказів, які б свідчили, що Відповідач-1 та Відповідач-2 уклали договір про надання охоронних послуг, який суперечить інтересам держави або суспільства. Також Позивачем не наведено доказів, які б свідчили про намір обох сторін правочину укласти такий договір, який би завідомо суперечив інтересам держави або суспільства.
Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом (1798-12) заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За таких обставин, суд не вбачає порушень законних прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку зазначених у позові відповідачів, оскільки заявлені до них вимоги не підтверджені належними доказами і є безпідставними.
Приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Разом з тим, заслухавши представника позивача, оцінивши надані до суду матеріали, суд дійшов до висновку, що позивач документально не довів та нормативно не обґрунтував наявність тяжких обставин, що вплинули на нього в момент підписання спірного договору.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Охоронно-юридичною фірмою "Бізон. Бізнес-Центр" на користь держави суму в 382104 грн., на яку останнім в рахунок оплати за договором отримано векселі Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит", оскільки позивачем не наведено доказів, які б свідчили, що Відповідач-1 та Відповідач-2 уклали договір про надання охоронних послуг, який суперечить інтересам держави або суспільства.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 21, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Суддя
В.І.Черкаський
(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –13.12.2010 р.)