Обставини справи: Торгівельно-виробнича компанія "Трансенерго" звернулася до господарського суду АР Крим з позовом до Сімферопольської міської ради, у якому просить суд визнати незаконним та скасувати пункт 9.2 рішення 61 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради №1018 від 30.06.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення порушує право позивача, як власника майна яке знаходиться на спірній земельній ділянці, на одержання спірної земельної ділянки в оренду. Крім того вказує, що постановою господарського суду АР Крим від 02.11.2006 у справі № 2-26/12500-2006А Сімферопольську міську раду було зобов’язано виконати вимоги пункту 3 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та розглянути заяву Торгівельно-виробничої компанії "Трансенерго" про надання в довгострокову оренду терміном на 49 років земельної ділянки, під об’єктом незавершеним будівництвом "Дитячий садочок – ясла на 640 місць", розташованого у м. Сімферополі в мікрорайоні Залісся, під забудову та надати дозвіл на виконання проекту відведення земельної ділянки.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про причину неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не представив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку передбаченого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

30.06.2010 на 61-й сесії V скликання Сімферопольської міської ради прийнято рішення №1018 "Про дозвіл виконання технічної документації по оформленню правовстановлюючих документів на земельні ділянки, дозвіл розробки проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок, наданні, передачі громадянам України, юридичним та фізичним особам-підприємцям земельних ділянок у власність, постійне користування, оренду у м. Сімферополі" (а.с.9).

У пункті 9.2 рішення №1018 від 30.06.2010 вказано, що розглянувши повторно, у зв’язку із відкриттям виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови господарського суду АР Крим від 02.11.2006 №2-26/12500-2006А "Про зобов’язання Сімферопольської міської ради розглянути заяву Торгово-виробничої компанії "Трансенерго" про надання у довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки, на якій розташовано об’єкт незавершеного будівництвом "Дитячий садочок – ясла на 640 місць" розташованого в мікрорайоні Залісся, для реконструкції незавершеного будівництвом дитячого садочку – ясел під багатоповерхову житлову забудову та отримання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки" – відмовити Торгівельно-виробничій компанії "Трансенерго" в розробці проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, розташованого в мікрорайоні Залісся та в наданні вказаної земельної ділянки, у зв’язку з невідповідністю розміщення об’єкту містобудівельній документації.

Дослідивши викладені у позовній заяві обставини, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

22.04.2004 між Торгівельно-виробничою компанією "Трансенерго" (покупець) та Фондом майна АР Крим (продавець) був укладений договір купівлі-продажу під розбирання об’єкту незавершеного будівництва, що належить Автономній Республіці Крим, дитячого садку – ясел на 640 місць, що знаходиться на балансі Управління капітального будівництва виконавчого комітету Сімферопольської міської ради.

Відповідно до умов укладеного договору, Продавець зобов’язується передати у власність Покупцю об’єкт незавершеного будівництва під розбирання, що належить Автономній Республіці Крим, дитячий садок – ясла на 640 місць, що знаходиться на балансі Управління капітального будівництва виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, та розташований за адресою: м. Сімферополь, мікрорайон Залісся, а покупець зобов’язується прийняти вказаний об’єкт та сплатити вартість відповідно до умов, які визначені договором.

рішенням господарського суду АР Крим від 16-30.08.2007р. у справі № 2-21/7027.1-2007, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.12.2007 яка у свою чергу залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2008р., було внесено зміни до пункту 5.1. а) договору купівлі-продажу під розбирання об’єкту незакінченого будівництва № 234 від 22 квітня 2004 р., виклавши його у наступній редакції: "розібрати об’єкт та привести будівельний майданчик в належний стан до 17 вересня 2010 року".

Частиною 2 статті 15 Закону України "Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва" визначено, що покупець, який придбав об'єкт незавершеного будівництва під розбирання, за бажанням може придбати земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, тільки під забудову.

Протоколом № 8 від 07.06.2004 спільного засідання технічної наради та постійної комісії міської ради з питань містобудівництва, раціонального природокористування, екології та земельних відносин, відповідно до заяви позивача було прийнято рішення про узгодження реконструкції незакінченого будівництвом об’єкту (дитячого садку – ясел) під багатоповерхову житлову забудову в мікрорайоні Залісся по вул. Балаклавська, по ГП № 56, за умов надання інформації управління освіти та ескізного проекту. Листом за № 24/01-19/1723 від 13.08.2004 виконавчий комітет Сімферопольської міської ради не заперечував проти розміщення дитячого садку – ясел у вбудовано-прибудованих приміщеннях проектованої забудови. Управління освіти Сімферопольської міської ради листом № 1222 від 16.05.2005 надало згоду з питання будівництва дошкільної установи на 100 місць в мікрорайоні Залісся. Ескізний проект був розроблений позивачем та наданий до управління містобудівництва та архітектури Сімферопольської міської ради.

Отже, слід зазначити, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано якій самі містобудівельній документації не відповідає розміщення об’єкту, якщо навіть припустити, що такою документацією є генеральний план м. Сімферополя, то слід зазначити, що суду не подавалось рішення Сімферопольської міської ради про затвердження генерального плану м. Сімферополя, також навіть якщо виходити з рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 24.05.1996 за № 718 "Про розгляд концепції генерального плану м. Сімферополя до 2015 року" яким схвалено вказану концепцію та рекомендовано її до розгляду сесією міської ради, слід зазначити, що доказів затвердження вказаної концепції Сімферопольською міською радою із прийняттям відповідного рішення міською радою суду також не подавалось.

До того ж у відповідності з ескізним проектом кварталу багатоповерхової забудови по вул. Балаклавська у м. Сімферополі, всередині дворової території пропонується розмістити дитячий садочок на 100 місць з елементами початкової школи.

Отже у будь-якому випадку навіть якщо виходити з схваленої рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 24.05.1996 за № 718 концепції генерального плану м. Сімферополя до 2015 року до четвертого містобудівельного комплексу якої зокрема входить комплекс дитячих садків-ясел на 640 місць, враховуючи ескізний проект позивача з будівництва багатоповерхової забудови по вул. Балаклавська в якому передбачено розміщення дитячого садочку на 100 місць з елементами початкової школи, суд вважає, що відсутні підстави стверджувати про те, що розміщення об’єкту не відповідає містобудівельній документації.

Крім того слід зазначити, що сама по собі розробка проекту відведення ділянки не тягне будь-яких порушень чи обмеження повноважень, прав міської ради, інших осіб адже є лише підготовчим етапом для набуття, реалізації прав за статтею 124 Земельного кодексу України, по закінченню якого також має бути прийняте відповідне рішення.

Відповідно пунктів 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень.

Стаття 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачає, зокрема, принцип законності. Принцип законності відповідає статтям 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права. Крім того, стаття 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України (254к/96-ВР) та нормативно-правовими актами. Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття суб’єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Згідно пункту 2 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України №02-5/35 від 26.01.2000 (v5_35800-00) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних і інших органів" підставами для визнання акту недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства і/або визначеної законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з ухваленням відповідного акту прав і інтересів підприємства або організації, що охороняються законом, – позивача у справі.

Отже враховуючи наведене, з метою захисту права позивача на оренду спірної земельної ділянки передбачене частиною 3 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", пункт 9.2 рішення Сімферопольської міської ради від 30.06.2010 має бути визнаний судом незаконним та підлягає скасуванню.

Навпаки слід відзначити, що постановою господарського суду АР Крим від 02.11.2006 у справі № 2-26/12500-2006А яка набрала законної сили, Сімферопольську міську раду було зобов’язано виконати вимоги пункт 3 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та розглянути заяву ТВК "Трансенерго" (95034, м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 14, код ЄДРПОУ 25623794) про надання в довгострокову оренду терміном на 49 років земельної ділянки, під об’єктом незавершеним будівництвом "Дитячий садочок – ясла на 640 місць", розташованого у м. Сімферополі в мікрорайоні Залісся, під забудову та надати дозвіл на виконання проекту відведення земельної ділянки. Однак оскаржуваним рішенням, Сімферопольська міська рада відмовила позивачу в наданні дозволу на виконання проекту відведення земельної ділянки, що у свою чергу свідчить про невиконання відповідачем рішення суду яке набрало законної сили та яке обов’язкове до виконання на всій території України.

Враховуючи, той факт що спір виник в наслідок порушення прав позивача на одержання земельної ділянки в оренду, яке потребує відновлення, отже у даному випадку існує спір про право, а відтак вирішення даного спору підлягає саме в порядку господарського судочинства.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 N 01-8/675 (v_675600-07) Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року наведено, що статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту цивільного права та інтересу, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Господарським кодексом України (436-15) в статті 20 також визначено можливість захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання і споживачів шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. Вимоги про визнання акта державного чи іншого органу протиправним та про його скасування за своєю правовою природою тотожні вимогам відповідно про визнання його незаконним та про визнання його недійсним, а тому зазначені позовні вимоги підлягають розглядові господарським судом.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним та скасувати пункт 9.2 рішення 61-ої сесії V скликання Сімферопольської міської ради №1018 від 30.06.2010 "Про дозвіл виконання технічної документації по оформленню правовстановлюючих документів на земельні ділянки, дозвіл розробки проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок, наданні, передачі громадянам України, юридичним та фізичним особам-підприємцям земельних ділянок у власність, постійне користування, оренду у м. Сімферополі".