За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Краматорськ

до відповідача: Донецького комунального підприємства "Фармація" м. Донецьк

про стягнення 10 959,89 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явились

Від відповідача: Лищук І.В. - за довіреністю

В засіданні, яке відбулось 24.11.2010р., згідно ст. 77 ГПК України

оголошувалась перерва до 01.12.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м. Краматорськ, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, Донецького комунального підприємства "Фармація" м. Донецьк, 9 062,78 грн. боргу, 265,92 грн. річних, 720,45 грн. інфляційних та 453,14 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором №08/01-04 від 08.04.2009р. стосовно оплати товару за накладною №22/01-05 від 22.05.2009р.;

- ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) );

- ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ).

Позивач 24.11.2010р. подав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача 10 959,89 грн.

Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: жодна з накладних, на які посилається позивач, не містить вказівку на договір, за умовами якого здійснена поставка товару, що суперечить нормам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність"; поставка товару була здійснена за окремими видатковими накладними, що підтверджується платіжними документами; розрахунки здійснені з порушенням норм матеріального права; посилання позивача на факти, встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 04.08.2010р. у справі № 23/141пд безпідставне, оскільки цим рішенням преюдиційні факти, які впливають на розглядаєму справу, не встановлені.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали договір поставки №08/01-04 від 08.04.2009р. (далі - договір № 08/01-04), за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язався передати у власність покупця (відповідача) товари, асортимент та кількість яких зазначаються у замовленні, яке є невід’ємною частиною договору (п.1.1 договору). Умовами цього договору було також встановлено, що:

- замовлення може бути відправлене факсом, електронною поштою або в усному вигляді і має юридичну силу (п.1.3.);

- ціна товару зазначається в накладних...(п.2.1.);

- загальна вартість договору визначається сумою вартості накладних, які є невід’ємною частиною договору (п.2.2.);

- покупець зобов’язується провести розрахунок за поставлену продукцію не пізніше ніж 21 день від дня поставки (п.5.3.);

- договір укладено строком до 31.12.2009р. (п.9.1.).

Позивач поставив відповідачу товар за накладними №21/03-04 від 21.04.2009р. №05/03-05 від 05.05.2009р. та №22/01-05 від 22.05.2009р. на загальну суму 24 262,78 грн. Факт поставки товару за цими накладними відповідачем не оскаржується і згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України доведенню не підлягає, оскільки ці факти встановлені у рішенні господарського суду Донецької області від 04.08.2010р. у справі № 23/141пд. Цим же рішенням та постановою Донецького апеляційного господарського суду по цій справі було також встановлено, що товар за цими накладними був поставлений на умовах договору №08/01-04, що теж доведенню не підлягає. Крім того, суд зазначає, що позивач не підтвердив факту укладення між сторонами інших правочинів, окрім договору №08/01-04; накладна є документом, який при певних обставинах може підтверджувати факт виконання певного правочину, але не є безпосередньо правочином (договором); договір між сторонами повинен укладатися у письмовій формі (ст. 208 ЦК України).

Позивач стверджує, що відповідач оплатив йому лише 15 200 грн. і борг за накладною № 22/01-05 від 22.05.2009р. становить суму 9 062,78 грн. Відповідач не подав доказів оплати позивачу вартості товару за цією накладною у повному обсязі. Тому суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення суми боргу.

Згідно ст.ст. 230- 232 ГК України та п.6.1. договору №08/01-04 суд стягує з відповідача на користь позивача 453,14 грн. пені.

Згідно ст. 625 ЦК України суд стягує з відповідача на користь позивача 1 048,44 грн. інфляційних та 394,79 грн. річних. В решті вимог щодо стягнення річних суд позивачу у позові відмовляє, оскільки прострочка платежу мала місце з 13.06.2009р., а не з 12.06.2009р., як зазначив позивач.

На підставі ст.ст. 20, 173, 193, 230- 232, 264- 267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 551, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

Стягнути з Донецького комунального підприємства "Фармація" (м. Донецьк, вул. Баумана, 5а, р/р 26005380042000 в ЗАТ"Донгорбанк" м. Донецька, МФО 334970, ЄДРПОУ 01976625) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ЗАТ"ПрокредитБанк", МФО 320984, ідентифікаційний № НОМЕР_1) - 9 062 грн. 78 коп. боргу, 394 грн. 79 коп. річних, 1 048 грн. 44 коп. інфляційних, 453 грн. 14 коп. пені, 109 грн. 59 коп. витрат на сплату держмита та 235 грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

В судовому засіданні 01.12.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 06.12.2010р.