01 січня 2008р. між ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" (Порт) та ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" (Судновласник) був укладений Договір № 340/007А КО, який регламентує надання послуг Портом суднам Судновласника, а також флоту, що знаходиться в його оперуванні, що обслуговуються в Ізмаїльському морському торговельному порту, а також визначає порядок сплати портових зборів і плат за послуги, що надаються Портом суднам Судновласника. Строк дії договору з 01.01.2008 р. до 31.12.2008 р.

19 березня 2008 р. сторони уклали Додаткову угоду № 1 до договору від 01.01.2008 р., якою внесли зміни до п.1-1 розділу 1 та до пункту 5.3 розділу 5.

Додатковою угодою від 25 грудня 2008 р. до Договору від 01.01.2008 р. № 340/007А КО строк дії Договору продовжено до 01 квітня 2009 р.

01 січня 2009р. ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" (Порт) та ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" (Судновласник) переуклали Договір від 01.01.2008 р. № 340/007А КО шляхом укладання нового Договору № 386/011 КФО, згідно якого Порт надає послуги суднам Судновласника, а також флоту, що знаходиться в його оперуванні, що обслуговуються в Ізмаїльському морському торговельному порту, а також визначає порядок сплати портових зборів і плат за послуги, що надаються Портом суднам Судновласника. Строк дії договору з 01.01.2009 р. до 31.12.2009 р.

Додатковою угодою № 1 до Договору сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2010 р.

Відповідно до п. 1.2 Договору надання послуг і сплата портових зборів і плат здійснюються на підставі КТМ України, постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. № 1544 "Про портові збори" (1544-2000-п) та інших нормативно-правових актів України, Наказу Міністерства транспорту України від 27.06.1996 р. № 214 (z0374-96) у редакції Наказу Міністерства від 15.12.2000 р. № 711 (z0005-01) зі змінами та доповненнями, Зводу Звичаїв порту, інших нормативно–правових актів України, обов`язкових постанов порту Ізмаїл та положень цього договору.

Згідно п. 5.3 Договору оплата портових зборів і зборів плат за послуги, надані портом здійснюється судновласником : -для суден судновласника, а також суден, що знаходяться в його оперуванні під прапором України впродовж 10 банківських днів з дати виставлення рахунку; -для суден, що знаходяться в оперуванні Судновласника під іноземним прапором, шляхом подекадного перерахування на розрахунковий рахунок порту передоплати, яка розраховується виходячи з плануємої кількості тоннажу під оговореної обсяги вантажів. У випадку затримання розрахунку, Судновласник сплачує пеню в розмірі підвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежів.

Позивач зазначив, що ВАТ "Українське Дунайське пароплавство"за Договором неналежним чином виконувало свої зобов’язання щодо оплати портових зборів, у зв’язку з чим за ним за період з вересня 2008 р. по листопад 2009 р. утворилася заборгованість на суму 2 079 030 грн. 44 коп., із них по корабельному збору у сумі 785 183 грн. 47 коп., по адміністративному збору у сумі 516 769 грн. 82 коп., по якірному збору у сумі 764 410 грн. 52 коп. та 12 666 грн. 63 коп. залишку по причальному збору та іншим послугам.

Позивач вважає, що обов'язок сплати відповідачем портових зборів Ізмаїльський порт та ВАТ " Українське Дунайське пароплавство" установили в умовах укладених Договорів №340/007 А КО та №386/011 КФО, та зазначає, що відповідно п. 1.2 Договорів сторони погодили акваторію порту з посиланням на обов’язкові Постанови порту, які визначають, що до акваторії Ізмаїльського порту відноситься водний простір Кілійського гирла річки Дунай від 78 км. до 96 км. рахуючи від лівого берега до умовної лінії державного кордону України, що проходить посередині фарватеру ріки Дунай.

Позивач також посилається на ст.. 84 Кодексу торгівельного мореплавства України та "Положення про портові збори", затверджене Постановою Кабінету Міністрів № 1544 від 12.10.2000 р. (1544-2000-п) , в яких визначено, що в усіх портах України справляються наступні цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. П. 12 Положення (1544-2000-п) передбачає, що нарахування корабельного збору здійснюється за кожний вхід судна в порт і вихід з нього за встановленими ставками. П. 23 Положення (1544-2000-п) передбачено обов’язок справляння причального збору із суден, що стоять біля причалу.

Крім того, позивач посилається на п.п. 28-30 Положення (1544-2000-п) , яким визначені умови справлення якірного збору, який нараховується за стоянку суден на внутрішньому рейді порту. Умови справляння адміністративного збору, що стягується під час кожного знаходження суден в порт визначені п. 32 Постанови (1544-2000-п) .

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.. 73 Кодексу торговельного мореплавства України (176/95-ВР) , якою визначено правовий статус морського порту як державного транспортного підприємства, призначеного для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії, а також для перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту.

За приписами ст.. 75 Кодексу торговельного мореплавства України (176/95-ВР) функції у сфері забезпечення безпеки мореплавства, що фінансуються за рахунок надходжень від портових зборів, є обов'язком морського порту і відповідно до положень Кодексу торговельного мореплавства України (176/95-ВР) не можуть передаватись іншим особам, які не мають статусу морського порту. Згідно ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України під час перебування у морському порту будь-яке судно зобов’язане дотримуватися чинних законів і правил України, у тому числі і тих, що стосуються нарахування та сплати портових зборів.

Претензією від 03 серпня 2010 р. № ЮО-0216/90 позивач звернувся до ВАТ " Українське Дунайське пароплавство" з вимогою про перерахування на розрахунковий рахунок Ізмаїльського порту заборгованості у сумі 2 079 030 грн. 44 коп. грн.

Відповіддю на претензію від 12 серпня 2010 за № ЮС-1060 відповідач зазначив необґрунтованість претензії та відхилив їх у повному обсязі.

Такі дії відповідача позивач вважає порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів, у зв’язку з чим звернувся до суду з позовом та вимагає стягнути з відповідача заборгованість по корабельному, адміністративному, якірному та причальному зборам і послугам у сумі 2 065 920 грн. 44 коп. основного боргу та пеню у сумі 186 256 грн. 14 коп.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Вважає, що у позивача відсутні правові підстави для справляння корабельного, адміністративного та якірного зборів, які є цільовими зборами.

В силу ст. 73 Кодексу торговельного мореплавства України морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії. Згідно ст.74 цього Кодексу територією морського порту є відведені порту землі. До території морського порту також належать намиті, насипані або створені із застосуванням інших гідротехнічних технологій площі, створені за рахунок порту і за користування якими не стягується плата. При цьому, акваторією морського порту є відведені порту водні простори. Територія і акваторія морського порту є державною власністю і надається порту в користування. Відведення земельних і водних ділянок для морського порту, а також вилучення цих ділянок здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідач зазначає, що ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт"акваторію у користування було надано лише постановою Кабінету Міністрів України "Про надання державному підприємству "Ізмаїльський морський торговельний порт" у користуванні акваторії" №1208 від 07.10.2009р. (1208-2009-п) , яка набула чинності з 20.11.2009 р., у зв’язку з чим відповідач вважає, що до вирішення спірних правовідносин зазначена постанова не може застосуватися, адже спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем у період з вересня 2008 р. по 20 листопада 2009 р.

Розглянув матеріали справи суд доходить до такого висновку:

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.. 16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту є визнання права.

У відповідності до ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як встановлено судом, 01 січня 2008р. між ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" (Порт) та ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" (Судновласник) був укладений Договір № 340/007А КО, який регламентує надання послуг Портом суднам Судновласника, а також флоту, що знаходиться в його оперуванні, що обслуговуються в Ізмаїльському морському торговельному порту, а також визначає порядок сплати портових зборів і плат за послуги, що надаються Портом суднам Судновласника. Строк дії договору з 01.01.2008 р. до 31.12.2008 р.

Додатковим погодженням до Договору від 01.01.2008 р. № 340/007А КО від 25 грудня 2008 р. строк дії договору продовжено до 01 квітня 2009 р.

01 січня 2009р. ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" (Порт) та ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" (Судновласник) уклали новий Договір № 386/011 КФО, згідно якого Порт надає послуги суднам Судновласника, а також флоту, що знаходиться в його оперуванні, що обслуговуються в Ізмаїльському морському торговельному порту, а також визначає порядок сплати портових зборів і плат за послуги, що надаються Портом суднам Судновласника. Строк дії договору з 01.01.2009 р. до 31.12.2009 р.

Відповідно до п. 1.2 Договору надання послуг і сплата портових зборів і плат здійснюються на підставі КТМ України, постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. № 1544 "Про портові збори" (1544-2000-п) та інших нормативно-правових актів України, Наказу МТУ від 27.06.1996 р. № 214 (z0374-96) у редакції Наказу МТУ від 15.12.2000 р. № 711 (z0005-01) зі змінами та доповненнями, Зводу Звичаїв порту, інших нормативно–правових актів України, обов`язкових постанов порту Ізмаїл та положень цього договору.

Ст. 73 Кодексу торговельного мореплавства України визначено правовий статус морського порту як державного транспортного підприємства, призначеного для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії, а також для перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належить порту. Відповідно до ст. 75 вказаного Кодексу всі порти України виконують два основні види послуг, які надаються морським портом, а саме: послуги, що надаються портом у процесі його господарської діяльності та послуги щодо забезпечення безпеки мореплавства.

Згідно з вимогами ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний, розмір яких установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України під час перебування у морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримуватись чинних законів і правил України, у тому числі і тих, що стосуються нарахування та сплати портових зборів.

Відповідно до вимог п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. №1544 "Про портові збори" (1544-2000-п) , портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором: вантажні судна, що заходять у порти для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди, пасажирські судна, включаючи швидкісні судна на підводних крилах та пороми, що заходять у порти для виконання вантажопасажирських операцій, криголами, які не належать порту та не орендовані ним ліхтери, буксири, буксири-штовхачі, штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні), річкові самохідні судна, включаючи судна типу "ріка-море" пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти на р. Дунаї, а також річкові самохідні судна, що заходять в інші порти для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпаки несамохідні судна (крім барж) судна, що заходять у порт вимушено, для постачання, карантинних потреб, а також судна, що прямують на ремонт на судноремонтні підприємства (бази) України службові та військові судна навчальні, навчально-виробничі судна при виконанні ними рейсів за навчальними планами навчальних закладів, на борту яких перебуває не менш як 50 курсантів, навчально-тренажерні судна наукові, дослідні та швидкісні судна на підводних крилах, що виконують регулярні пасажирські рейси за розкладом у каботажному плаванні (крім прогулянкових і круїзних рейсів) інші судна (судна судноремонтного заводу, аварійно-рятувальні, підводно-технічні, технічні, госпітальні, гідрографічні, судна місцевого портового флоту, криголами, які належать порту та орендовані ним, спортивні судна, приватні яхти, парусні судна, судна, які проходять ходові випробування, та риболовецькі судна, що заходять у порти без виконання вантажних операцій). Відповідно п. 3 даної постанови нарахування портових зборів здійснюється з умовного об’єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює.

Умови Положення "Про портові збори" (1544-2000-п) передбачають справляння портових зборів при настанні певної події. Зокрема, корабельний збір справляється за кожен вхід судна у порт та вихід з нього за встановленими ставками, якірний збір стягується за стоянку суден на внутрішньому рейді порту, а адміністративний збір справляється під час кожного заходження судна в порт.Отже, укладаючи Договір № 386/011 КФО сторони домовилися щодо його умов та визначили обов’язок сплати портових зборів і плат за послуги, що надаються Портом суднам Судновласника.

За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України (435-15) та інших правових актів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Умовами Договору 386/011 КФО не передбачено можливості односторонньої відмови від виконання його умов, отже, ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" зобов’язано виконати прийняті на себе зобов’язання, зокрема щодо оплати портових зборів і плат за надані послуги. За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 2 065 920 грн. 44 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Вимога позивача щодо сплати пені у сумі 186 256 грн. 14 коп. також підлягає задоволенню, виходячи з умов п.5.3 Договору, відповідно якого сторони погодили, що у разі затримання розрахунку, Судновласник сплачує пеню в розмірі підвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежів

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України, суд, –

1. Позовну заяву Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"- задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство"(м. Ізмаїл, вул.. Краснофлотська, 28, код ЄДРПОУ 01125821, р/р 2600801531105 в Ізмаїльській філії ВАТ "Укрексімбанк", МФО 328629) на користь Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"(м. Ізмаїл, вул.. Портова,7, код ЄДРПОУ 01125815, п/р 260020153192, в Ізмаїльській філії ПАТ "Укрексімбанк", МФО 328629) заборгованість по корабельному, адміністративному, якірному та причальному зборам і послугам у сумі 2 065 920 грн. 44 коп. та пені за прострочку платежу у сумі 186 256 грн. 14 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 22 664 грн. 70 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.