Дочірня компанія "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" звернулась з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариствапо газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" 95554,26грн. вартості безпідставно отриманих послуг з транспортування природного газу.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 25.12.2008р. (суддя І.В.Івашкович) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.03.2009р. (головуючий Гнатюк Г.М., судді Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) вказане рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідач та третя особа не скористались правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, не надіслали відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Сторони не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.07.2009р. по 30.07.2009р.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що відповідно до договорів №180-ЗАК від 01.01.01 та №58-ЗАК від 02.01.02, укладених між УМГ "Прикарпаттрансгаз" та ОДП "Закарпаттеплокомуненерго", УМГ "Прикарпаттрансгаз" зобов’язалось транспортувати по магістральних газопроводах до газорозподільчих станцій (ГРС) та передати ВАТ "Закарпатгаз" в загальному потоці природний газ в обсягах, заявлених ОДП "Закарпаттеплокомуненерго" (по Свалявській, Берегівській, Міжгірській дільницях), аОДП "Закарпаттятеплокомуненерго", в свою чергу, зобов’язалось прийняти природний газ від ВАТ "Закарпатгаз" та оплатити вартість наданих послуг по транспортуванню газу.

На виконання умов даного договору, позивачем за період з листопада 2000р. по грудень 2002р. протранспортовано магістральними газопроводами природний газ в об’ємі 13603,479 тис.м.куб. газу на загальну суму 274246,13грн. і передано його в мережі ВАТ "Закарпатгаз" для замовника, що підтверджено актами прийому-передачі природного газу по ГРС, актами-реєстрами і додатками до них з розбивкою по споживачах ВАТ "Закарпатгаз", які підписані представниками ВАТ "Закарпатгаз" та філії УМГ "Прикарпаттрансгаз" і скріплені відповідними печатками.

Натомість, замовником –третьою особою у справі, в порушення умов договору здійснено часткові розрахунки за транспортування газу, залишок заборгованості складає 95554,26грн., що дорівнює вартість послуг з транспортування газу в обсязі 4739,797 тис.м.куб.

За результатами розгляду господарським судом Закарпатської області справи №6/66-10-16-К за позовом ДК "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Прикарпаттрансгаз" до ОДП "Закарпаттеплокомуненерго" про стягнення 117119,98грн. боргу за транспортування природного газу, було винесено рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки заборгованість, що стосується періоду 2001р. –грудень 2002р., виникла через розбіжності у визначенні обсягів протранспортованого газу, які пов’язані із неправомірним застосуванням ВАТ "Закарпатгаз" обліку газу за потужністю газоспоживаючого обладнання та кількістю годин роботи.

За таких обставин, вважаючи, що послуги з транспортування природного газу магістральним газопроводом на суму 95554,26грн. безпідставно спожито або використано на власні потреби відповідачем ВАТ "Закарпатгаз", позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на підставі ч.1 ст. 1212, ч.2 ст. 1213 Цивільного кодексу України вартість безпідставно отриманих послуг, оскільки зазначеними нормами врегульовано обов’язок особи, яка набула майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, повернути потерпілому це майно, а у разі неможливості повернення майна в натурі –відшкодувати його вартість. Передбачено, що вартість безпідставно набутого майна визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Судами встановлено, що заявлена до стягнення спірна сума 95554,26грн. фактично складає вартісний еквівалент послуг з транспортування природного газу магістральним газопроводом в обсязі 4739,797 тис.м.куб., що в період листопад 2000р., жовтень, листопад,грудень 2001р., січень-грудень 2002р. надавались позивачем споживачу ОДП "Закарпаттеплокомуненерго" (на даний час ОКП "Закарпаттятеплокомуненерго") з підстав укладених з ним договорів на транспортування природного газу №180-ЗАК від 01.01.01 та №58-ЗАК від 02.01.02 (по Свалявській, Берегівській, Міжгірській дільницях).

Зокрема, із доданого позивачем розрахунку суми позову та розрахунку по наданню послуг з транспортування природного газу за період листопад 2000р., жовтень, листопад, грудень 2001р., серпень-грудень 2002р. (а.с.12,13) вбачається, що сума 95554,26грн. є вартісним еквівалентом різниці обсягів протранспортованого природного газу, визначених за даними УМГ "Прикарпаттрансгаз" та ОДП "Закарпаттеплокомуненерго".

Як зазначили суди, вказані у розрахунку дані УМГ "Прикарпаттрансгаз" про щомісячні (в межах спірного періоду) обсяги протранспортованого газу відповідають обліковим даним, що вказані у додатках щомісячних актів-реєстрів стосовно споживача ОДП "Закарпаттеплокомуненерго" і такі акти-реєстри та додатки до них у відповідності до умов вищевказаних договорів підписувались уповноваженими представниками ВАТ "Закарпатгаз" і Закарпатського ЛВУМГ (структурного підрозділу УМГ "Прикарпаттрансгаз") та містили дані про обсяги переданого споживачу ОДП "Закарпаттеплокомуненерго" природного газу, визначені облгазом (ВАТ "Закарпатгаз") за проектною номінальною потужністю газоспоживаючого обладнання.

Разом з тим, облікові дані самого споживача ОДП "Закарпаттеплокомуненерго" ґрунтувались на показниках наявних у нього приладів обліку, які сертифіковані та дозволені до застосування Держстандартом.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 02.07.2003 по справі №10/104 зі спору між ВАТ "Закарпатгаз" та ОДП "Закарпаттеплокомуненерго" (у справі наявна копія) застосований ВАТ "Закарпатгаз" спосіб визначення кількості поставленого ОДП "Закарпаттеплокомуненерго" природного газу за потужністю газоспоживаючого обладнання визнано неправомірним та зроблено висновок про достовірність об’ємів природного газу, визначених за показниками наявних у споживача комерційних приладів обліку, що відповідають вимогам Держстандарту.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посилання позивача на використання відповідачем в період листопада 2000р. по грудень 2002р. для власних потреб послуги з транспортування магістральним газопроводом природного газу в обсязі 4739,797тис.м.куб. на суму 95554,26грн. не узгоджуються з фактичними обставинами і матеріалами справи, оскільки вказаний обсяг газу фактично для потреб споживача ОДП "Закарпаттеплокомуненерго" не передавався, виникнення його пов’язано із неправомірними донарахуваннями з боку ВАТ "Закарпатгаз".

Судами встановлено, що обсяги протранспортованого УМГ "Прикарпатгаз" для потреб споживачів ВАТ "Закарпатгаз" та переданого на ГРС в загальному потоці природного газу протягом спірного періоду підтверджено щомісячними актами прийняття-передачі природного газу, підписаними уповноваженими представниками УМГ "Прикарпатгаз" та ВАТ "Закарпатгаз" відповідно до укладених між ними технічних угод і в жодному із підписаних між УМГ "Прикарпаттранстгаз" та ВАТ "Закарпатгаз" акті прийому-передачі не обумовлено кількість переданого природного газув розрізі конкретних споживачів, в т.ч. для споживача ОДП "Закарпаттеплокомуненерго". Такими актами зафіксовано лише загальні обсяги переданого в мережі ВАТ "Закарпатгаз" природного газу в загальному потоці по відповідних ГРС.

Натомість, загальний обсяг облікованого протягом спірного періоду по споживачу ОДП "Закарпаттеплокомуненерго" (в розрізі Берегівської, Свалявської, Міжгірської дільниць) природного газу, що склав 13603,479 тис.м.куб. визначено згідно з додатками до актів-реєстрів, які оформлено та підписано між облгазом та трансгазом відповідно до вищезазначених договорів на транспортування природного газу. Акти-реєстри та додатки до них фіксують облікові дані про обсяги відпущеного природного газу конкретним споживачам, в т.ч. по дільницях ОДП "Закарпаттеплокомуненерго". Саме згідно з додатками до щомісячних актів-реєстрів за спірний період і було обліковано обсяг переданого споживачу ОДП "Закарпаттеплокомуненерго" природного газу, що склав 13603,479 тис.м.куб., виходячи із неправомірно здійснених облгазом (ВАТ "Закарпатгаз") нарахувань по проектній номінальній потужності газоспоживаючого обладнання.

З огляду на викладене, враховуючи, що в судовому порядку було визнано достовірним облік переданого споживачу ОДП "Закарпаттеплокомуненерго" природного газу за наявними у нього комерційними приладами обліку, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірний по даній справі обсяг 4739,797 тис.м.куб. фактично є різницею між даними обліку ВАТ "Закарпатгаз" і споживача ОДП "Закарпаттеплокомуненерго", який вівся протягом спірного періоду, а не обсягом переданого в мережі ВАТ "Закарпатгаз" для потреб споживача ОДП "Закарпаттеплокомуненерго" (в розрізі Берегівської, Свалявської, Міжгірської дільниць) і використаного ВАТ "Закарпатгаз" для власних потреб природного газу, а тому відмовили в позові.

Між тим, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з прийнятими судовими рішеннями, оскільки згідно постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.76 №11 (v0011700-76) (із змінами та доповненнями) та ст.ст. 84, 105 ГПК України обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Прийняті у даній справі судові рішення вказаним вимогам не відповідають, так як суди не з'ясували до кінця дійсний правовий зміст правовідносин та не встановили дійсні права та обов'язки, які виникли між сторонами.

Так, відмовляючи в позові судовими рішеннями достеменно не спростовані доводи позивача, що обсяги природного газу, протанспортованого ним у період з листопада 2000р. по грудень 2002р. на умовах договорів №180-ЗАК від 01.01.2001 року та №58-ЗАК від 02.01.2002 року для Обласного комунального підприємства "Закарпаттеплокомуненерго" і прийнятого відповідачем на межі розмежування у належні йому розподільчі газопроводи, передані споживачу не у повному обсязі.

Суди, на підставі даних документів первинного бухгалтерського та податкового обліку (з урахуванням актів виконаних послуг, реєстрів обсягів поставленого газу, податкових накладних, тощо), при розгляді спору по суті не з’ясували та не співставили обсяги газу, який мав бути поставлений позивачем третій особі за умовами укладеного між ними договору у листопаді 2000р.-грудні 2002р. з обсягами газу переданого позивачем відповідачу для транспортування третій особі та фактично отриманого третьою особою внаслідок транспортування відповідачем.

При цьому, для встановлення дійсних обставин у справі судам слід було в порядку ст. 38 ГПК України витребувати, з наданням їм належної оцінки, податкові накладні, видані позивачем третій особі на переданий газ у спірний період, книгу продажу товарів (робіт, послуг) позивача за спірний період та книгу обліку придбання товарів (робіт, послуг) третьої особи за спірний період.

Разом з цим, належного дослідження не було надано і питанню наявності договірних умов між відповідачем та третьою особою по транспортуванню відповідачем газу придбаного третьою особою у позивача та питанню кількості природного газу замовленого Обласним комунальним підприємством "Закарпаттеплокомуненерго", оскільки відповідно до договорів №180-ЗАК від 01.01.01 та №58-ЗАК від 02.01.02, укладених між позивачем та третьою особою позивач зобов’язався транспортувати по магістральних газопроводах до газорозподільчих станцій (ГРС) та передати ВАТ "Закарпатгаз" в загальному потоці природний газ в обсягах, заявлених ОДП "Закарпаттеплокомуненерго" (по Свалявській, Берегівській, Міжгірській дільницях).

Враховуючи вищевикладене, неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог: ст.47 ГПК України (1798-12) , яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи; ст. 38 ГПК України, яка зобов’язує суд у разі, якщо подані сторонами докази є недостатніми, витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору; ст. 43 ГПК України, за якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки передбачені ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та залучити до матеріалів справи зазначені документи, які стосуються спірних правовідносин, дати їм належну правову оцінку, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у відповідності до норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 25.12.2008р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.03.2009р. у справі №10/194 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області в іншому складі суду.