ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2009 р.
№ 12/605/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Дерепи В.І.
суддів :
Подоляк О.А., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ВАТ "Фірма "Ангела"
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду 14.05.2009 р.
у справі
№ 12/605/08
за позовом
ТОВ "Консалтинговий центр "ЕКЮ"
до
ВАТ "Фірма "Ангела"
про
стягнення 39 288,89 грн.
за участю представників:
від позивача
- Ананьєва О.В.
від відповідача
- не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2008 р. ТОВ "Консалтинговий центр "ЕКЮ" звернувся до господарського суду з позовом до ВАТ "Фірма "Ангела" та просив, за результатами збільшення позовних вимог на підставі ст. 22 ГПК України, стягнути з відповідача 36 760 грн. боргу, 2 247,90 грн. пені, 280,99 грн. процентів річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору №25 на ведення реєструвід 08.07.2005 р., укладеного між сторонами, позивач виставив відповідачу рахунок на оплату наданих за договором послуг. Проте, даний рахунок оплачено відповідачем лише частково.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач послався на те, що він не зобов'язаний сплачувати нараховані відповідачем кошти за розірвання договору та відшкодування витрат щодо його розірвання, оскільки розірвання договору відбулося внаслідок односторонньої відмови позивача від договору, а також не повинен здійснювати оплату за збереження сертифікатів та документів системи реєстру, оскільки такого завдання, згідно договору №25 на ведення реєструвід 08.07.2005 р. та додатка №1 до нього, позивачу не давав. Відповідач вважає, що з урахуванням цього пеня та проценти річні також нараховані позивачем безпідставно.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.02.2009 р. (суддя Васильєва Л.І.) в позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду 14.05.2009 р. (судді: Туренко В.Б., Бандури Л.І., Поліщук Л.В.) рішення скасовано, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 15 000 грн. основного боргу, 917,26 грн. пені, 114,66 грн. процентів річних; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою, ВАТ "Фірма "Ангела" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 08.07.2005р. між ВАТ "Фірма "Ангела" (емітент) та ТОВ "Консалтинговий центр "ЕКЮ" (реєстратор) укладено договір №25 на ведення реєстру (надалі –Договір), за умовами якого реєстратор зобов'язаний надавати емітенту послуги щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів, а емітент зобов'язаний здійснювати оплату наданих послуг у встановлені строки за виставленими рахунками.
Відповідно до п. п. 4.1., 4.2., 4.3. Договору оплата робіт та послуг реєстратора за ведення системи реєстру здійснюється за тарифами, які є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №1). Зміна тарифів може бути лише за згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди, до підписання якої реєстратором можуть виставлятися рахунки за розцінками Додатку №1. Якщо розцінки на послуги не передбачені в Додатку №1 в повному обсязі, або з'являється необхідність у виконуваній роботі без домовленості, діють внутрішні розцінки, затверджені керівником реєстратора. Попередня оплата передбачена лише за абонентське обслуговування.
Сторонами підписано Додаток №1 до Договору, в якому визначені розцінки вартості послуг, що надаються реєстратором.
Наказом директора реєстратора від 03.03.2008 р. №3 затверджено розцінки на надання реєстратором додаткових послуг, які не визначені у додатках до договорів на ведення реєстру.
04.07.2008 р. реєстратором на адресу емітента направлено листа за вихідним №97, яким реєстратор повідомив емітента про прийняття рішення щодо укрупнення товариства шляхом злиття з незалежним реєстратором ТОВ "Екос-сателіт" та про необхідність припинення дії Договору і переукладення його у тій же редакції з новим реєстроутримувачем –ТОВ "Екос-сателіт".
Зазначена пропозиція ТОВ "Консалтинговий Центр "ЕКЮ" була розглянута на сумісному засіданні Наглядової ради та Правління ВАТ "Фірма "Ангела" і відповідно до протоколу №8 від 15.08.2008 р. прийнято рішення про укладення договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів з новим реєстроутримувачем –Філією "Миколаївське регіональне управління" ЗАТ КБ "Приватбанк".
Передача системи реєстру ВАТ "Фірма "Ангела" від ТОВ "Консалтинговий Центр "ЕКЮ" до нового реєстроутримувача відбулася 07.11.2008 р., про що складено відповідний акт приймання-передачі.
Судами встановлено, що 15.10.2008 р. позивачем відповідачу виставлено рахунок №37 від 15.10.2008 р. на суму 36760 грн., з яких:
10000 грн. –вартість послуг за розторгнення договору, згідно п.18 Додатку №1 до Договору;
5000 грн. –витрати щодо розторгнення договору згідно п.18 Додатку №1 до Договору та п.10 розцінок, затверджених наказом директора ТОВ "Консалтинговий Центр "ЕКЮ" №3 від 03.03.2008 р.;
7 260 грн. –вартість послуг за збереження сертифікатів, яка визначена виходячи із ціни 363 грн. в квартал відповідно до п. 24 Додатку №1 до Договору, тобто 1 452 грн. за рік, нарахувавши зазначену суму на майбутні 5 років, починаючи з 07.11.2008 р. по ІІІ квартал 2013 року (5 років по 1 452 грн.);
14 500 грн. –вартість послуг за збереження документів системи реєстру, виходячи із ціни 725 грн. в квартал, що становить 2 900 грн. за рік, здійснивши нарахування на майбутні 5 років, починаючи з 07.11.2008 р. по ІІІ квартал 2013 року (5 років по 2900 грн.).
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Встановивши обставини справи, зокрема те, що оплата послуг та витрат за розторгнення Договору передбачена п. 18 Додатку №1 Договору, який встановлює вартість послуг, що надаються реєстратором, та п.10 розцінок вартості послуг, затверджених наказом директора реєстратора №3 від 03.03.2008р., а умови Договору не ставлять обов'язок оплати послуг щодо розірвання Договору в залежність від того, з чиєї ініціативи його розірвано, надавши належну юридичну оцінку відносинам сторін, врахувавши положення ст. ст. 901, 903 ЦК України, суд апеляційної інстанції правомірно задовольнив позов частково, стягнувши з відповідача на користь позивача вартість послуг та витрат за розторгнення Договору.
Також, суд апеляційної інстанції правомірно відмовив в іншій частині позовних вимог, у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Врахувавши положення ст. ст. 549- 551 ЦК України апеляційний господарський суд підставно задовольнив частково вимоги позивача про стягнення пені та процентів річних з урахуванням задоволеної апеляційним судом позовної вимоги щодо стягнення суми основного боргу.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України та частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ "Фірма "Ангела" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2009 р. у справі №12/605/08 залишити без змін.
Головуючий, суддя В. Дерепа С у д д і О. Подоляк Л. Стратієнко