ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2009 р.
№ 29/258
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів:
Грейц К.В. –головуючого, Бакуліної С.В., Кривди Д.С.,
розглянувши касаційну скаргу
ТОВ "Інженерно-виробниче підприємство "Інтертех"
на постанову
від 13.04.2009
Донецького апеляційного господарського суду
у справі господарського суду Донецької області № 29/258
за позовом
ТОВ "Інженерно-виробниче підприємство "Інтертех"
до
ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь"
про
стягнення 500077,44 грн.
за участю представників: - позивача - відповідача
Романенка П.В. Коротенка Р.О.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.03.2009 у справі №29/258 (суддя Джарта В.В.) задоволені позовні вимоги ТОВ ІВП "Інтертех" до ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення заборгованості в сумі 500077,44 грн., у тому числі 499708,80 грн. основного боргу за договором поставки № 020-158д від 22.05.2008 та 3% річних в сумі 368,64 грн. Зустрічні позовні вимоги ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" до ТОВ "ІВП "Інтертех" про стягнення 218622,60 грн. неустойки за прострочення поставки товару задоволені частково, стягнуто з ТОВ "ІВП "Інтертех" на користь ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" зменшену судом в 10 разів неустойку в сумі 21862,26 грн., в іншій частині зустрічних вимог відмовлено.
Донецький апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв’язку зі скаргою ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", постановою від 13.04.2009 (колегія суддів у складі головуючого судді Геза Т.Г., суддів Акулової Н.В., Скасуна О.А.) рішення у справі скасував в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення неустойки в сумі 196760,34 грн. та прийняв в цій частині нове рішення про задоволення зустрічних позовних вимог повністю. В решті рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
ТОВ "Інженерно-виробниче підприємство "Інтертех", не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог, в поданій касаційній скарзі просить її в цій частині скасувати, рішення у справі залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм ст. ст. 4-2, 4-3, п. 3 ст. 83, ст. 98 ГПК України, ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.
Зокрема, скаржник зазначає, що він був позбавлений можливості приймати участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, яке відбулося 13.04.2009, оскільки первісно суд апеляційної інстанції ухвалою від 26.03.2009 призначив розгляд справи на 05.05.2009 о 10 год. 10 хв., проте, в подальшому змінив дату слухання на 13.04.2009, втім, ухвалу про перенесення дати розгляду справи на більш ранню дату позивач не отримав, докази її відправки в матеріалах справи відсутні.
Крім того, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції безпідставно скасовано рішення господарського суду першої інстанції в частині зменшення розміру неустойки.
Згідно розпорядження заступника голови Вищого господарського суду України від 30.07.2009 № 02.03-10/427 для розгляду касаційної скарги у справі призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Грейц К.В., судді Бакуліна С.В., Кривда Д.С.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 22.05.2008 між ТОВ "ІВП "Інтертех" (постачальник) та ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" (покупець) укладено договір поставки № 020-158д, на виконання умов якого постачальник передав, а покупець прийняв високовольтний ввід для вимикача масляного У-110 вартістю 624636 грн., що підтверджується видатковою накладною № 81 від 29.09.2008 підписаною обома сторонами, довіреністю НБЙ № 336458/2016 від 29.09.2008, виданою ВАТ "МК "Азовсталь" на ім’я Кір’янова О.В. для отримання товару від ТОВ "ІВП "Інтертех", товарно-транспортною накладною 01АА за № 788300 від 29.09.2008 з відміткою про отримання товару представником підприємства Кір’яновим О.В., податковими накладними №73 від 28.07.2008 та №95 від 29.09.2008.
На оплату товару позивач виставив відповідачеві рахунок № 110 від 28.07.2008 на загальну суму 624636 грн.
Відповідно до п. 2.3 договору відповідач зобов’язався прийняти продукцію та сплатити продавцю 20% вартості продукції по специфікації № 1 в порядку попередньої оплати, а 80% вартості продукції по специфікації № 1 - по факту поставки продукції протягом 10 банківських днів з моменту поставки.
Свої зобов’язання з попередньої оплати 20% від вартості продукції, що складає 124927,20 грн., відповідач виконав, сплативши цю суму позивачеві 28.07.2008, втім, решту 80% вартості продукції в сумі 499708,80 грн. відповідач у встановлений строк, тобто, до 13.10.2008 не сплатив, у зв’язку з чим на вказану суму заборгованості позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних в сумі 368,64 грн. за період з 13.10.2008 по 22.10.2008.
Судові рішення в частині задоволення вимог за первісним позовом на зазначену суму не є предметом касаційного оскарження.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції заявив зустрічний позов про стягнення 218622,60 грн. неустойки за прострочення поставки товару на 70 днів на підставі п. 6.4 договору, згідно якого в разі прострочення поставки (не поставки) продукції продавець сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,5% від вартості непоставленої у строк продукції за кожен день прострочення.
Вирішуючи спір у цій частині, суд першої інстанції визнав зустрічні вимоги обґрунтованими, втім, користуючись правом, наданим йому нормами п. 3 ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, задовольнив клопотання позивача, зменшивши підлягаючу до стягнення неустойку до 10% від заявленої.
Натомість, скасовуючи рішення першої інстанції та задовольняючи вимоги ВАТ "МК "Азовсталь" в частині досягнення неустойки у сумі 196760,34 грн., суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до п. 6.4 договору поставки № 020-158д від 22.05.2008, умови якого є обов’язковими для виконання, позивачеві за первісним позовом правомірно нарахована неустойка за прострочення поставки продукції на 69 днів в сумі 218622,60 грн., отже, суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір неустойки на 90%.
Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна, враховуючи таке.
Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
Аналогічне право надано суду нормами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, причому, згідно ч. 2 ст. 233 ГК України таке право є безумовним у разі, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків.
Як встановлено судом першої інстанції, будь-яких збитків відповідачеві позивач внаслідок прострочення поставки не завдав, отже, суд використав своє право на зменшення неустойки, яке, на думку колегії суддів, безпідставно переоцінено судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів враховує, що договором поставки № 020-158д від 22.05.2008 не передбачено будь-якої відповідальності покупця за порушення зобов’язань, отже, позивач позбавлений можливості нарахування аналогічних санкцій за невиконання відповідачем обов’язку з оплати отриманої продукції, відтак, повне задоволення зустрічних вимог відповідача, пред’явлених ним лише під час розгляду справи, за відсутності будь-яких претензій щодо несвоєчасної поставки до подання позивачем цього позову, призведе до штучного зменшення майже вдвічі заборгованості відповідача з оплати вже давно поставленої продукції, що свідчить про пред’явлення зустрічного позову не з метою захисту будь-якого порушеного права, а задля зменшення свого грошового зобов’язання.
Таким чином, виходячи із загальних засад, встановлених нормою статті 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги, що розмір неустойки, яка підлягає сплаті є непомірно великим у порівнянні із розміром загального зобов’язання, а також враховуючи, що порушення з боку поставщика не завдало збитків ВАТ "МК "Азовсталь", колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення зустрічного позову в повному обсязі підлягає скасуванню, а рішення господарського суду першої інстанції у цій частині –залишенню в силі.
Також колегія суддів вважає, що є слушними доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції засад рівності і змагальності, встановлених нормами ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України, оскільки рішення про повне задоволення зустрічних позовних вимог суд апеляційної інстанції прийняв за відсутності позивача, не повідомленого належним чином про перенесення дати судового засідання з 05.05.2009 на 13.04.2009, адже, докази розсилання ухвали від 06.04.2009 про зміну призначеної дати на значно ранню в матеріалах справи відсутні, що є самостійною підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.04.2009 у справі господарського суду Донецької області № 29/258 скасувати в частині задоволення зустрічного позову на суму 196760,34 грн.
Рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2009 в цій частині залишити в силі.
Касаційну скаргу ТОВ "Інженерно-виробниче підприємство "Інтертех" задовольнити.
В іншій частині постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.04.2009 у цій справі залишити без змін.
Головуючий суддя К.В.Грейц Судді С.В.Бакуліна Д.С.Кривда