Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Віктар" звернулося до господарського суду Кіровоградської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна компанія "Вікторія" про стягнення 6 513 грн. 55 коп.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Компанія "Віктар", посилаючись на ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зазначає про порушення ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія" грошових зобов’язань за договором № 166/07 від 25.06.2007.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.02.2009 у справі № 5/114 (суддя Змеул О.А.) позов ТОВ "Компанія "Віктар" задоволено на підставі положень ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 655 Цивільного кодексу України та умов п.п. 2.1, 2.3, 4.2, 4.3, 5.1, 5.2 договору №166/07 від 25.06.2007, оскільки ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія" не оплатило вартості товару за вказаним договором в повній сумі у встановлений строк, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 6 513 грн. 55 коп.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 у справі № 5/114 (колегія суддів: головуючий Чоха Л.В., Тищик І.В., Крутовських В.І.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.02.2009 залишено без змін.

ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 у справі № 5/114 та передати справу на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія" посилається на порушення господарськими судами норм процесуального права, зокрема, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки директору ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія" не було надано можливості бути присутнім, представляти та захищати інтереси товариства в засіданні апеляційної інстанції.

Вищим господарським судом України ухвалою від 17.06.2009 у справі №5/114 порушено касаційне провадження.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до встановлених обставин справи господарськими судами попередніх інстанцій між ТОВ "Компанія "Віктар" та ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія" укладено договір № 166/07 від 25.06.2007, за умовами якого ТОВ "Компанія "Віктар" (продавець) зобов’язалось продати безалкогольні напої власного виробництва в асортименті і кількості у відповідності до заявок ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія" (покупець), а останнє –купити товар згідно видаткової накладної та цього договору. Ціна за одиницю товару за договором зазначається у накладній щодо такого товару.

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата товару здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця або сплатою готівкою в його касу згідно приходного касового ордеру. В окремих випадках, за згодою продавця дозволяється відстрочення оплати за товар на термін до 21 календарних днів з моменту отримання товару.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на виконання умов договору № 166/07 від 25.06.2007 ТОВ "Компанія "Віктар" у період з 28.06.2007 по 01.09.2007 згідно відповідних видаткових накладних продав ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія" товар на загальну суму 61 168 грн. 68 коп., який ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія" було прийнято без зауважень та заперечень, про що свідчать підписи сторін на означених накладних, які скріплені печатками обох підприємств.

Задовольняючи позов ТОВ "Компанія "Віктар", місцевий господарський суд, рішення якого було підтримано господарським судом апеляційної інстанції, виходив з того, що взяті на себе згідно договору № 166/07 від 25.06.2007 зобов'язання ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія" належним чином не виконало, вартість проданого за вказаними видатковими накладними товару сплатило частково у сумі 54 655 грн. 13 коп., що є підставою для стягнення у останнього суми боргу у розмірі 6 513 грн. 55 коп.

При цьому, як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, при розрахунку заборгованості було враховано повернутий ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія" товар згідно видаткових накладних повернення.

Відповідно до умов договору термін виконання зобов’язання настав 23.09.2007.

В пункті 4.3 договору сторони визначили, що товар, який передається за цим договором, транспортується на піддонах, що вважаються зворотною тарою і підлягають поверненню.

Суди визначили, що за умовами договору та згідно видаткових накладних від 28.06.2007, від 13.07.2007, від 07.08.2007 і від 01.09.2007 піддони передавались ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія" безоплатно.

Як встановлено господарськими судами, ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія", повертаючи піддони ТОВ "Компанія "Віктар" в накладних від 06.11.2007 та від 28.12.2007 вказало їх вартість, наполягаючи зарахувати вартість піддонів у вартість повернутого товару.

Господарськими судами встановлено, що вищезазначена позиція ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія" є неправильною, так як не відповідає умовам договору.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про

достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній скарзі ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія" зазначає про те, що апеляційним господарським судом всупереч положенням ст. 22 ГПК України, зокрема, в частині наданого права стороні брати участь в господарських засіданнях, давати усні та письмові пояснення суду, наводити доводи і міркування з усіх питань, заперечувати проти доводів інших учасників, було проігноровано клопотання ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія" про перенесення судового засідання апеляційної інстанції на іншу дату у зв’язку з неможливістю забезпечити присутність директора товариства з причин знаходження останнього на лікарняному, та прийнято оскаржувану постанову за відсутності директора ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія".

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що Дніпропетровським господарським судом ухвалою від 23.03.2009 у справі № 5/114 вже відкладався розгляд апеляційної скарги ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія" на підставі клопотання останнього, в якому скаржник, посилаючись на неможливість присутності директора товариства у зв’язку із знаходженням останнього на лікарняному, просив перенести засідання апеляційної інстанції на іншу дату.

Виходячи з матеріалів справи, апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні повторного клопотання ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія" про відкладення розгляду справи, враховуючи, що судом вже було задоволено вказане клопотання в попередньому судовому засіданні, а доказів непрацездатності директора ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія" останнім надано не було.

Крім того, як вірно вказує апеляційний господарський суд, коло осіб, які можуть представляти сторін у судовому засідання законодавством не обмежено.

Враховуючи те, що касаційна скарга ТОВ "Дистрибуційна компанія "Вікторія" містить посилання на порушення апеляційним господарським судом тільки норм процесуального права, порушення яких спростовується матеріалами справи, а порушення норм матеріального права в даному випадку не вбачається, виходячи із встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови суду відсутні.

Господарські суди попередніх інстанцій повно дослідили наявні в матеріалах справи докази, дали їм належну оцінку, прийняли законні та обґрунтовані рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим постанова апеляційного суду залишається без змін, а касаційна скарга без задоволення.