Відповідно до Розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України від 29.07.09 у зв’язку з відпусткою судді Першикова Є.В. розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий Ходаківська І.П., судді: Данилова Т.Б., Плюшко І.А.

Приватне підприємство "Ескалібур" (позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання права позивача на оренду земельних ділянок (кадастровий № 8 000 000 000:66:149:0064 та кадастровий № 8 000 000 000:66:149:013) в Гідропарку у Дніпровському районі м. Києва для будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування закладів громадського харчування та атракціонів; укладення договору оренди земельних ділянок (кадастровий № 8 000 000 000:66:149:0064 та кадастровий № 8 000 000 000:66:149:013) в Гідропарку у Дніпровському районі м. Києва для будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування закладів громадського харчування та атракціонів у редакції, доданій до позовної заяви.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2008 у справі № 24/65 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2008 рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2008 у справі № 24/65 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2008 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2008 та рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2008 у справі № 24/65 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справі присвоєно новий номер - № 24/65-11/3.

Рішенням господарського суду міста Києва (суддя Смірнова Ю.М.) від 10.03.2009 позов задоволено повністю. Визнано договір оренди земельних ділянок (кадастровий номер 66:149:013 та кадастровий номер 66:149:064), місце розташування яких Гідропарк у Дніпровському районі м.Києва, укладеним між Приватним підприємством "Ескалібур" та Київською міською радою на умовах поданого Приватним підприємством "Ескалібур" проекту договору.

Постановою від 05.05.09 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Кондес Л.О., Куровського С.В., Михальської Ю.Б. рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Київська міська рада у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій по даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судовими інстанціями норм чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що рішенням Київської міської Ради від 07.02.2002 №240/1674 (п. 12) суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі Галицькій Наталії Миколаївні передано у довгострокову оренду земельні ділянки у Гідропарку в Дніпровському районі м. Києва строком на 15 років для будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування закладів громадського харчування та атракціонів у Гідропарку у Дніпровському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови.

На підставі вказаного рішення між Київською міською радою та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Галицькою Н.М. 20.03.2003 укладено договір оренди земельних ділянок, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 11.04.2003 за №66-6-00075 у книзі записів державної реєстрації договорів.

17.12.2003 між позивачем та суб'єктом підприємницької діяльності Галицькою Н. М. укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - закладу громадського харчування, що знаходиться у Гідропарку в Дніпровському районі м. Києва (згідно Державного земельного кадастру та реєстру земельних ділянок № 66149064). Майно передане позивачеві за Актом прийняття - передачі від 19.12.2003.

01.07.2005 між позивачем та суб'єктом підприємницької діяльності Галицькою Н.М. укладено договір №2506-1 купівлі-продажу нерухомого майна - закладу громадського харчування, що знаходиться у Гідропарку в Дніпровському районі м. Києва (згідно Державного земельного кадастру та реєстру земельних ділянок № 66149013). Майно передане позивачу за Актом прийняття-передачі від 01.07.2005.

Земельні ділянки загальною площею 4779 (чотири тисячі сімсот сімдесят дев'ять) кв.м (кадастровий номер 8 000 000 000:66:149:0064) та 1101 (одна тисяча сто один) кв.м (кадастровий номер 8 000 000 000:66:149:0013), на яких знаходяться придбані позивачем згідно вищевказаних договорів купівлі - продажу об'єкти нерухомого майна (заклади громадського харчування), перебували в орендному користуванні суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Галицької Н.М. згідно договору оренди земельних ділянок від 20.03.2003, укладеного між Київською міською радою та СПД Галицькою Н.М. на підставі рішення Київради від 07.02.2002 №240/1674.

01.10.2007 Київською міською радою прийнято рішення №365/3199 "Про передачу Приватному підприємству "Ескалібур" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування на о.Гідропарк у Дніпровському районі м. Києва", яким внесено зміни до договору оренди земельних ділянок від 11.04.2003 №66-6-00075 на підставі листа згоди суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Галицької Н.М. та передано позивачу в короткострокову оренду на 4 роки земельну ділянку загальною площею 1101 (одна тисяча сто один) кв.м (кадастровий номер 8 000 000 000:66:149:0013) для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування на о. Гідропарк у Дніпровському районі м. Києва за рахунок частини земель, наданих відповідно до пункту 12 рішення Київської міської ради від 07.02.2002 №240/1674 у зв'язку з переходом права власності на будівлі і споруди.

Рішенням Київської міської ради від 01.10.2007 №366/3200 "Про передачу Приватному підприємству "Ескалібур" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування та атракціонів на о. Гідропарк у Дніпровському районі м. Києва" внесено зміни до договору оренди земельних ділянок від 11.04.2003 №66-6-00075 та передано позивачу в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,48 га (кадастровий номер 8 000 000 000:66:149:0064) для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування та атракціонів на о. Гідропарк у Дніпровському районі м. Києва за рахунок частини земель, наданих відповідно до п. 12 рішення Київської міської ради від 07.02.2002 №240/1674 у зв'язку з переходом права власності на будівлі і споруди. І

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 9 Земельного кодексу України, з урахуванням пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) , передбачено, що надання земельних ділянок у користування на території міста Києва віднесено до компетенції Київської міської ради.

Частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Аналогічна норма міститься в частині 2 статті 377 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, позивачем у встановленому порядку було набуто право власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться на спірних земельних ділянках, що в силу положень статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України надає право позивачеві вимагати від відповідача оформлення правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки на умовах оренди.

Статтею 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до статті 10 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 2 статті 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Частиною З статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини 1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Згідно частини 4 статті 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у 20-ти денний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

04.02.2009 позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір оренди земельних ділянок та направив відповідачу проект договору. Договір оренди земельної ділянки Київською міською радою не був підписаний та не був повернутий позивачу із зауваженнями.

Як встановлено господарськими судами, ні протоколу розбіжностей до договору, ні заперечень щодо запропонованої позивачем редакції договору Київською міською радою надано не було, зауважень щодо вказаного договору не наведено.

З урахуванням наведеного, висновки судів попередніх інстанцій щодо порушення відповідачем своєю бездіяльністю щодо розгляду спірного питання права позивача на отримання в орендне користування земельних ділянок є обгрунтованими.

Позивач у запропонованому проекті заперечує проти зміни умов орендного користування земельними ділянками загальною площею 4779 (чотири тисячі сімсот сімдесят дев'ять) кв.м (кадастровий номер 8 000 000 000:66:149:0064) та загальною площею 1101 (одна тисяча сто один) кв.м (кадастровий номер 8 000 000 000:66:149:0013), на яких знаходяться належні позивачу на праві власності об'єкти нерухомого майна, та вважає, що договір оренди цих земельних ділянок повинен бути укладений між ним і відповідачем на тих же умовах, що і з попереднім орендарем - суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Галицькою Н.М. Запропонований позивачем проект договору не змінює умови договору оренди №66-6-00075, укладеного відповідачем з суб'єктом підприємницької діяльності Галицькою Н.М. за винятком строку дії. Зокрема, розмір орендованих земельних ділянок, цільове використання права та обов'язки сторін, умови передачі та повернення земельних ділянок, відповідальність сторін не змінено. Строк дії договору визначений в 9 років –залишок строку користування земельними ділянками за договором оренди №66-6-00075. і

Що стосується посилання кассатора на відсутність волевиявлення щодо укладення договору оренди, воно не приймається до уваги, оскільки волевиявлення відповідача як орендодавця здійснюється у формі відповідного рішення і лише реалізується шляхом укладання договору оренди. Оформлення права користування земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди такої земельної ділянки випливає зі змісту статті 120 Земельного Кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, що кореспондується з приписами статті 187 Господарського кодексу України.

Стосовно розміру орендної плати господарськими судами встановлено, що наявні в справі копії податкових звітів позивача та платіжних доручень свідчать про внесення позивачем орендної плати за землю до місцевого бюджету. Доказів заниження позивачем орендної плати або несвоєчасного її перерахування суду не надано. Сторони не позбавлені можливості узгодити це питання шляхом внесення змін до договору, в порядку, передбаченому Законом України "Про оренду землі" (161-14) та договором.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів звертає увагу касатора, що відповідно до ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що були встановлені у рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.