визнано відсутнім право у ВАТ "Дніпрообленерго" на припинення енергопостачання ЗАТ "Готель "Жовтневий" у зв'язку з невиконанням рішення енергопостачальника по сплаті 36 215,32 грн. за активну електроенергію, 2043,20грн. за реактивну енергію, яке оформлене протоколом від 09.10.2008 р. № 10-06 засідання комісії ВАТ "Дніпрообленерго" по розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією споживачем - юридичною особою;

визнано недійсним зобов'язання по сплаті ЗАТ "Готель "Жовтневий" на користь ВАТ "Дніпрообленерго" 38 258,52 грн. на підставі рішення ВАТ "Дніпрообленерго" про донарахування ЗАТ "Готель "Жовтневий" зобов'язань по сплаті активної електричної енергії в сумі 36 215,32 грн., по сплаті реактивної енергії в сумі 2 043,20 грн., оформлене протоколом від 09.10.2008 р. № 10-6 засідання комісії ВАТ "Дніпрообленерго" по розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією споживачем - юридичною особою.

В частині позовних вимог щодо визнання недійсним рішення ВАТ"Дніпрообленерго" про донарахування ЗАТ "Готель "Жовтневий" зобов'язань по сплаті активної електричної енергії в сумі 36 215,32 грн., по сплаті реактивної енергії в сумі 2 043,20 грн., оформлене протоколом від 09.10.2008 р. №10-6 засідання комісії ВАТ "Дніпрообленерго" по розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією споживачем - юридичною особою провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.04.2009 р. (судді: Дмитренко А.К., Крутовських В.І., Прокопенко А.Є.) рішення в частині задоволення позову скасовано, в частині припинення провадження рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою, ЗАТ "Готель "Жовтневий" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 05.08.2008 р. представниками Дніпропетровських міських електричних мереж проведено перевірку дотримання ЗАТ "Готель "Жовтневий" правил користування електричною енергією, в ході якої виявлено зрив пломби енергопостачальної організації з вхідної комірки з трансформатором струму по лічильнику № 255444, що є порушенням пунктів 3.3, 3.16, 3.19, 6.40 Правил користування електричною енергією.

По даному факту був складений акт від 05.08.08 № А 005411, який підписаний представником споживача.

09.04.2008 р. відбулося засідання комісії Дніпропетровських міських електричних мереж ВАТ "Дніпрообленерго" по розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією споживачем –юридичною особою, за результатами якого прийнято рішення про донарахування ЗАТ "Готель "Жовтневий" зобов'язань по сплаті активної електричної енергії в сумі 36215,32 грн. та реактивної енергії в сумі 2 043,20 грн., яке оформлене протоколом від 09.10.2008 р. №10-6.

Приймаючи рішення та постанову щодо позовних вимог про визнання недійсним вказаного рішення відповідача суди дійшли правомірних висновків, що дане рішення за своїми ознаками не відносяться до актів, що передбачені в ст. 20 ГК України, оскільки не носить характеру обов'язкового до виконання ненормативного акту. Дане рішення є лише фіксацією порушення, яке було виявлено енергетичною компанією при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією споживачем. Врахувавши, що спірне рішення згідно ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України не може бути об'єктом оскарження, суди попередніх інстанцій правомірно припинили провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України щодо вказаних позовних вимог.

Також, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним зобов'язання позивача перед відповідачам здійснити оплату грошових коштів, оскільки дана позовна вимога не відповідає способам захисту прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Щодо позовних вимог про визнання відсутнім права у відповідача на припинення енергопостачання позивачу у зв'язку з невиконанням спірного рішення, то суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем видано повідомлення про припинення подачі електроенергії на підставі відповідного акта про порушення правил користування електричною енергією та рішення комісії енергопостачальника, а також згідно Правил користування електричною енергією, а тому підстави для задоволення даних позовних вимог відсутні.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України та частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.