Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ТОВ "Місто на воді" звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до ТОВ Науково-виробничого підприємства "Донспецизоляция" про визнання договору підряду №1-07/07з від 10.07.2007 укладеного між ТОВ "Місто на воді" та ТОВ НВП "Донспецизоляция" недійсним.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на порушення відповідачем норм цивільного та господарського права при укладанні договору №1-07/07з від 10.07.2007, а саме ненадання статуту товариства або протоколу засновників, які б підтверджували повноваження директора ТОВ Науково-виробничого підприємства "Донспецизоляция" Воронова В.Я. на підписання договору №1-07/07з від 10.07.2007, внаслідок чого позивачем заявлений відповідний позов.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.01.2009 порушено провадження у справі.

16.03.2009 представником позивача подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову ТОВ "Місто на воді" шляхом накладання арешту на грошові кошти ТОВ НВП "Донспецизоляция", які містяться на банківському рахунку №2600301513667 у відділенні Укрексімбанка в м. Донецьк, МФО 334817 та на інших банківських рахунках відповідача.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на ч.2 ст. 216 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Як стверджує позивач, на виконання договору підряду №1-07/07з від 10.07.2007 відповідачу перераховано суму у розмірі 97248грн. 80коп., яка після вирішення спору може бути не повернута ТОВ "Місто на воді".

Ухвалою господарський суд Донецької області від 16.03.2009 (суддя Р.Новікова), яку постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.05.2009 (колегія суддів: І.Москальова, І Алєєва, А.М’ясищев ) залишено без зміни, відмовлено у задоволені клопотання ТОВ "Місто на воді" про вжиття заходів до забезпечення позову.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач не навів фактів, та не надав доказів розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ НВП "Донспецизоляция"; не наведено позивачем і доказів забезпечення збалансованості інтересів сторін у разі застосування заходів забезпечення позову, про які йдеться мова у заяві позивача.

До того ж, предметом позову є визнання недійсним договору підряду №03-04/083 від 02.04.2008р., а не стягнення з відповідача певної суми, що не зробить виконання рішення суду утрудненим або неможливим.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ТОВ "Місто на воді" просить ухвалу та постанову у справі скасувати, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального права (ст.ст. 66, 67 ГПК України) та на неправильне застосування норм матеріального права (ст. 216 ЦК України).

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість господарського суду вжити заходи до забезпечення позову. Дії господарського суду щодо заходів до забезпечення позову повинні здійснюватися з метою забезпечення виконання рішення господарського суду, але тільки в разі необхідності.

Згідно з ст. 66 Господарського процесуального кодексу України заходи щодо забезпечення позову здійснюються тільки в разі необхідності, оскільки безпідставне вжиття таких заходів може призвести до порушень прав та інтересів відповідача, більше того, заподіяти йому матеріальну шкоду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові доказі чи додатково перевіряти докази.

Враховуючи імперативні вимоги ст. 111-7 ГПК України щодо меж перегляду справи в касаційній інстанції, вирішення питання про наявність чи відсутність вищезазначених обставин, що є підставою для задоволення чи відмови у задоволенні заяви про вжиття таких заходів, є в даному випадку переважним правом господарського суду першої та апеляційної інстанції, які досліджують ці обставини в повному об’ємі.

Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суди першої та апеляційної інстанції послалися на те, що позивачем не надано будь-якого вагомого обґрунтування щодо забезпечення позову, що свідчило б про унеможливлення виконання рішення господарського суду.

Отже реальної загрози неможливості або утруднення виконання рішення, як підстави для вжиття заходів до забезпечення позову матеріали справи не містять.

Вказані висновки судів попередніх інстанцій відповідають матеріалам справи та діючому законодавству.

За таких обставин, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що судові рішення попередніх інстанцій відповідають законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для їх зміни чи скасування немає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ТОВ "Місто на воді" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.05.2009 у справі № 33/8пд залишити без зміни.