Розпорядженням № 02.03-10/422 від 29.07.2009р. змінено склад колегії суддів у справі № 8/68, призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П. утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Ковтонюк Л.В.

У березні 2009 року державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до господарського суду Луганської області із позовом до ДП "Свердловантрацит" про стягнення 52190,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у залізничних накладних №№ 50531717, 50531723, 50531719, 50531735 в розмірі п'ятикратної провізної плати на підставі ст.ст. 122 та 118 Статуту залізниць України.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.04.2009 ( суддя Середа А.П.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі: стягнуто з ДП"Свердловантрацит" на користь Донецької залізниці 52190,00 грн. штрафу та судові витрати.

В апеляційному порядку справи не переглядалась.

Не погоджуючись із Рішенням господарського суду Луганської області від 14.04.2009, державне підприємство "Свердловантрацит" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилається на порушення господарським судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Порушенням норм процесуального права "Свердловантрацит" вважає розгляд справи без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи, а саме неврахування судом втрати залізницею під час перевезення захисного маркування на поверхні вантажу, що свідчить про втрату частини вугілля під час перевезення. Порушенням норм матеріального права заявник вважає неправильне застосування ст.37 Статуту залізниць України в частині зважування вантажів при відправленні та передачі вагонів залізниці.

Заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника залізниці, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 03.09.08 відповідачем Державним підприємством "Свердловантрацит" (Вантажовідправник) у супроводі накладної на маршрут або групу вагонів за №50531717 від 03.09.08 року (вагони №68736818, 68749464, 68604149, 66628934 та 65303034), з залізничної станції Довжанська Донецької залізниці, у вологому стані, вантажною швидкістю, навалом, до залізничної станції Маріуполь порт Експорт Донецької залізниці з подачею п/п порту, на адресу отримувача –Приватного підприємства "Албір" для фірми S.A." відправлено вантаж вугільної продукції, при цьому у накладній вантажовідправник вказав, що у вагон №65303034 завантажено 69000,00 кг вугілля, тара 24600,00 кг.

03.09.08 року тим же вантажовідправником у супроводі накладної на маршрут або групу вагонів за №50531723 від 03.09.08 року (вагони №65292567, 66187774, 63498901, 65888976, 68777770, 65351801, 63722789, 67146514, 68716828 та 60672730 відправлено вантаж вугільної продукції, при цьому у накладній вантажовідправник вказав, що у вагон №67146514 завантажено 69000,00 кг вугілля, тара 21300,00 кг; у вагон №68716828 завантажено 69000,00 кг вугілля, тара 21000,00 кг; у вагон №60672730 завантажено 70000,00 кг вугілля, тара 22000,00 кг.

03.09.08 року тим же вантажовідправником у супроводі накладної на маршрут або групу вагонів за №50531719 від 03.09.08 року (вагони №66711011, 67866715, 65349755 та 67857086), відправлено вантаж вугільної продукції, при цьому у накладній вантажовідправник вказав, що у вагон №66711011 завантажено 69000,00 кг вугілля, тара 22400,00 кг; у вагон №67866715 завантажено 71000,00 кг вугілля, тара 21500,00 кг.

04.09.08 року тим же вантажовідправником у супроводі накладної на маршрут або групу вагонів за №50531735 від 04.09.08 року (вагони №66119423, 67914515, 66449877, 66171182 та 65943615), відправлено вантаж вугільної продукції, при цьому у накладній вантажовідправник вказав, що у вагон №66119423 завантажено 69000,00 кг вугілля, тара 20500,00 кг; у вагон №67914515 завантажено 69000,00 кг названої продукції, тара 22100,00 кг.

05.09.08 року усі три групи вищеназваних вагонів прибули на залізничну станцію Маріуполь порт Донецької залізниці, і того ж дня на підставі ст. 52 Статуту залізниць України згідно договору здійснено контрольне переважування та видача вантажу вугільної продукції вантажоотримувачу.

Переважування здійснено за участю представників станції призначення Маріуполь-порт та представника вантажоотримувача. За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у п’яти вагонах не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме:

у вагоні №67866715 виявлено вантаж на 5700,00 кг менше, ніж заявлено у вищеназваній супровідній накладній, - тобто замість 71000,00 кг маса вантажу становить 65300,00 кг, - з огляду на що 05.09.08 року було складено комерційний акт АQ №660224/144;

у вагоні №60672730 - на 6300,00 кг менше, ніж заявлено у супровідній накладній, - тобто замість 70000,00 кг маса вантажу становить 63700,00 кг, - з огляду на що 05.09.08 року було складено комерційний акт АQ №660225/145;

у вагоні №65303034 - на 5100,00 кг менше, ніж заявлено у супровідній накладній, - тобто замість 69000,00 кг маса вантажу становить 63900,00 кг, - з огляду на що 05.09.08 року було складено комерційний акт АQ №660226/146;

у вагоні №66118423 - на 3100,00 кг менше, ніж заявлено у супровідній накладній, - тобто замість 69000,00 кг маса вантажу становить 65900,00 кг, - з огляду на що 05.09.08 року було складено комерційний акт АQ №660227/147;

у вагоні №67914515 - на 3100,00 кг менше, ніж заявлено у супровідній накладній, - тобто замість 69000,00 кг маса вантажу становить 65900,00 кг, - з огляду на що 05.09.08 року було складено комерційний акт АQ №660228/148.

Вирішуючи справу по суті, судом першої інстанції визнано комерційні акти належними доказами по справі, складеними у відповідності із Правилами видачі вантажів, Правилами складання актів та у відповідності із ст.129 Статуту залізниць України документами, які є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника.

Відтак, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з вантажовідправника штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за неправильно зазначену в накладних масу вантажу, що передбачено ст.118 та ст.122 Статуту залізниць України.

Однак, такий висновок господарського суду щодо наявності підстав для стягнення штрафу з вантажовідправника є передчасним, винесеним по неповно встановленим обставинам справи.

Дійсно, ст.24 Статуту залізниць України встановлює, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, однак, не зобов'язана перевіряти масу всіх вантажів,які вона приймає до перевезення.

Розмір відповідальності вантажовідправника за неправильно зазначені ним відомості в залізничній накладній, зокрема, про масу вантажу, який передається залізниці для перевезення, встановлений ст.122 Статуту залізниць.

Однак, для стягнення штрафу в порядку ст.122 Статуту залізниць України необхідна наявність саме неправильно зазначених відправником відомостей про масу вантажу при оформленні залізничної накладної, а не втрати частини вантажу під час перевезення з обставин, які не виключають вини залізниці у недостачі вантажу під час перевезення.

Для встановлення цих та інших обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи, господарському суду належало витребувати від залізниці належним чином засвідчені копії залізничних накладних, або в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України витребувати від вантажоодержувача оригінали залізничних накладних. Залізничні накладні на маршрут або групу вагонів складаються з чотирьох сторінок, на зворотному боці саме четвертої сторінки накладної містяться особливі відмітки вантажовідправника.

Крім того, визнаючи комерційні акти належними доказами по справі, складеними у відповідності із Правилами видачі вантажів, Правилами складання актів та у відповідності із ст.129 Статуту залізниць України, суду належало дослідити зміст цих комерційних актів та встановити, чи доводять ці комерційні акти вину вантажовідправника у недовантаженні вугілля у спірні вагони, або за змістом комерційних актів не виключається відповідальність перевізника за недостачу вантажу.

Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші доводи ДП "Свердловантрацит", викладені в касаційній скарзі відносно неправильного застосування ст.37 Статуту залізниць України в частині зважування вантажів при відправленні та передачі вагонів залізниці та витребування в зв'язку з цим Технічного паспорту на вагонні ваги, не приймаються колегією суддів Вищого господарського суду України до уваги, оскільки похибка визначення маси вантажу разом із природною втратою встановлені п.27 Правил видачу вантажів (розділ 8 Правил перевезень вантажів) і ці норми є граничними.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги державного підприємства "Свердловантрацит", оскільки судом першої інстанції не було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -