У лютому 2008р. Дочірнє підприємство "Алко Інвест Україна" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "АБ" про розірвання договору генерального підряду №2-КСН13А на виконання будівельно-оздоблювальних робіт офісних приміщень від 02.04.2004р. та стягнення грошових коштів 119417,26грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.02.2009р. у справі №23/274(15/52) (суддя Бортник О.Ю.) позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано договір генерального підряду №2-КСН13А на виконання будівельно-оздоблювальних робіт офісних приміщень від 02.04.2004р. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "АБ" на користь Дочірнього підприємства "Алко Інвест Україна" 119417,26грн. попередньої оплати (авансу на виконання робіт або придбання матеріалів) 1279,17грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2009р. у справі №23/274(15/52) (колегія суддів у складі головуючого судді Мельник Г.І., суддів Новосад Д.Ф., Михалюк О.В.) в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Архітектурне бюро "АБ" б/н від 24.02.2009р. відмовлено. Рішення господарського суду Львівської області від 12.02.2009р. у справі №23/274 (15/52) залишено без змін.

Не погодившись з прийнятими у справі рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 12.02.2009р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2009р. у справі №23/274(15/52) повністю, і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивач скористався правом, наданим статтею 111-2 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 02.04.2004р. між Дочірнім підприємством "Алко Інвест Україна" (замовник) та ТОВ "Архітектурне бюро "АБ"(генпідрядник) укладено договір генерального підряду № 2-КСН13А на виконання будівельно-оздоблювальних робіт офісних приміщень, за умовами якого генпідрядник зобов'язався виконати власними і залученими силами та засобами будівельно-оздоблювальні роботи на офісних приміщеннях, розташованих у м. Києві по вул. Старонаводницькій, 13-А, секція "Е", які передбачені проектною документацією, що є невід’ємною частиною цього договору, а замовник, відповідно, зобов'язався прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх.

Пунктами 2.2, 3.1 укладеного договору встановлено, що перелік та обсяги виконаних робіт, що підлягають оплаті за цим договором, визначаються сторонами шляхом підписання довідки про вартість виконаних підрядних робіт. Вартість робіт визначається сторонами на підставі підписаних сторонами довідок про вартість виконаних підрядних робіт.

За умовами п.п.4.1, 4.2 цього договору попередня оплата (аванси на виконання робіт або придбання матеріалів) за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на рахунок генпідрядника. Розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником після підписання уповноваженими представниками сторін актів приймання-передачі виконаних робіт протягом трьох банківських днів з моменту підписання вказаних актів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за платіжними дорученнями №691 від 26.05.2004р., №949 від 20.07.2004р., №963 від 26.07.2004р. та №983 від 02.08.2004р. замовник перерахував генпідряднику 850000грн. попередньої оплати (авансу на виконання робіт або придбання матеріалів).

Водночас попередніми судовими інстанціями встановлено, що відповідач виконав, а позивач прийняв будівельно-оздоблювальні роботи на суму 708347,94грн. за підписаними без зауважень сторонами вказаного договору довідками про вартість виконаних підрядних робіт за червень-вересень 2004р., квітень 2005р., а також відповідач на виконання умов цього договору придбав матеріали загальною вартістю 22234,8грн., згодом передані позивачу за актом приймання-передачі невикористаних матеріалів від 31.12.2004р., із зазначенням, що залишок перерахованого авансового платежу, на який відповідачем не виконано робіт та не передано матеріалів, становить 119417,26грн. і підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, актом звірки взаємних розрахунків від 28.07.2005р.

Місцевим та апеляційним господарськими судами також з’ясовано, що за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 22.06.2005р. зазначене нежитлове приміщення №42 –офіс загальною площею 622,4кв.м, розташоване у м. Києві по вул. Старонаводницькій, 13А (літера А, секція Е), де відповідач виконував будівельно-оздоблювальні роботи за договором генерального підряду №2-КСН13А позивач продав ТОВ "Орієнт Експрес" та передав останньому 23.06.2005р. за відповідним актом №6/2005.

Поряд з цим, попередніми судовими інстанціями встановлено, що позивач листом за вих. №243/05/АИУ від 23.09.2005р. повідомив відповідача про припинення будівництва та продаж офісного приміщення, у зв’язку з чим просив повернути йому попередню оплату, а в надісланій відповідачу претензії за вих. №348/05/АИУ від 23.12.2005р. позивач повторно просив відповідача повернути йому перераховані в якості передоплати кошти у сумі 119417,26грн., але зазначені вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Водночас попередніми судовими інстанціями встановлено, що 14.09.2007р. позивач надіслав на адресу відповідача лист за №341 від 13.09.2007р. з повідомленням останнього про розірвання договору генерального підряду №2-КСН13А від 02.04.2004р. в односторонньому порядку на підставі п.п.16.2.1 - 16.2.6 даного договору та проханням повідомити його про результати розгляду відповідачем цього листа та повернення коштів у сумі 119417,26грн., підтверджених актом звірки взаєморозрахунків від 28.07.2005р., проте відповідач відповіді на цей лист не надав, передоплату в сумі 119417,26грн. позивачу не повернув, як і не надав позивачу та судам попередніх інстанцій доказів наявності об’єктивних причин неподання відповідачем відповіді на вимогу позивача або наявності причин відмови відповідача від дострокового розірвання договору.

Як зазначено попередніми судовими інстанціями, за умовами розділу 16 (п.16.2.1, п.16.2.2) договору генерального підряду № 2-КСН13А від 02.04.2004р. даний договір може бути розірвано в односторонньому порядку на вимогу однієї із сторін. Замовник має право в будь-який час до закінчення робіт по договору достроково розірвати даний договір, але при цьому він зобов'язався письмово, із зазначенням бажаної дати розірвання договору, повідомити про це генпідрядника не пізніше, ніж за 50 календарних днів до вказаної у такому повідомленні дати розірвання договору. Аналогічні права та обов'язки встановлено і для генпідрядника. У випадку отримання від однієї із сторін повідомлення про бажання розірвати даний договір, сторона, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. В разі досягнення сторонами згоди про розірвання договору, договір вважається розірваним з дати, вказаної в отриманому відповідно до п.п.16.2.1 або 16.2.2 цього договору від однієї із сторін повідомленні. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Враховуючи вищевикладене, а також положення ч.1, ч.3 ст. 651, ч.4 ст. 849 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України, зазначивши, що договором генерального підряду №2-КСН13А на виконання будівельно-оздоблювальних робіт офісних приміщень від 02.04.2004р. встановлено право позивача на розірвання цього договору в односторонньому порядку (відмову від договору), неподання відповідачем у визначений даним договором строк відповіді на лист позивача №341 від 13.09.2007р. про розірвання цього договору в односторонньому порядку, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про розірвання цього договору в судовому порядку, з чим підставно погодився апеляційний господарський суд.

Водночас судами попередніх інстанцій з’ясовано, що правовідносини з виконання взятих на себе сторонами договору підряду зобов’язань за довідками про вартість виконаних робіт припинились у 2005р.; про відмову позивача від цього договору відповідачу стало відомо ще у вересні 2007р., остання довідка підписана позивачем та відповідачем у квітні 2005р., а жодні підрядні роботи відповідачем з 22.06.2005р. не проводились у зв’язку з продажем позивачем нежитлових приміщень, в яких виконувались обумовлені даним договором роботи, що не заперечувалось і відповідачем.

При цьому, місцевим та апеляційним господарськими судами також вказано, що відповідачем не надано судам доказів, які б свідчили, що з моменту підписання останньої довідки про вартість виконаних підрядних робіт, на підставі якої згідно договору визначається вартість виконаних відповідачем робіт, останнім було виконано якісь підрядні роботи, закуплено на виконання умов договору матеріали, або які б підтверджували наявність інших обґрунтованих причин неповернення авансу, зокрема докази, які б підтверджували факт понесення відповідачем збитків, спричинених односторонньою відмовою позивача від договору, та обґрунтовували їхній розмір.

Врахувавши вищевикладене, пославшись на положення ст. 1212 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 119417,26грн. попередньої оплати (авансу на виконання робіт або придбання матеріалів), з чим правильно погодився суд апеляційної інстанції.

У відповідності до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції згідно зі ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України. Обґрунтованих доводів про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та/або процесуального права скаржником не наведено.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2009р. та рішення господарського суду Львівської області від 12.02.2009р. у даній справі ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги відповідача не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржених судових актів.