Розпорядженням №02.03-10/422 від 29.07.2009р. у зв'язку з відпусткою судді Першикова Є.В. змінено склад колегії суддів у справі №21/208 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя –Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П. утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя –Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Ковтонюк Л.В.

У листопаді 2008 року державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Макіївський коксохімічний завод" про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 11 163,50грн. за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній №51201296.

Позовні вимоги були вмотивовані комерційним актом №БК255548/114 від 12.09.2008р., якими зафіксовано не відповідність фактичної маси вантажу, виявленої при контрольному переважуванні, вказаній масі вантажу в залізничній накладній №51201296 та ст.ст.24, 118, 122 Статуту залізниць України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.01.2009р. (суддя Матюхін В.І.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 11 090,00грн., з розрахунку 2 218,00грн. (провізна плата)х5, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено, посилаючись на те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки комерційний акт №БК255548/114 від 12.09.2008р. є належним засобом доказування, який засвідчив факт неправильного зазначення вантажовідправником у залізничній накладній №51201296 маси вантажу, але позивачем під час розрахунку штрафу помилково включена сума 14,70грн. оплати провідника (охорони).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відкрите акціонерне товариство "Макіївський коксохімічний завод" звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило задовольнити клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, скасувати частково рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме у розмірі 2 232,70грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.03.2009р. (судді Шевкова Т.А., Геза Т.Д., Діброва Г.І.) рішення суду першої інстанції змінено, позовні вимоги державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Макіївський коксохімічний завод" 11 163,50грн. суми штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній №51201296 маси вантажу задоволене частково у розмірі 2 232,70грн. У стягненні штрафу у сумі 8 930,80грн. відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що факт неправильного зазначення відправником маси вантажу засвідчений комерційним актом №БК255548/114 від 12.09.2008р., а відповідно до ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену масу вантажу з вантажовідправника стягується штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати. Однак, судом апеляційної інстанції враховано, що наявність надлишку вантажу 450кг в межах вантажопідйомності вагону не завдало збитків ані позивачу, ані іншим учасникам господарських відносин, а нарахована сума штрафу неспіврозмірна із розміром провізної плати, тому на підставі ст.ст. 83, 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника залізниці, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові і рішенні та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що згідно даних залізничної накладної №51201296 відкритим акціонерним товариством "Макіївський коксохімічний завод" зі станції Ясинувата Донецької залізниці 10.09.2008р. відвантажено та відправлено вагон №63858872 з вантажем (відходи та лом чорних металів сортований) на станцію Донецьк Донецької залізниці на адресу закритого акціонерного товариства "Донецьксталь"-металургійний завод", який завантажено засобами вантажовідправника із зазначенням у залізничній накладній №5121296 маси вантажу –брутто 57 650кг, тара з брусу 21 100кг, нетто 36 550кг.

Правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом прийомоздавальник вантажовідправника, у відповідності до п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 (z0861-00) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084 (z0863-00) .

По прибуттю вантажу 12.09.2008р. на станцію призначення Донецьк Донецької залізниці згідно із ст.52 Статуту залізниць України за вимогою вантажоодержувача, була проведена видача вантажу вантажоодержувачу з перевіркою маси вантажу у вагонах. В ході перевірки здійснено контрольне переважування вантажу на станційних вагонних тензометричних вагах, та встановлено, що маса нетто вантажу у вагоні №63858872 більше даних, вказаних у накладній, на 450кг.

Таким чином, фактична маса вантажу у вагоні №63858872 виявилась більше даних, зазначених у накладній №51201296, про що був складений комерційний акт від 12.09.2008р. №БК255548/114.

Згідно із ст.37 Статуту залізниць України та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси відправник зазначає у накладній.

Відповідно до п.2.1. роз.2 Правил оформлення перевізних документів графи комплекту перевізних документів "Маса вантажу в кг, визначена відправником" - вказується маса вантажу у кілограмах, заповнюються вантажовідправником.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка маси вантажу здійснена відповідно порядку, встановленому п.22 Правил видачі вантажів.

Статтею 34 Господарського кодексу України встановлено, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт від 12.09.2008р. №БК255548/114 складений у відповідності до вимог, пред'явлених до їх складання Правилами складання актів,

тому суди дійшли правомірного висновку про те, що наданий комерційний акт є належним доказом факту неправильного зазначення маси вантажу.

Згідно із 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф відповідно до вимог ст.122 Статуту залізниць України.

У відповідності до п.27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. Надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2 %. Норма надлишку маси вантажів розраховується від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки, та складає в даному випадку 73,1кг.

За таких підстав, суд першої інстанції відхиливши клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, дійшов до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 11 090,00грн., з розрахунку 2 218,00грн. (провізна плата)х5, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити, оскільки позивачем під час розрахунку штрафу помилково включена сума 14,70грн. оплати провідника (охорони).

Суд апеляційної інстанції не погодившись з таким висновком суду першої інстанції зазначив, що відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України в разі, якщо належні до сплати санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вагон №63858872 з надлишком вантажу був прийнятий до перевезення за накладною №51201296 без зауважень та супроводжувався охороною залізниці в шляху прямування, а також факт того, що наявність надлишку вантажу не завдало жодних збитків ані позивачу, ані іншим учасникам господарських відносин, а нарахована сума штрафу неспіврозмірна із розміром провізної плати, тому суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про можливе задоволення клопотання відкритого акціонерного товариства "Макіївський коксохімічний завод" та зменшив належні до сплати штрафні санкції до 2 232,70грн.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Донецька залізниця", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.