Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвська Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Волік І.М.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Альфа-буд"

на рішення господарського суду Харківської області

від 28.01.2009 року

у справі № 38/329-08

господарського суду Харківської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Харківський завод будівельних

матеріалів АСТОР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Альфа-буд"

про стягнення 156 639,38 грн.

за участю представників:

позивача – не з"явились

відповідача – Василинич О.А.

В грудні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-буд" про стягнення основного боргу у розмірі 108726,77 грн., інфляційних витрат у розмірі 217,45 грн., пені у розмірі 6 662,01 грн., 3% річних у розмірі 179,08 грн., 30% річних за прострочення виконання грошового зобов"язання у розмірі 6 536,65 грн., збитків у розмірі 34 317,42 грн. та судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.01.2009 року (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено; стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа –буд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР" 108944,22 грн. основного боргу, 217,45 грн. інфляційних витрат, 6 662,01 грн. пені, 3% річних у розмірі 179,08 грн., 30% річних за прострочення виконання грошового зобов"язання у розмірі 6 536,65 грн., збитків у розмірі 34 317,42 грн., 1 566,40 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-буд" просить скасувати рішення місцевого господарського суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи і повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа –буд" укладено договір поставки №Б-040/07 від 17.12.2007 року, за яким позивач зобов’язався передати у власність відповідача товар –бетонні суміші різних марок, а останній, в свою чергу, сплатити його вартість на умовах, обумовлених цим договором.

Позивачем протягом вересня –жовтня 2008 року поставлено відповідачу товар на загальну суму 116 759,34 грн., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними.

Відповідно до умов пункту 6.2. цього договору покупець сплачує вартість товару на умовах його попередньої оплати, але постачальник має право відвантажити товар без його попередньої оплати, в такому разі, покупець зобов"язаний сплатити отриманий товар протягом 5-ти банківських днів з моменту його поставки.

Відповідач, порушуючи умови договору, не оплатив повної вартості отриманого товару, а тому його заборгованість перед позивачем становить 108726,77 грн.

Місцевий господарський суд, приймаючи рішення у даній справі про задоволення позовних вимог, виходив з неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань щодо своєчасного здійснення розрахунків за договором, а тому стягнув на користь позивача суму основного боргу, інфляційні витрати, пеню, 3% річних, 30% річних та збитки.

Відповідно до пунктів 1, 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати. Мотивувальна частина кожного рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права і у відповідних випадках - на норми Конституції України (254к/96-ВР) , на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Разом з тим, оскаржуване рішення вказаним вимогам не відповідає.

Пунктом 2 статті 83 ГПК України надано право господарському суду при прийнятті рішення виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору, але за наявності клопотання заінтересованої сторони.

Не дивлячись на те, що в позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР" просило стягнути основний борг у розмірі 108 726,77 грн., місцевий господарський суд, в порушення вимог закону, стягнув більшу суму основного боргу у розмірі 108944,22 грн. без відповідного клопотання заінтересованої особи.

Крім того, згідно статті 22 ЦК України, до збитків, право на відшкодування яких має особа в результаті порушення її цивільного права, належать витрати, які особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Виходячи з системного аналізу правових норм Цивільного кодексу України (435-15) , збитки, як категорія цивільно-правової відповідальності, являють собою ті негативні наслідки, які виникають у кредитора як невідворотний результат порушення боржником свого зобов’язання. Таким чином, необхідною умовою стягнення збитків є наявність причинного зв’язку між збитками, що виникли у кредитора, та порушенням зобов’язання, де збитки є наслідком, а невиконання зобов’язання –причиною.

Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення збитків з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа –буд" суд не врахував вказаних вимог закону та не зазначив якими саме діями відповідача завдані позивачу ці збитки.

Відтак, судом першої інстанції належним чином не з"ясовано обставин, що мають значення для справи та не перевірено доводів і підстав позивача щодо заявлених ним позовних вимог.

Вказані порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті касаційною інстанцією, враховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, визначені статті 111-7 ГПК України.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду не можна визнати законним й обгрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-буд" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.01.2009 року у справі №38/329-08 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суддів.