Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвська Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Волік І.М.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Кристал"

на рішення господарського суду Полтавської

області від 13.01.2009 року

та на постанову Київського міжобласного апеляційного

господарського суду від 13.04.2009 року

у справі № 9/185

господарського суду Полтавської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Кристал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"ВБД-Логістік"

про стягнення 10 260,23 грн.

за участю представників:

позивача – не з"явились

відповідача – не з"явились

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристал" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБД-Логістік" про стягнення заборгованості в сумі 10 260,23 грн., зокрема, 3 450 грн. основного боргу, 120 23 грн. пені, 690 грн. штрафу, 6 000 грн. збитків у вигляді витрат на оплату юридичних послуг та судових витрат.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 13.01.2009 року (суддя Тимошенко К.В.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.04.2009 року (судді: Мостова Г.І., Ільєнок Т.В.,Шевченко В.Ю.), позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 3 450 грн. заборгованості, 120,23 грн. пені, 690 грн. штрафу, 102 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристал" просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів. В обгрунтування свої вимог скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи і повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кристал" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВБД-Логістік" (замовник) 25.07.2008 року укладений договір постачання №Д2Р-25/78 (надалі-договір). Згідно п.1.1 даного договору ТОВ "Кристал" зобов"язалось поставляти товар, а ТОВ "ВБД-Логістік" в свою чергу зобов"язалось приймати та оплачувати даний товар. Згідно п.2.1 даного договору сторони погодили, що замовник зобов"язаний здійснювати оплату за товар протягом 7 днів з моменту його отримання. В разі порушення замовником строків оплати товару, останній сплачує штраф в розмірі 20 % вартості неоплаченого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки відповідно до п.5.2 договору.

На виконання умов укладеного договору ТОВ "Кристал" виконало взяте на себе зобов"язання, здійснило поставку товару на загальну суму 5 257,96 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-001948 від 26.07.2008 року.

В свою чергу, ТОВ "ВБД-Логістік" сплатило підприємству за поставлений товар 1 807,96 грн., в зв"язку чим борг ТОВ "ВБД-Логістік" склав 3 450,00 грн.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання мають виконуватись належним чином, одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.

Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУкраїни).

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов"язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пре"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, керуючись відповідними статтями Цивільного кодексу України (435-15) , дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 3 450,00 грн. суми боргу, 120,23 грн пені, 690 грн. штрафу.

При цьому, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення збитків у вигляді витрат на юридичні послуги, місцевий та апеляційний господарські суди вірно врахували, що необхідною умовою стягнення збитків є наявність причинного зв"язку між збитками, що виникли у кредитора, та порушенням зобов"язання боржником, де збитки є наслідком, а невиконання зобов"язання –причиною.

Отже, витрати позивача на оплату наданої юридичної допомоги не є збитками, оскільки причиною їх виникнення є звернення до фахівців в галузі права з метою захисту своїх прав та інтересів в судовому порядку.

Крім того, ст. 44 ГПК України не визначає транспортні витрати як судові, а тому грунтується на вимогах закону висновок суду щодо відмови в задоволенні позову в частині стягнення транспортних витрат.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що господарські суди в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об"єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності і підставно застосували норми права, в зв"язку з чим постановлені судові рішення є законними і обгрунтованими.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду, а тому є безпідставними.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.04.2009 року у справі № 9/185 залишити без змін.