ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2009 р.
№ 35/233
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого - судді Козир Т.П.,
суддів: Малетича М.М.,
Могил С.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду державного майна України на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2009р. у справі № 35/233 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ-ВЕСТ ТРАНСПОРТ ГРУП" до Фонду державного майна України про спонукання до укладення договору оренди,
за участю представників:
Позивача: Тимошенко В.М., Виборнова Є.І.,
Відповідача: Тетенко В.В.
В с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ-ВЕСТ ТРАНСПОРТ ГРУП" (далі –ТОВ "ІСТ-ВЕСТ ТРАНСПОРТ ГРУП", Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі –ФДМУ, Відповідач) про спонукання до укладення договору оренди в редакції, запропонованій Позивачем.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2009р. позов ТОВ "Узин Транс" було задоволено.
У поданій касаційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняте у справі судове рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Стаття 181 Господарського кодексу України (далі – ГК України (436-15) ) визначає загальний порядок укладання господарських договорів.
Зокрема, згідно п.п. 1-4 цієї статті Закону, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Статтею 185 ГК України, яка встановлює особливості укладання господарських договорів на біржах, ярмарках та публічних торгах, передбачено, що до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків, публічних торгів.
При цьому, пунктом 1 статті 187 ГК України передбачено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядається судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це пердбачено угодою сторін або якщо сторони зобов’язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Також, стаття 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює, що у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду, арбітражного суду.
Крім того, вказана стаття 9 Закону визначає, що порядок проведення конкурсу визначається: Фондом державного майна України –для об’єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим –для об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування –для об’єктів, що перебувають у комунальній власності.
У разі проведення конкурсу орендодавець надсилає копії проекту договору та інших матеріалів відповідним органам, зазначеним у частині другій цієї статті, у п’ятиденний термін після дати затвердження результатів конкурсу.
Відповідно до п. 18 Порядку проведення конкурсів на право оренди державного майна, затв. Наказом ФДМУ № 2149 від 13.10.2004р. (далі –Порядок), проведення конкурсу на право оренди державного майна проводиться в один етап, на якому визначається переможець згідно з умовами конкурсу та зобов’язаннями учасника. До умов договору оренди включаються орендна плата в розмірі, запропонованому переможцем конкурсу та інші пропозиції переможця конкурсу.
Також, відповідно до п. 32 вказаного Порядку, орендодавець протягом 15 днів після дати затвердження ним результатів конкурсу направляє переможцю конкурсу проект договору оренди. Переможець конкурсу після отримання проекту договору протягом 5 робочих днів повертає орендодавцю підписаний проект договору оренди. До умов договору оренди включається орендна плата, запропонована переможцем конкурсу та інші пропозиції переможця конкурсу.
В даному випадку, як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.12.2008р. в офіційному джерелі "Відомості приватизації" за № 50 (541) було розміщено оголошення про проведення ФДМУ конкурсу на право оренди державного нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Узин Білоцерківського району Київської області, вул. Гагаріна, 1а, а саме: електроагрегатної площею 27,1 кв.м., твердого бетонного покриття (залишки ШВПС, секція а, секція б) площею 140000,00 кв.м., твердого бетонного покриття (залишки СРД № 1) площею 13015,2 кв.м., твердого бетонного покриття (залишки СРД № 2) площею 12945,6 кв.м., твердого бетонного покриття (залишки СРД № 3) площею 15938,4 кв.м., твердого бетонного покриття (залишки СРД № 4) площею 16495,2 кв.м., КП стартового огляду площею 63,1 кв.м., балансоутримувачем якого є Державне підприємство "Український центр підготовки охоронців", а органом управління –Управління державної охорони України.
За результатами вказаного конкурсу, який відбувся 15.01.2009р., його переможцем було визнано ТОВ "ІСТ-ВЕСТ ТРАНСПОРТ ГРУП".
Наказом ФДМУ № 60 від 20.01.2009р. було затверджено результати конкурсу, а інформацію про результати конкурсу та його переможця було опубліковано, згідно вимог чинного законодавства, в газеті "Відомості приватизації" за № 3 від 28.01.2009р.
Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 25 Порядку проведення конкурсів на право оренди державного майна, затв. Наказом ФМДУ № 2149 від 13.10.2004р., за результатами проведеного конкурсу ФДМУ повинен був укласти договір оренди з переможцем конкурсу –ТОВ "ІСТ-ВЕСТ ТРАНСПОРТ ГРУП", у зв’язку з чим, Відповідач, 04.02.2009р. дійсно звернувся до Позивача з листом № 10-16-1490, в якому містилась пропозиція про підписання проекту договору оренди, який надавався в додатку до вказаного листа.
У свою чергу, ТОВ "ІСТ-ВЕСТ ТРАНСПОРТ ГРУП" у своїй відповіді на лист зазначило, що оскільки запропонований договір оренди має бути укладений терміном на 49 років, то згідно вимог ч. 2 ст. 793 Цивільного кодксу України, укладення такого договору найму (оренди) нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню, у зв’язку з чим, 15.02.2009р. направив зустрічний лист ФДМУ з пропозицією про нотаріальне посвідчення договору за власний рахунок та погодження часу і місця його нотаріального оформлення.
Проте, вказане звернення Позивача, як і всі наступні, були залишені Відповідачем без належного реагування.
В той же час, ФДМУ 27.02.2009р. видав наказ № 315, за яким, посилаючись на доручення керівника Уряду України № 4011/1/1-09 від 19.02.2009р. та Порядок проведення конкурсу на право оренди державного майна, затв. наказом ФДМУ № 2149 від 13.10.2004р., зупинив підписання договору оренди, повідомивши про таке зупинення ТОВ "ІСТ-ВЕСТ ТРАНСПОРТ ГРУП" своїм листом за № 10-16-2952 від 14.03.2009р.
Предметом спору у даній справі є вимоги ТОВ "ІСТ-ВЕСТ ТРАНСПОРТ ГРУП" про спонуканння Відповідача до укладання договору оренди в редакції, запропонованій Позивачем, з посиланням на ст. 15 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ), ст.ст. 182- 185 ГК України, ст.ст. 7, 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 25 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна.
Суд першої інстанції, посилаючись на те, що оскільки конкурс на право оренди нерухомого державного майна, яке розташоване за адресою: м. Узин Білоцерківського району Київської області, вул. Гагаріна, 1А, відбувся у відповідності до вимог чинного законодавства України, з визначенням та затвердженням переможця, а результат цього конкурсу, як і наказ ФДМУ за № 60 від 20.01.2009р., яким було затверджено цей конкурс, є дійсними і в судовому порядку не оскаржувались, в той час, як чинне законодавство України встановлює, що після визначення переможця конкурсу та затвердження результатів останнього, Відповідач зобов’язаний укласти з переможцем конкурсу відповідний договір оренди, чого зроблено ним не було, як і не було надано належної відповіді щодо узгодження дати укладення та нотаріального посвідчення договору оренди, або ж обгрунтованої відмови відносно здійснення таких дій, тому вимоги Позивача про спонукання Відповідача до укладання договору оренди в редакції, запропонованій Позивачем, є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Вказані висновки місцевого господарського суду відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Разом з тим, викладені у касаційній скарзі доводи Відповідача стосовно підстав скасування судового рішення, судова колегія вважає такими, що зводяться тільки до оцінки доказів у справі, розгляд яких за приписами вказаної статті 111-7 процесуального Закону виходить за межі повноважень касаційної інстанції.
У зв’язку з цим, на думку касаційної інстанції, доводи ФДМУ, викладені ним у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятого у справі судового рішення, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2009р. у справі № 35/233 –без змін.
Головуючий - суддя Козир Т.П. Судді Малетич М.М. Могил С.К.