розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Корпорації "Dugsbery Inc", Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області та касаційне подання заступника прокурора м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 травня 2009 року у справі № 33/59 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рута" до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, за участю третіх осіб –товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтинг ЛТД", Корпорації "Dugsbery Inc", за участю прокуратури м. Києва, про визнання договору укладеним, –

У січні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Рута" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради про визнання укладеним між позивачем і Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області договору купівлі-продажу приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 55, в редакції позивача, зобов'язання Фонду державного майна України включити вказане нежитлове приміщення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, зобов'язання комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради зареєструвати у встановленому порядку договір купівлі-продажу даного нежитлового приміщення, посилаючись на безпідставне ухилення відповідачів від укладення запропонованого договору.

Заявою від 17 лютого 2009 року позивач уточнив свої вимоги та просив суд зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області укласти договір купівлі-продажу приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 55, в редакції позивача, визнати вказаний договір дійсним з моменту вступу судового рішення в законну силу, зобов'язати комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради зареєструвати право власності позивача на підставі такого договору.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10 березня 2009 року в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 травня 2009 року рішення місцевого суду скасовано, позов задоволено частково. Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області укласти з позивачем договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 55, в редакції, що зазначена в позовній заяві. В частині позову про визнання договору дійсним –відмовлено. В частині позовних вимог щодо зобов'язання комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради зареєструвати право власності позивача провадження у справі припинено.

У касаційних скаргах Корпорація "Dugsbery Inc", Фонд державного майна України, Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, просять постанову господарського суду другої інстанції у справі скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін.

У касаційному поданні заступник прокурора м. Києва просить постанову апеляційної інстанції у справі скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, вказуючи на порушення апеляційним судом норм чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного судового рішення.

У відзиві на касаційні скарги і касаційне подання позивач, вказуючи на безпідставність доводів касаційних скарг і касаційного подання, просить залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову –без змін.

В судовому засіданні оголошувались перерви для вирішення питання про відвід суддям.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, представника товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтинг ЛТД", вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг і касаційного подання, заперечення проти них, суд вважає, що касаційні скарги і касаційне подання підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що виконання постанови Вищого арбітражного суду України від 3 листопада 1997 року у справі № 04-1/Ца 5/158-1/77, за яким Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області зобов'язане у встановленому законом порядку укласти з позивачем договір на відчуження вбудованого нежитлового приміщення по пр. К. Маркса, 55 в м. Дніпропетровську і якою позивач обґрунтовує свій позов, повинно відбуватися з урахуванням вимог чинного законодавства України про виконання судових рішень. Позивачем не надано будь-яких відомостей щодо руху виконавчого провадження постанови Вищого арбітражного суду України від 3 листопада 1997 року у справі № 04-1/Ца 5/158-1/77 та ухилення відповідача від виконання законних вимог судового виконавця.

При цьому, судом зазначено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 25/57 (Д 12/9-Д 10/43) від 27 жовтня 2005 року, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 20 червня 2006 року, спірний об'єкт повернуто з незаконного володіння Корпорації "Dugsbery Inc" до державної власності –Регіональному відділенню Фонду державного майна України у Дніпропетровській області і, на теперішній час, у господарському суді Дніпропетровської області знаходиться справа № 25/208-08 про визнання за Державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області права власності на спірні об'єкти нерухомості, щодо яких діють відповідні заборони.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області укласти договір купівлі-продажу нежитлових приміщень в редакції позивача та визнати його дійсним з моменту вступу судового рішення в законну силу, судом зазначено, що така вимога є необґрунтованою в зв'язку з закінченням встановленого законом строку позовної давності.

Вимога позивача щодо зобов'язання комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради зареєструвати право власності також залишена судом без задоволення, оскільки є похідною від вимоги про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу, в задоволенні якої відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням господарського суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність його скасування та задоволення позову в частині зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області укласти з позивачем договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 55, в редакції, що зазначена в позовній заяві.

При цьому, господарський суд другої інстанції виходив з того, що Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області з об’єктивних причин не могло розпоряджатися спірним приміщенням до 15 серпня 2007 року, а саме: до моменту виконання судового рішення у справі № 25/57 (Д 12/9-Д 10/43), згідно якого право власності на нежитлове приміщення по пр. К.Маркса, 55 у м. Дніпропетровську було повернуто державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області. Тому, на думку апеляційного господарського суду, саме з цього моменту слід вважати, що Регіональне відділення Фонду державного майна у Дніпропетровській області своєю бездіяльністю (відсутністю дій, направлених на укладання з позивачем договору купівлі-продажу нерухомого майна) почало порушувати право позивача на придбання цього нерухомого майна. Початок строку позовної давності слід обраховувати з 15 серпня 2007 року і, зважаючи на його тривалість, встановлену ст. 257 Цивільного кодексу України в три роки, строк позовної давності позивачем не пропущено і відмова в задоволенні позову з цієї підстави є незаконною.

Господарським судом другої інстанції зазначено, що спір у справі № 5/158 не є тотожним спору у даній справі. Право позивача на звернення до суду з позовом, який розглядається у справі № 33/59, постановою Вищого арбітражного суду України від 3 листопада 1997 року не обмежується. Такий розгляд не може вважатися виконанням постанови Вищого арбітражного суду України від 3 листопада 1997 року.

Позивач одержав право на викуп спірного вбудованого приміщення на підставі судового рішення, а відповідач, в силу цього ж рішення, зобов’язаний укласти такий договір, тобто здійснити приватизацію шляхом викупу, і не включення цього об’єкту до відповідного переліку не може визнаватися перешкодою для укладання договору.

Надана позивачем редакція договору містить всі передбачені законом істотні умови, його положення повністю відповідають чинному законодавству, а тому вимога позивача щодо зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області укласти договір купівлі-продажу в редакції позивача є обґрунтованою.

Крім того, апеляційним судом зазначено, що, оскільки позивачем заявлено вимогу не про визнання договору укладеним, а про зобов’язання укласти договір в редакції, що зазначена в позовній заяві, існуючі заборони щодо спірного нежитлового приміщення не можуть бути підставою для відмови в задоволенні такої вимоги, оскільки переходу права власності одночасно з прийняттям рішення не відбувається, а виконання рішення потребує від позивача та відповідача вчинення дій спрямованих на укладання договору згідно проекту та на умовах позивача, які можуть бути вчинені і після зняття всіх заборон, що також свідчить про необхідність задоволення позовних вимог у вказаній частині.

В задоволенні вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним з моменту набрання судовим рішенням законної сили апеляційним господарським судом відмовлено з посиланням на те, що на момент розгляду справи ні часткового, на повного виконання договору не відбулось, доказів ухилення від нотаріального посвідчення договору не надано.

Оскільки вимога про зобов’язання комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради зареєструвати право власності на нерухоме майно повинна розглядатися за правилами адміністративного судочинства, господарським судом другої інстанції провадження в частині даної позовної вимоги припинено на підставі ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Проте, з викладеними висновками Київського апеляційного господарського суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

В матеріалах справи відсутні документи, що посвідчують реєстрацію за державою права власності на нежитлове приміщення по пр-ту К. Маркса, 55, в м. Дніпропетровську.

Встановлено, що на час розгляду даної справи у іншому позовному провадженні, господарським судом Дніпропетровської області вирішується спір про визнання права державної власності на об'єкт нерухомого майна, що є предметом договору купівлі-продажу, про укладення якого заявлені вимоги.

Щодо даного майна встановлені обтяження, про які внесені записи до Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна.

За наявності вказаних обставин, суд другої інстанції не мав законних підстав для задоволення вимог про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу.

Встановлено, що право у позивача на придбання спірного приміщення та обов'язок відповідача по відчуженню цього майна виникли згідно Постанови Вищого адміністративного суду України від 3 листопада 1997 року у справі № 04-1/Ца 5/158-1/77, якою зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна у Дніпропетровській області в установленому порядку укласти з ПКП "Центральний гастроном № 301", правонаступником якого є позивач, договір на відчуження вбудованого нежитлового приміщення по пр. К Маркса, 55, у м. Дніпропетровську.

На виконання даної постанови видано відповідний наказ, який передано органу, уповноваженому виконувати судові рішення.

Приватизація державного майна здійснюється в порядку і в спосіб, визначений Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) та іншими нормативними актами.

Суд другої інстанції не перевірив належним чином дотримання сторонами порядку приватизації державного майна.

Зобов'язавши відповідача укласти договір купівлі-продажу майна у визначеній ним редакції, суд здійснив не властиві йому функції.

При цьому, апеляційний господарський суд без достатніх правових підстав скасував рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, постанова суду другої інстанції підлягає скасуванню.

Рішення господарського суду м. Києва від 10 березня 2009 року про відсутність правових підстав для задоволення позову за його безпідставністю є правомірним.

Проте, судом першої інстанції не враховано, що строком позовної давності обмежено лише порушене право, а тому, з мотивувальної частини вказаного судового рішення підлягає виключенню посилання на пропуск позивачем строку позовної давності як помилкове, але таке, що не впливає на суть прийнятого судом рішення.