розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Віста"

за участю представників сторін:

від позивача –не з’явився

відповідача –не з’явився

У липні 2008 року державне підприємство "Антрацит" звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до приватного підприємства "Віста" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном –гірничими виробками, що знаходяться на балансі ВП "Шахта Комсомольська" ДП "Антрацит", згідно переліку.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25 травня 2009 року (суддя –О.Гассій) задоволено заяви про забезпечення позову від 18.05.09 (а.с. 104, 108-109). Заборонено будь-яким юридичним та фізичним особам без письмового дозволу генерального директора, або першого заступника генерального директора ДП "Антрацит" вчиняти будь-які дії щодо проникнення, в тому числі шляхом ліквідації ізолюючих перемичок в устя гірничих виробок, згідно переліку (а.с. 118).

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 25 травня 2009 року, а у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 ГПК України. Зокрема, до заходів забезпечення позову, що застосовуються господарськими судами, відносяться заборона відповідачеві вчиняти певні дії та заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

За вимогами статті 66 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову.

Отже, умовою до застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

До предмета доказування в даному випадку входить існування обставин що свідчать про наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Предметом даного позову є вимога про захист майнового права ДП "Антрацит" по користуванню своїм майном, порушеного внаслідок того, що відповідач та інші особи без законних підстав здійснюють свою діяльність на гірничих виробках підприємства із незаконним самовільним їх розкриттям.

Заяви про забезпечення позову мотивовані тим, що внаслідок вчинення вказаних дій порушується нормальний режим постачання повітря на виробках позивача що зумовлює реальну загрозу виникнення пожежі (а.с. 105-106, 110-112).

Наведене свідчить про наявний зв`язок між предметом заявленого позову і забороною вчиняти зазначені дії, що можуть мати наслідком погіршення стану майна щодо якого і виник даний спір.

При вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову і обрання відповідних заходів, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин як підстав для його задоволення.

В даному випадку, судом встановлюється саме існування спору і обираються адекватні заходи для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи які наводить відповідач, в обґрунтування касаційної скарги, оскільки вони стосуються обґрунтованості позовних вимог і до предмету доказування у даному випадку не відносяться.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання щодо необхідності застосування заходів до забезпечення позову усі необхідні для цього фактичні обставини були встановлені господарським судом на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-13 ГПК України Вищий господарський суд України, суд

касаційну скаргу приватного підприємства "Віста" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 25 травня 2009 року у справі за № 3/125 –без змін.