Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.04.2009 (судді: Федорчук Р.В., Лобань О.І., Ткаченко Б.О.) рішення скасовано, позов залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України у зв'язку з неподанням позивачем без поважних причин витребуваних ухвалою цього ж суду від 23.04.2009 матеріалів (оригінали або належним чином засвідчені копії договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.12.2002, договору оренди земельної ділянки від 22.03.2004, план-схеми земельної ділянки, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству тощо), які покладені в обґрунтування позовних вимог та необхідні для вирішення спору.

Красилівська сільська рада в поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати, рішення залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме ч.2 ст. 36, ч.1 ст. 38, п.5 ч.1 ст. 81, п.1 ч.1 ст. 97 та ч.1 ст. 101 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що надані представником позивача у якості письмових доказів ксерокопії документів судом першої інстанції до уваги взяті не були та на їх підставі рішення не приймалося. На думку, скаржника, в даному випадку апеляційний суд, керуючись ч.1 ст. 38 ГПК України, безпідставно зобов'язав позивача надати суду письмові докази у вигляді оригіналів (для огляду) чи належним чином завірені копії документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також виніс незаконну ухвалу від 17.03.2009, якою прийняв до свого провадження та призначив до розгляду апеляційну скаргу ТОВ "Квіти-Сервіс", підписану неуповноваженим представником, хоча мав повернути цю скаргу без розгляду.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників відповідача і прокуратури, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Скасовуючи рішення про відмову в позові та залишаючи позов без розгляду, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Квіти-Сервіс" звернулося до господарського суду з позовом про визнання права власності за ТОВ "Квіти-Сервіс" на земельну ділянку площею 4 га, що знаходиться по вул.Київській,35 в с.Красилівка Броварського району Київської області.

В підтвердження своїх позовних вимог в суді першої інстанції представник позивача надав до матеріалів позовної заяви у вигляді письмових доказів ксерокопії документів, які не є ані оригіналами, ані засвідченими належним чином копіями.

Відповідно до ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Апеляційною інстанцією встановлено, що судом першої інстанції оскаржуване рішення прийнято лише на підставі наявних в матеріалах справи ксерокопій документів, які не є належними доказами, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

Згідно ч.1 ст. 38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, Київський міжобласний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.04.2009 зобов’язав представника ТОВ "Квіти-Сервіс" надати суду письмові докази у вигляді оригіналів (для огляду) чи належним чином завірені копії документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги (а.с.199-200).

Вимоги ухвали від 23.04.2009 представником ТОВ "Квіти-Сервіс" не були виконані, витребувані письмові докази суду надано не було, як і не було повідомлено про поважність причин їх ненадання.

Пунктом 5 ч.1 ст. 81 ГПК України передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо, позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Як вбачається з матеріалів справи, витребувані судом апеляційної інстанції від позивача документи надано не було, явку представника позивача в судове засідання, яке відбулося 30.04.2009 року не забезпечено, хоча про дату, час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви (а.с.196).

Крім цього, представник позивача був присутнім в судовому засіданні, що відбулося 23.04.2009 року, і був повідомлений про дату час та місце судового засідання, про обов’язковість явки в судове засідання представників позивача, про витребування судом документів, а також про зміст та обсяги документів, які необхідно надати суду.

В матеріалах справи не містяться докази щодо поважності причин неявки представника позивача у судове засідання 30.04.2009 року та щодо неподання витребуваних судом документів, а тому позовні вимоги про визнання права власності на спірну земельну ділянку залишаються без розгляду у зв’язку з тим, що позивач без поважних причин не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Згідно з ч.2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.04.2009 зобов’язано представника ТОВ "Квіти-Сервіс" надати суду письмові докази у вигляді оригіналів (для огляду) чи належним чином завірені копії документів (договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.12.2002, договір оренди земельної ділянки від 22.03.2004, план-схема земельної ділянки, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Квіти-Сервіс" тощо), які покладені товариством в обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України підставою для залишення позову без розгляду може бути неподання позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору.

Таким чином, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов’язаний з’ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінити їх поважність.

В матеріалах справи містяться звичайні ксерокопії договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.12.2002, договору оренди земельної ділянки від 22.03.2004, план-схеми земельної ділянки, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Квіти-Сервіс" та інших документів, які ніким не засвідчені, а тому взагалі не є письмовими доказами в розумінні ч.2 ст. 36 ГПК України.

Однак, саме цими доказами ТОВ "Квіти-Сервіс" обґрунтовує свої позовні вимоги.

Відтак, апеляційний суд цілком правомірно, користуючись передбаченим ч.2 ст. 101 ГПК України правом перевіряти законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (незалежно від доводів апеляційної скарги), витребував у позивача (апелянта) оригінали (для огляду) чи належним чином засвідчені копії вищевказаних документів.

Наведеним спростовуються доводи скаржника щодо безпідставності ухвали апеляційного суду від 23.04.2009, винесеної в порядку ст.ст. 38, 77 ГПК України.

Окрім того, касаційна інстанція не може прийняти до уваги заперечення скаржника щодо законності та обґрунтованості ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.03.2009 про прийняття до провадження апеляційної скарги ТОВ "Квіти-Сервіс" та ухвали цього ж апеляційного суду від 23.04.2009, які (ухвали) виходячи із змісту ст.ст. 38, 77, 98, 111-13 ГПК України є такими, що не підлягають касаційному оскарженню.

За таких обставин, касаційна інстанція в рамках даного провадження не вправі надавати оцінку вказаним ухвалам на предмет наявності підстав для її винесення.

Апеляційним судом правильно встановлено відсутність поважних причин неподання позивачем витребуваних господарським судом оригіналів або належним чином засвідчених копій документів з посиланням на те, що про дату, час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви (а.с.196). Адже, представник позивача був присутнім в судовому засіданні, що відбулося 23.04.2009 року, і був повідомлений про дату час та місце судового засідання, про обов’язковість явки в судове засідання представників позивача, та про витребування судом документів, а також про зміст та обсяги документів, які необхідно надати суду.

Водночас твердження відповідача про те, що надані представником позивача у якості письмових доказів ксерокопії документів судом першої інстанції до уваги взяті не були та на їх підставі рішення не приймалося, в силу приписів ч.2 ст. 101 ГПК України не позбавляє апеляційну інстанцію права витребувати належним чином засвідчені копії документів, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги. Відтак, доводи скаржника з цього приводу жодним чином не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови.

Касаційна інстанція також відхиляє безпредметні посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень суперечливі на порушення апеляційним судом вимог ч.1 ст. 101 ГПК України, якою регулюється порядок та умови прийняття апеляційним судом додаткових доказів від учасників процесу, оскільки в даному випадку апеляційна інстанція за своєю ініціативою, а саме в порядку ч.1 ст. 38 ГПК України, витребувала від позивача належним чином засвідчені копії наявних у справі доказів, що не слід ототожнювати з додатковими доказами, які подаються сторонами, прокурором чи третіми особами.

Колегія враховує, що касаційна скарга відповідача не містить жодних доводів на спростування встановлених апеляційним судом підстав для залишення позову без розгляду згідно з п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

Більше того, слід зазначити, що постанова про залишення позову без розгляду не оскаржена позивачем, якому власне і адресувалися вимоги ухвали апеляційного суду щодо витребування належним чином засвідчених копій документів, необхідних для вирішення спору.

Разом з тим, касаційна інстанція вказує на те, що з врахуванням положень ч.4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, а саме в разі надання оригіналів чи належним чином засвідчених копій витребуваних апеляційним судом правовстановлюючих документів, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.