Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.12.2008 (суддя Моргуленко Т.Є.) позов задоволено –на підставі ст.ст. 376, 392 ЦК України визнано за позивачем право власності на самочинно збудоване нерухоме майно - магазин продовольчих товарів літ."А", загальною площею 77,8 кв.м., що розташований за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с.Полігон, вул.5-а Поперечна,33-А.

Перший заступник прокурора Миколаївської області у внесеному касаційному поданні просить рішення скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме ч.2 ст. 331 та ст. 376 ЦК України, ст. 18 Закону України "Про основи містобудування". Зокрема, прокуратура вбачає порушення прав та інтересів Полігонівської сільської ради і вважає, що поза увагою суду залишилися обставини, які мають істотне значення при розгляді справи щодо самочинного будівництва, а саме отримання позивачем належного дозволу на будівництво, належно затвердженого проекту, додержання забудовником інших будівельних норм і правил, в тому числі передбачених постановою КМ України від 22.09.2004 №1243 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (1243-2004-п) .

Колегія суддів, перевіривши в межах доводів прокуратури фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом першої інстанції, дійшла висновку, що касаційне подання підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення –залишенню без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд виходив з того, що:

На підставі рішення Полігонівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області від 08.06.2006 №14 приватному підприємцю ОСОБА_1. надано дозвіл на переобладнання частини житлового будинку по вулиці 5-а Поперечна, 33-А в с.Полігон під магазин.

Рішеннями Полігонівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області від 27.06.2006 №95 та №96 приватному підприємцю ОСОБА_1. надано дозвіл на будівництво продовольчого магазину за цією ж адресою та присвоєно юридичну адресу продовольчому магазину: с.Полігон, вул. 5-а Поперечна, 33-А.

На земельній ділянці площею 0,14 га, яка належить позивачу на праві приватної власності на землю згідно Державного акту серії МК №08059 (а.с.19), виданого на підставі договору купівлі-продажу від 23.04.2001 №115, позивачем побудовано без дозволу на будівництво, належно затвердженого проекту та дозволу на виконання робіт нежитлове приміщення продовольчого магазину.

За таких обставин, відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України вищевказане нерухоме майно вважається самочинною забудовою.

Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт на магазин продовольчих товарів, що складається з літери А, загальною і основною площами 77,8 кв.м.

Полігонівська сільська рада Жовтневого району Миколаївської області відмовила позивачеві у видачі свідоцтва про право власності на продовольчий магазин лише в зв'язку з тим, що вказаний об`єкт не було здано в експлуатацію.

З метою оформлення самовільно збудованого продовольчого магазину позивачем отримано дозвіл Жовтневого районного відділу Відділення з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Миколаївській області №50/638 від 24.09.2008 на оформлення об'єкту самочинного будівництва за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с.Полігон, вул.5-а Поперечна, 33-А.

Жовтнева районна санітарно-епідеміологічна станція листом №933 від 25.09.2008 погодила оформлення самовільно збудованого продовольчого магазину за вказаною вище адресою.

Відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Жовтневої райдержадміністрації листом №930-7 від 25.09.2008 також, погоджує оформлення самовільно збудованого продовольчого магазину за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с.Полігон, вул.5-а Поперечна, 33-А.

Згідно п.6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 (z0157-02) передбачено, що оформлення права власності на нерухоме майно та видача свідоцтва про право власності здійснюється органами місцевого самоврядування.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено право власника майна на пред'явлення позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідач заперечень проти позову не надав.

Колегія погоджується з висновками суду з огляду на таке.

Згідно положень ч.ч.3,5 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

Водночас прокуратура, обмежуючись у внесеному касаційному поданні лише посиланням на необхідність отримання позивачем належного дозволу на будівництво, належно затвердженого проекту, додержання забудовником інших будівельних норм і правил, в тому числі передбачених постановою КМ України від 22.09.2004 №1243 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (1243-2004-п) , необґрунтовано застосовує до спірних правовідносин положення ст. 331 ЦК України, яка визначає загальні підстави та порядок набуття права власності на нове майно, яке створене з додержанням вимог закону (тобто при наявності всі необхідних дозволів та актів, передбачених ст.ст. 24, 29 Закону України "Про планування і забудову територій", ст. 18 Закону України "Про основи містобудування" ) та інших правових актів, однак, не регулює правовий режим самочинного будівництва.

Водночас, поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в ст. 376 ЦК України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі (самочинному будівництві) були порушені.

Колегія враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва (постанова ВСУ від 12.02.2008 у справі №11/30-07).

Наведеним повністю спростовуються доводи прокуратури про відсутність з'ясування судом обставин, які, на думку заявника, мають істотне значення при розгляді справи щодо самочинного будівництва, а саме отримання позивачем належного дозволу на будівництво, належно затвердженого проекту, додержання забудовником інших будівельних норм і правил.

Безпредметними є також посилання прокурора в обґрунтування своїх заперечень на постанову КМ України від 22.09.2004 №1243 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (1243-2004-п) , яка втратила чинність на підставі постанови КМ України від 08.10.2008 №923 (923-2008-п) , тобто була нечинною на час пред'явлення позову та вирішення спору.

Окрім того, відповідно до положень ч.1 ст .90 Земельного кодексу України (2768-14) та ч.1 ст. 375 ЦК України позивач, як законний власник земельної ділянки згідно державного акту серії МК №08059 на право приватної власності на землю (а.с.19), має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову.

Суди попередніх інстанцій також не звернули уваги на те, що позовні вимоги у даній справі по суті випливають з норми ч.5 ст. 376 ЦК України, згідно якої на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб .

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відсутність порушення прав Полігонівської сільської ради обумовлено як прийняттям останньою рішень від 08.06.2006 №14 та від 27.06.2006 №95 (а.с.13,14), якими приватному підприємцю ОСОБА_1. надано дозвіл на переобладнання частини належного їй житлового будинку по вулиці 5-а Поперечна, 33-А в с.Полігон під магазин та дозвіл на будівництво продовольчого магазину (ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" в чинній на той час редакції), так і листом сільського голови Полігонівської сільської ради від 04.12.2008 №945 (а.с.22), в якому зазначено про визнання позовних вимог та відсутність заперечень відповідача проти визнання права власності на магазин за позивачем. Тобто вказаний лист по суті є письмовою заявою відповідача про визнання позову в розумінні ст. 78 ГПК України.

Водночас порушень прав інших осіб з матеріалів справи не вбачається, судом не встановлено та прокуратурою не вказано у внесеному касаційному поданні.

Рішеннями Жовтневого району Миколаївської області та №96 приватному підприємцю ОСОБА_1. надано

У зв'язку з цим, колегія не приймає до уваги припущення прокуратури про порушення фактом проведення позивачем самочинного будівництва продовольчого магазину прав та інтересів Полігонівської сільської ради, яка, по-перше, у листі від 04.12.2008 №945 визнала позов, а, по-друге, будучи стороною у справі, не оскаржує рішення про задоволення позову у встановленому порядку.

Зважаючи на вищенаведене, касаційна інстанція не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Рішення господарського суду Миколаївської області від 09.12.2008 у справі №2/464/08 залишити без змін, а касаційне подання першого заступника прокурора Миколаївської області - без задоволення.