Ухвалою о господарського суду Хмельницької області від 24.04.08 року (суддя Шпак В.О.) порушено провадження у справі та відповідно до ст. 66, 67 ГПК України накладено арешт на спірну земельну ділянку.

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 29.04.09 (колегія суддів у складі: Будішевської Л.О., Гулової А.Г., Пасічник С.С.) відмовлено відповідачу у відновленні пропущеного процесуального строку.

Ухвала мотивована тим, що скаржником апеляційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого ч.2 ст. 93 ГПК України, що виключає перегляд судових актів місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

В поданій касаційній скарзі СПД ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно зі ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Положеннями ст. 53 ГПК України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Однак, в силу імперативних положень ч.2 ст. 93 ГПК України, відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Таким чином, подання апеляційної скарги після спливу трьохмісячного строку, встановленого на подання апеляційної скарги, виключає можливість її прийняття до розгляду та перегляд оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку. Відповідно, відмовляючи у відновленні строку на подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд повертає матеріали апеляційної скарги її заявнику, оскільки підстави для прийняття скарги відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, відповідача з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24.04.08р. звернувся 21.04.09р., тобто поза межами 3-х місячного строку, встановленого ч.2 ст. 93 ГПК України.

Оскільки, апеляційна скарга СПД ОСОБА_1 була подана з пропущенням строку, протягом якого, в силу ч.2 ст. 93 ГПК України, можливе його відновлення, суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову скаржнику у прийнятті апеляційної скарги до провадження.

На підставі вищевикладеного, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що Житомирським апеляційним господарським судом вірно застосовані норми процесуального права і тому підстав для скасування ухвали не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу СПД ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 29.04.09 у справі №12/2466 господарського суду Хмельницької області - без змін.