У травні 2008 року Міністерство внутрішніх справ (надалі МВС) України звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа - Відкрите акціонерне товариство (надалі ВАТ) "Акціонерна компанія "Київреконструкція", та просило визнати недійсними:

- рішення Київської міської ради від 18.11.2004 року №696/2106 (ra0696023-04) в частині передачі в оренду ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" нежилого будинку загальною площею 2 492,60 кв. м. по вул. Круглоуніверситетська, 16/7, літ."А";

- рішення Київської міської ради від 26.05.2005 року №419/2995 (ra0419023-05) щодо визнання нежилого будинку загальною площею 2492,60 кв. м. по вул. Круглоуніверситетська, 16/7, літ."А" таким, що підлягає приватизації ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція".

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні рішення міськради прийняті в період дії договору оренди, укладеного з Міністерством внутрішніх справ України, міськрада не повідомляла останнє про розірвання договору оренди та звільнення приміщення названого будинку, позивач і по сьогоднішній день займає ці приміщення, сплачуючи орендну плату.

В ході судового розгляду до участі у справі як третіх осіб залучено також Головне управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради, Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЙС".

Рішенням господарського суду м. Києва від 13.02.2009 року (суддя Головатюк Л.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2009 року (судді: Корсак В.А., Авдеєв П.В., Коршун Н.М.), позов задоволений, вищезазначені рішення Київради визнані недійсними.

Судові рішення мотивовані тим, що спірні рішення міськради порушують права позивача, оскільки прийняті в період дії договору оренди, укладеного з Міністерством внутрішніх справ України, міськрада не повідомляла останнє про розірвання договору оренди та звільнення приміщення названого будинку, укладений з позивачем договір оренди є дійсним і його дія не припинена, крім того МВС України є центральним органом виконавчої влади, фінансується з бюджету, а відтак має переважне право на оренду вищезазначеного приміщення, а відтак спірні рішення не відповідають вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючись із прийнятими у справі рішенням та постановою, Київська міська рада, ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція", ТОВ "Вейс", Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких посилаючись порушення судами норм матеріального і процесуального права, просять їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. В обґрунтування доводів касаційних скарг скаржники посилаються, зокрема, на те, що спірні рішення прийняті Київською міською радою у відповідності до наданих їй повноважень як розпорядника комунального майна, разом з тим, інтереси позивача не порушені, оскільки останній не має жодних прав на вказані приміщення.

До Вищого господарського суду України також звернувся гр. ОСОБА_1 касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на те, що на даний час приміщення будинку по вул. Круглоуніверситетська, 16/7, літ."А" належать йому на праві приватної власності, цей будинок придбаний ним на підставі укладеного з ТОВ "Вейс" договору купівлі-продажу, тобто оскаржені рішення стосуються його прав та обов'язків, однак він не був залучений до участі у справі.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників ТОВ "ВЕЙС" та гр. ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи, доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та повноту встановлення обставин справи, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради від 01.11.1977 №1603 приміщення в м. Києві по вулиці Круглоуніверситетській, 16/7, літ "А" загальною площею 2 492,60 кв. м. (дві тисячі чотириста дев'яносто два цілих та шість десятих квадратних метра) було визнане нежилим та передано в оренду Міністерству внутрішніх справ Української РСР. На підставі цього рішення 04.06.1980 МВС Української РСР отримало ордер №11790 для зайняття зазначеного приміщення. Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 (311-91-п) "Про розмежування майна України між загальнодержавною (республіканською) і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" приміщення по вулиці Круглоуніверситетській 16/7, літ "А" загальною площею 2492,60 кв. м. було передано до комунальної власності міста Києва.

Рішенням виконавчого комітету Київради від 13.01.1992 №26 зазначені приміщення були передані в господарське відання комунального підприємства (КП) "Київжитлоспецексплуатація".

29.05.1992 між Міністерством внутрішніх справ України (Орендар) та КП "Київжитлоспецексплуатація" (Орендодавець) був укладений договір оренди нежитлового приміщення по вулиці Круглоуніверситетській 16/7, літ "А" №93 в м. Києві, строком на п'ять років з можливістю подальшої пролонгації строку дії договору. В подальшому 19.12.2002 р. між сторонами укладено новий договір оренди нерухомого майна №66/0612/08/34, відповідно до якого на підставі рішення Київської міської ради III сесії XXIV скликання від 19.12.2002 р. №185/345 (ra0185023-02) (п. 4 додатку №2) Орендар отримав в оренду нежиле приміщення в м. Києві по вулиці Круглоуніверситетській 16/7, літ "А" загальною площею 2492,60 кв. м. (дві тисячі чотириста дев'яносто два цілих та шість десятих квадратних метра) для цільового розміщення підрозділів МВС України, строком на три роки –до 19.12.2005 р.

Проте, під час дії укладеного з позивачем договору оренди 18.11.2004 р. Київською міською радою прийняте спірне рішення №696/2106 (ra0696023-04) , згідно з яким нежилий будинок вул. Круглоуніверситетська, 16/7, літ "А" загальною площею 2492,60 кв. м. був переданий в оренду іншому орендарю - ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція", строком на 364 календарних дні.

На підставі зазначеного рішення міськради, між ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" та КП "Київжитлоспецексплуатація", укладені: попередній договір оренди №10/1425 від 01.12.2004 р. та основний договір оренди №06/1666 від 02.02.2005 р., строком дії з 02.02.2005 р. по 18.11.2005 р.

Листом від 30.11.2004 р. № 055-01/6 43-1 ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" звернулося до заступника голови Київської міської державної адміністрації - начальника Головного управління комунальної власності міста Києва Лисового І.В. щодо винесення на сесію Київради питання про включення будівлі по вул. Круглоуніверситетська, 16/7, літ "А" до переліку об'єктів, які підлягають приватизації для подальшої її приватизації.

Київська міська рада на X сесії IV скликання від 26.05.2005 р. прийняла оскаржуване рішення №419/2995 щодо визнання нежилого будинку по вулиці Круглоуніверситетська, 16/7 літера "А", таким, що підлягає приватизації ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція".

На XI сесії IV скликання від 29.11.2005 р. Київська міська рада прийняла рішення №551/3012, яким дозволено ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" продовжити термін дії оренди зазначеного нежилого приміщення по вулиці Круглоуніверситетська, 16/7 літера "А" " до закінчення приватизації але не більше, ніж 364 дні".

При цьому, МВС України як дійсний орендар спірного приміщення не повідомлявся Київрадою про прийняття оскаржуваного рішення чи укладення відносно орендованих Міністерством приміщень, договору оренди з іншою особою. Вимог щодо дострокового припинення чи розірвання договору, звільнення орендованих приміщень позивач не отримував.

З врахуванням вищезазначених обставин та з посиланням на норми ст. ст. 526, 764, 777 Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , зокрема, на ст. 28 цього Закону, відповідно до якої орендареві забезпечується захист його права на майно, отримане в оренду на рівні із захистом права власності, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що спірні рішення міськради прийняті всупереч наведеним нормам Цивільного кодексу (435-15) та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , а також Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , порушують права позивача як дійсного користувача приміщень та постановили відповідні рішення.

Колегія вважає, що такі висновки судів попередніх інстанції відповідають чинному законодавству і обставинам справи.

Судом апеляційної інстанції враховувалися доводи третіх осіб щодо непідвідомчості спору господарському суду і було визнано ці доводи безпідставними, оскільки в даній справі між юридичними особами вирішувався спір про визнання недійсними рішень міськради, питання щодо права власності на спірні приміщення, чи витребування приміщень у справі не вирішувалися, ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція", як перший покупець будинку за результатами приватизації було залучене до участі у справі, тому наступний перепродаж будинку фізичним особам не свідчить про непідвідомчість спору господарському суду. З цих же підстав колегія вважає, що аналогічні доводи касаційної скарги гр-на ОСОБА_1 необґрунтовані і не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі рішень.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що до часу розгляду судами даного спору позивач продовжував як орендар користуватися спірними приміщеннями, ніяких вимог про звільнення приміщень до нього не надходило, про зміну на підставі оспорюваних рішень власника приміщень Міністерство було повідомлене лише у липні 2007 року (т. 2, а. с. 31), колегія вважає безпідставними доводи скарг щодо пропуску строку позовної давності.

При вирішенні спору судом першої інстанції враховувався лист МВС України від 14.10.2004 р. про згоду на звільнення спірного приміщення за умови надання інших приміщень для розміщення служб та підрозділів і, з врахуванням того, що ніяких пропозицій про звільнення приміщення в подальшому до Міністерства не находило, суд прийшов до висновку, що цей лист не може свідчити про згоду позивача на дострокове припинення договору.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги щодо неправильної оцінки та недостатньої перевірки судами попередніх інстанцій доказів у справі не входять до повноважень суду касаційної інстанції і не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.

Враховуючи викладене колегія не знаходить підстав для задоволення касаційних скарг і скасування прийнятих у справі судових рішень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙС", Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради, Київської міської ради та ОСОБА_1 залишити без задоволення.