ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2009 р.
№ 8/13
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs3753616) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. –головуючого (доповідача), Подоляк О.А., Васищака І.М.,
за участю представників: позивача –Козачка А.А.,
відповідача –
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Трест Міськбуд-4" на рішення господарського суду м.Києва від 20 лютого 2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 травня 2009 року у справі за позовом ТзОВ "Шатро" до ВАТ "Трест Міськбуд-4" про стягнення 328035,06 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт на будівництві житлового будинку на перетині Паладіна і вул.Жовтневої від 26.03.2007 року в сумі 185374,08 грн., 101770,36 грн. пені, 9639,44 грн. збитків від інфляції, 31251,18 грн. витрат на оренду опалубки.
Рішенням господарського суду м.Києва від 20 лютого 2009 року (суддя Катрич В.С.) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 185374,08 грн. основного боргу, 101770,36 грн. пені, 10751,70 грн. збитків від інфляції, судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 травня 2009 року рішення суду залишене без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ВАТ "Трест Міськбуд-4" просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що 26 березня 2007 року між сторонами у справі було укладено договір субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт на будівництві житлового будинку на перетині проспекту Паладіна і вул.Жовтневої, за умовами якого генпідрядник доручив, а субпідрядник прийняв на себе зобов'язання по виконанню комплексу робіт по влаштуванню монолітних залізобетонних конструкцій та монтажу збірних залізобетонних елементів об'єкту у відповідності з ПКД і умовами цього договору, а генпідрядник зобов'язався прийняти влаштовані у відповідності з проектом конструкції і виконані роботи та оплатити їх.
Пунктом 2.1 укладеного договору субпідряду визначена орієнтовна вартість робіт на суму 600000 грн. і уточнюється згідно оформлених актів приймання виконаних робіт по формі КБ-2в і довідок про вартість виконаних робіт по формі КБ-3.
Згідно п.4.2 цього договору субпідрядник до 15-го і до 27-го числа звітного місяця представляє генпідряднику акти приймання виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 і повідомляє генпідрядника про готовність виконаних робіт і влаштованих конструкцій до здачі і приймання їх генпідрядником в натурі на об'єкті.
Згідно умов укладеного договору генпідрядник протягом трьох днів організовує приймання виконаних робіт і влаштованих конструкцій на об'єкті у відповідності з умовою п.3.2.6 цього договору і підписує представлені субпідрядником документи при відсутності зауважень до фактично виконаних робіт по обсягам та якості із сторони генпідрядника, технагляду замовника або інших контролюючих органів. В разі наявності таких зауважень акти виконаних робіт не оформляються до усунення цих зауважень.
Згідно п.4.5 вказаного договору субпідряду оформлені акти приймання виконаних робіт являються основним документом для проведення розрахунків. Односторонні виправлення в оформлених актах не допускаються і не мають юридичної сили.
Відповідно до п.5.1 укладеного договору субпідряду оплата субпідряднику за виконані роботи на об'єкті проводиться генпідрядником на підставі оформлених актів приймання виконаних робіт по формі КБ-2в, довідок про вартість виконаних робіт по формі КБ-3, актів здачі-приймання влаштованих конструкцій в натурі, оформлених і підписаних повноваженими представниками сторін.
На виконання умов укладеного договору позивач виконав, а відповідач прийняв будівельні роботи за укладеним договором субпідряду на загальну суму 185374,08 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч.4 ст. 837 Цивільного кодексу України, до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Згідно ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно п.5.6 укладеного договору субпідряду, як гарантія виконання субпідрядником своїх зобов'язань по договору генпідрядник затримує оплату 10 відсотків вартості виконаних робіт до остаточного завершення і здачі субпідрядником виконаних конструкцій по кожному поверху окремо згідно п. 3.2.6 цього договору.
Відповідно до ч.ч.ч. 1, 2, 3 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Розглядаючи справу, суди правильно визнали безпідставними посилання відповідача на виявлені недоліки у виконаній позивачем роботі, що згідно п.5.6 укладеного договору субпідряду дає йому право утримати оплату виконаних робіт в розмірі 145709,00 грн., оскільки відповідачем були прийняті виконані позивачем роботи без претензій та зауважень, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про вартість виконаних підрядних робіт по формі КБ-3, актами виконаних підрядних робіт по формі КБ-2в та актом звірки взаєморозрахунків станом на 1 травня 2008 року.
Як правильно встановлено судами, згідно акту звірки розрахунків станом на 1 травня 2008 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 185374,08 грн. і відповідачем, в порушення умов укладеного договору, сплачена не була.
Тому, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний суд, правильно стягнув з відповідача на користь позивача 185374,08 грн. основного боргу.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, вірно застосував норми матеріального права і обгрунтовано визнав такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10751,70 грн. інфляційних нарахувань.
У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
На підставі п.6.5 укладеного договору субпідряду, у випадку порушення генпідрядником передбачених договором строків перерахування платежів за виконані роботи по вині генпідрядника (п. 5.2 даного договору), генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі 0,3 відсотка несплаченої суми за кожен день прострочки.
Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Взявши до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, суд вважає, що штрафна санкція, визначена в п.6.5 укладеного договору субпідряду надмірно велика порівняно із збитками кредитора і, тому, на підставі п.3 ст. 83 ГПК України суд вважає за необхідне зменшити розмір стягнення з відповідача на користь позивача пені до суми 30000 грн.
За таких обставин, судові рішення підлягають зміні в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми пені.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду м.Києва від 20 лютого 2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 травня 2009 року змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми пені, зменшивши суму стягнення до 30 000 грн.
В решті частині рішення господарського суду м.Києва від 20 лютого 2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 травня 2009 року залишити без змін.
Касаційну скаргу ВАТ "Трест Міськбуд-4" залишити без задоволення.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді О.Подоляк
І.Васищак