Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2009 (суддя Орєшкіна Е.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.04.2009 (колегія суддів у складі головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Головка В.Г., Логвиненка А.О.), відмовлено в задоволенні позовних вимог ЗАТ "Запорізький автомобілебудівний завод" до ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" та ДП "Придніпровська залізниця" про стягнення 58676,17 грн. збитків, пов’язаних недостачею дизельного палива.

Рішення та постанова у справі мотивовані тим, що позивач порушив вимоги єдиного порядку приймання нафтопродуктів за кількістю, передбаченого Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженою наказом № 81/38/101/235/122 від 02.04.1998 Держкомнафтогазу, Мінекономіки, Мінтрансу, Держстандарту, Держкомстату України (надалі - Інструкція № 81), крім того, оскільки АТ "Укртатнафта" є постачальником за договором поставки нафтопродуктів № 2923/2/2118 від 28.12.2007, за умовами якого отримав від позивача кошти за ці нафтопродукти, то він і має нести відповідальність за неналежне виконання своїх зобов’язань з поставки нафтопродуктів певної кількості.

Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Запорізький автомобілебудівний завод" з рішенням та постановою у справі не згодне, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неправильне застосування Інструкції № 81 від 02.04.1998, оскільки 20.05.2008 була запроваджена нова Інструкція № 281/171/578/155, а також помилкове визначення правовідносин сторін за справою, адже, ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" є вантажовідправником, який відповідає за правильне внесення даних про масу вантажу та забезпечення його доставки вантажоодержувачу, перед яким і несе деліктну відповідальність за недолив нафтопродуктів у вагоно-цистерни і невірне внесення даних до накладної.

Представники сторін своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались, втім, розгляд касаційної скарги здійснюється за їх відсутності, оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 30.06.2009 участь сторін не визнавалась обов’язковою і сторони були попереджені, що неявка їх уповноважених представників не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 28.12.2007 між ЗAT ТФПК "Укртатнафта" (постачальник) та ЗАТ з іноземними інвестиціями "Запорізький автомобілебудівний завод" (покупець) укладено договір № 2923/2/2118, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти в асортименті і кількості, вказаних в таблиці (п. 1.1 договору), відвантаження товару здійснюється залізничним транспортом, вантажовідправником товару за договором є ЗАТ "Торговий дім "Укрнафта" (п. 3.2 договору).

На виконання цього договору поставку нафтопродуктів позивачеві здійснювало ЗАТ "Торговий Дім "Укртатнафта" відповідно до договору №2570/10 від 01.07.1999, укладеного ним як виконавцем з ЗAT ТФПК "Укртатнафта" (замовник), предметом якого є надання послуг по оформленню, прийманню, відвантаженню вантажів по договорам замовника з третіми особами по території України і на експорт.

Зокрема, 21.06.2008 позивачеві по залізничним накладним №№ 44524339, 44524340, 44524341 в вагоно-цистернах №№ 74236902, 74013905, 74083585 поставлене дизельне паливо, при прийманні якого виявлена недостача в загальній кількості 7,5 т, що позивач підтверджує складеними ним актами форми № 5-НП від 27.06.2008 та актом експертизи № О-1320 від 01.07.2008, складеним Запорізькою торгово-промисловою палатою.

Відповідно до даних цих актів цистерни прибули в справному стані за цілісними запірно-пломбувальними пристроями (ЗПП) вантажовідправника, при зважуванні цистерн з паливом на 100 тонних вагах виявлена недостача вантажу в кількості 7500 кг, яка за висновком акту експертизи № О-1320 від 01.07.2008 утворилась до його надходження на склад вантажоотримувача, оскільки цистерни пред’явлені за справними ЗПП вантажовідправника.

З огляду на зазначені обставини позивач пред’явив даний позов до ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" як до вантажовідправника про відшкодування збитків, пов’язаних з недостачею дизельного палива, посилаючись на наявність в його діях повного складу цивільного правопорушення, необхідного для застосування до нього деліктної відповідальності згідно ст. 1166 ЦК України, та до перевізника –ДП "Придніпровська залізниця", вимоги до якого, як і до постачальника товару - ЗAT ТФПК "Укртатнафта" (третя особа на стороні відповідача), фактично не заявлені.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про їх недоведеність і безпідставність спрямування до вантажовідправника - ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта".

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для покладення відповідальності на вантажовідправника - ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта", оскільки позивач не довів належними і допустимими доказами протиправності його дій і вини у недоливі пального у цистерни, з огляду на таке.

Згідно ст. 52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі:

прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій;

прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами;

прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах);

прибуття вантажу, який був завантажений залізницею;

видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею;

прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

У зазначених вище випадках тарні і штучні вантажі видаються залізницею з перевіркою кількості і стану вантажу тільки у пошкоджених місцях. У разі виявлення пошкодження тари або інших обставин, що можуть привести до зміни стану вантажу, залізниця зобов'язана перевірити вантаж у пошкоджених місцях за фактурами і рахунками з розкриттям пошкоджених місць.

У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану.

Згідно п. 31 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (z0861-00) , для вантажів, які прибули в критому вагоні (контейнері) за пломбами (ЗПП) відправника (порту, експедитора), на вимогу одержувача станція зобов'язана зробити в накладній відмітку про прибуття вагона (контейнера) за справними пломбами (ЗПП) та видачу вантажу без перевірки згідно із статтею 52 Статуту.

Залізниця, як це передбачено її Статутом, повинна на вимогу одержувача в графі 6 накладної робити відмітки про порядок видачі вантажу. При вирішенні спорів, пов'язаних з недостачами, коли в накладній відсутня належна відмітка про те, в якому стані отримано вантаж від органу транспорту, немає підстав покладати відповідальність за недостачу на відправника, оскільки вона могла статись внаслідок несхоронної перевозки.

Втім, як вбачається з залізничних накладних №№ 44524339, 44524340, 44524341 відмітки залізниці в графі 6 відсутні, отже, твердження позивача про видачу йому вантажу залізницею у справних вагоно-цистернах та за цілісними ЗПП вантажовідправника (відповідача) не є доведеними.

Між тим, умови поставки і приймання товару визначено сторонами договору поставки нафтопродуктів від 28.12.2007 № 2923/2/2118, укладеного між ЗAT ТФПК "Укртатнафта" (постачальник) та ЗАТ з іноземними інвестиціями "Запорізький автомобілебудівний завод" (покупець), зокрема, пунктом 3.7 договору визначено, що прийомка нафтопродуктів провадиться відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом № 81/38/101/235/122 (z0685-99) від 02.04.1998 Держкомнафтогазу, Мінекономіки, Мінтрансу, Держстандарту, Держкомстату України.

Відповідно до п. 3.8 та п. 3.9 договору якщо при прийманні товару буде виявлено невідповідність кількості та/або якості товару даним вказаних в супровідних документах постачальника, покупець (вантажоотримувач) зобов'язаний викликати телеграмою представника постачальника для складання двохстороннього акту приймання по якості, представника вантажовідправника –по кількості. При отриманні телеграми про виявлені невідповідності кількості та/або якості товару супровідним документам, постачальник зобов'язаний протягом двох днів забезпечити приїзд свого уповноваженого представника або дозволити приймання товару покупцем в односторонньому порядку у відповідності з вимогами Інструкції № 81, у випадку відмови постачальника (вантажовідправника) від участі в прийманні товару по якості та/або кількості, покупець вправі запросити для участі в перевірці представника незалежної організації, погодженої з постачальником, або експерта торгово-промислової палати України.

Відповідно до п. 4.1.3.19 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти на нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 02.04.1998 № 81/38/101/235/122 (z0685-99) , зареєстрованою Мінюстом України 07.10.1999 за № 685/3978, на всі нафтопродукти, що надійшли, складається акт приймання нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП. Зазначений акт складається в день надходження нафтопродуктів та затверджується керівництвом вантажоодержувача не пізніше наступного дня після його складання. Якщо приймання здійснюється у вихідний або святковий день, акт приймання повинен бути затверджений у перший робочий день після вихідного або святкового дня. Акт підписується особами, які брали участь у прийманні нафтопродуктів. Особи, що підписують акт, мають бути попереджені про відповідальність за достовірність даних, викладених у ньому.

Апеляційним господарським судом зазначено, що позивачем вищенаведені вимоги Інструкції не були дотримані, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, цистерни були видані залізницею 26.06.2008, що підтверджується даними залізничних накладних, в той час, як акти приймання нафтопродуктів за кількістю складено вантажоодержувачем 27.06.2008, а затверджено керівництвом 01.07.2008.

Зазначені порушення при прийманні товару впливають на доказовість складених позивачем актів, втім, ці акти не містять висновків про причини недостачі і не встановлюють, що недостача є наслідком недоливу нафтопродуктів вантажовідправником, отже, відсутні підстави покладення на нього деліктної відповідальності за недолив нафтопродуктів у вагоно-цистерни.

Разом з тим, за загальним правилом цивільно-правової відповідальності, встановленим нормами ст. ст. 528, 618 ЦК України, у разі покладення виконання зобов’язання за договором його стороною на іншу особу, відповідальність за порушення зобов’язання іншою особою несе боржник –сторона за договором.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Втім, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, позивач в межах даної справи не вимагав від постачальника і сторони за договором поставки - ЗAT ТФПК "Укртатнафта" передання нафтопродуктів, яких не вистачає, або повернення суми їх вартості, і, виходячи з суті касаційної скарги, заперечує проти його відповідальності, вважаючи винною стороною іншу особу - вантажовідправника.

Доводи скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції Інструкції № 81 колегія суддів відхиляє, оскільки нова Інструкція №281/171/578/155 (z0805-08) від 20.05.2008 була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.09.2008, а набрала чинності 13.09.2008, отже, не поширюється на спірні правовідносини.

Також помилковим є посилання скаржника на відповідальність вантажовідправника - ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" за неправильне внесення даних про масу вантажу до накладної, адже, таку відповідальність вантажовідправник несе перед залізницею на підставі ст. ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць, втім, доказів складення залізницею комерційного акту, який би підтверджував такий факт і засвідчував вину відповідача у недоливі нафтопродуктів позивачем не надано.

Всі інші доводи скаржника також зводяться до переоцінки встановлених місцевим та апеляційним судами обставин, що згідно зі ст. 111-7 ГПК України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції про безпідставність і необґрунтованість позовних вимог відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а, отже, підстави для зміни чи скасування постанови у справі відсутні.