розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

за участю представників

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 року відмовлено в прийнятті апеляційної скарги фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 23.10.2008 року на підставі ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з тим, що апеляційна скарга подана після спливу присічного трьохмісячного строку.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить її скасувати, відновити пропущений строк на подачу апеляційної скарги та направити справу до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. При цьому, ст. 53 ГПК України надає суду право відновити пропущений процесуальний строк в разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Разом з тим, імперативна норма ч. 2 ст. 93 ГПК України наділяє апеляційний господарський суд правом відновити пропущений строк подачі апеляційної скарги тільки на протязі трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом .

Враховуючи, що згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, апеляційний господарський суд не вправі відновлювати пропущений строк для подання апеляційної скарги, якщо скаргу подано після спливу присічного тримісячного строку з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, навіть в разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Викладене свідчить про те, що приймаючи оскаржувану ухвалу, апеляційний господарський суд дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми процесуального права, оскільки апеляційну скаргу на рішення господарського суду Луганської області від 23.10.2008 року було подано лише 08.05.2009 року.

Поряд з цим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідач не позбавлений права подати касаційну скаргу в порядку статті 107 ГПК України.

Посилання скаржника на порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом при винесенні ухвали норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 року у справі № 11/183 залишити без змін.