ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2009 р.
№ 11/109-08
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого - судді Козир Т.П.,
суддів: Малетича М.М.,
Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний банк комунікацій" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2009р. у справі №11/109-08 за позовом Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в особі його Харківської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний банк комунікацій", Приватного виробничого підприємства "КВАДРО" про стягнення заборгованості,
за участю представників:
Позивача: не з’явився,
Відповідача 1: не з’явився,
Відповідача 2: не з’явився.
В с т а н о в и в :
Відкрите акціонерне товариство акціонерного банку "Укргазбанк" в особі його Харківської філії (далі –ВАТ АБ "Укргазбанк", Позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний банк комунікацій" (далі –ТОВ "Міжнародний банк комунікацій", Відповідач 1), Приватного виробничого підприємства "КВАДРО" (далі –ПВП "КВАДРО", Відповідач2) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 75-О від 23.05.2007р., з урахуванням відсотків за користування кредитом та штрафними санкціями, на загальну суму 4 345 566,42 грн.
У свою, ТОВ "Міжнародний банк комунікацій" подав до суду зустрічну позовну заяву до ВАТ АБ "Укргазбанк" в особі його Харківської філії про визнання недійсними протоколу зборів засновників ТОВ "Міжнародний банк комунікацій" № 2 від 25.04.2007р. та договору про овердрафтне обслуговування № 75-О від 23.05.2007р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.11.2008р., залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2009р., зустрічну позовну заяву ТОВ "Міжнародний банк комунікацій" було повернуто без розгляду, на підставі п.п. 1, 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ).
У поданій касаційній скарзі ТОВ "Міжнародний банк комунікацій", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційної інстанції.
Сторони не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов’язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Так, згідно ч. 1 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином –суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.
При цьому, пунктом 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, а згідно пункту 3-1 ч. 1 цієї ж статті Закону –ще й сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В той же час, згідно п.п. "б" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (далі –Декрет), ставка державного мита із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В даному випадку, як видно з матеріалів справи, предметом спору за зустрічним позовом є вимоги про визнання недійсним протоколу зборів засновників ТОВ "Міжнародний банк комунікацій" № 2 від 25.04.2007р. та визнання недійсним договору про овердрафтне обслуговування № 75-О від 23.05.2007р., тобто –дві окремі вимоги, а тому, відповідно до вимог згаданого вище Декрету, мито повинно було сплачуватись по кожній з цих вимог, чого зроблено не було.
Також, при подачі зустрічного позову ТОВ "Міжнародний банк комунікацій", всупереч п. 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної не було додано доказів і про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а сама заява була підписана особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до п. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, а згідно п.п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 цього ж Кодексу –у випадках, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, або якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У зв’язку з цим, суд апеляційної інстанції встановивши, що ТОВ "Міжнародний банк комунікацій", звертаючись до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою про визнання недійсними протоколу зборів засновників ТОВ "Міжнародний банк комунікацій" № 2 від 25.04.2007р. та договору про овердрафтне обслуговування № 75-О від 23.05.2007р., державне мито сплатив не у встановленому розмірі, в той час, як витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу взагалі не сплатив, а саму зустрічну позовну заяву було підписано особою, посадове становище якої не вказано, дійшов висновку про те, що ухвалу господарського суду Харківської області від 27.11.2008р., якою зустрічний позов було повернено без розгляду, слід залишити без змін.
Вказані висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому підстав для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний банк комунікацій" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2009р. у справі №11/109-08 – без змін.
Головуючий - суддя Козир Т.П. Судді Малетич М.М. Самусенко С.С.