розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд" на рішення господарського суду Київської області від 22 січня 2009 року у справі № 5/371-08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-93" до товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд" про стягнення суми, –

У вересні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал-93" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд" про стягнення 30000 грн. основного боргу, 15186,19 грн. пені, 2411,18 грн. 3 % річних та 24324 грн. інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 22/1 від 1 лютого 2007 року в частині розрахунків за поставлений товар.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги в просив суд стягнути з відповідача 34731,84 грн. пені, 6560,71 грн. 3 % річних, 22162,52 грн. інфляційних.

Рішенням господарського суду Київської області від 22 січня 2009 року провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 30000 грн. припинено, решту позову задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 11273,87 грн. пені. 22162,52 грн. інфляційних, 6560,71 грн. 3 % річних та судові витрати.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить прийняте у справі судове рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання укладеного сторонами договору купівлі-продажу від 1 лютого 2007 року № 22/1, 1 жовтня 2007 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 194000 грн.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково, заборгувавши позивачу 30000 грн.

З моменту подання позовної заяви до моменту прийняття судового рішення у справі відповідач погасив суму основної заборгованості, в зв'язку з чим, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд першої інстанції припинив провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 30000 грн.

Разом з тим, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог і розрахунку позивача щодо стягнення з відповідача 22162,52 грн. інфляційних втрат та 6560,71 грн. 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 11 жовтня 2007 року по 18 вересня 2008 року.

Вимоги щодо стягнення 34731,84 грн. пені задоволені місцевим господарським судом частково, в сумі 11273,87 грн., за період з 11 жовтня 2007 року по 11 квітня 2008 року, з посиланням на умови ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Вказані висновки господарського суду першої інстанції є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування прийнятого у справі судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 22 січня 2009 року у справі № 5/371-08 –без змін.