Відповідно до Розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України від 21.07.2009 у зв’язку з виходом з відпустки головуючого судді Дунаєвської Н.Г. та судді Мележик Н.І. розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя - Дунаєвської Н.Г., судді: Волік І.М, Мележик Н.І.

У серпні 2008 року позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Чайка 93" (надалі –ТОВ "Чайка 93") звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Партенітської селищної ради про спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,22 га, яка розташована у смт. Партеніт у районі парку Перемоги, посилаючись на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.2006 у справі № 2-29/11994-2006А, якою суд зобов’язав Партенітську селищну раду затвердити ТОВ "Чайка 93" проект відведення земельною ділянки площею 0,22 га за рахунок земель загального користування Партенітської селищної ради для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з готелем у районі парку Перемоги у смт. Партеніт, а також укласти договір оренди зазначеної земельної ділянки.

02.10.2008 позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати укладеним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,22 га, яка розташована у смт. Партеніт у районі парку Перемоги, між Партенітською селищною радою та ТОВ "Чайка 93" в редакції позивача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.2006 у справі № 2-29/11994-2006А Партенітську селищну раду зобов’язано затвердити ТОВ "Чайка 93" проект відведення земельної ділянки площею 0,22 га за рахунок земель загального користування Партенітської селищної ради для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з готелем в районі парку Перемоги в смт. Партеніт, а також укласти з ТОВ "Чайка 93" договір оренди зазначеної земельної ділянки. На виконання рішення суду позивач направив відповідачеві проект договору, однак відповідачем у відповідь направлено лист відмову з посиланням на відсутність рішення селищної ради з приводу передачі в оренду спірної земельної ділянки. Оскільки укладення договору оренди не суперечить ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 6, 15 Закону України "Про оренду землі", а відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України укладення договору оренди земельної ділянки є обов’язковою умовою для реалізації і виникнення права на використання землі, тому позивач на підставі ст. 187 Господарського кодексу України, ст. 10 Господарського процесуального кодексу України просить визнати договір оренди земельної ділянки укладеним в редакції запропонованій позивачем.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2008 у справі № 2-22/8119-2008 (суддя –Калініченко А.А.) позов задоволено.

Постановлено визнати укладеним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,22 га, яка розташована у смт. Партеніт в районі парку Перемоги між Партенітською селищною радою та ТОВ "Чайка 93" в редакції запропонованій позивачем.

Рішення суду мотивовано посиланням на преюдиціальність фактів викладених у постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.2006 у справі № 2-29/11994-2006А та з урахуванням ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 6, 15 Закону України "Про оренду землі" суд дійшов висновку, що будь-які перешкоди для затвердження проекту відведення спірної земельної ділянки, а також укладення договору оренди з позивачем у відповідача відсутні. Виходячи з того, що зміст проекту договору відповідає вимогам ст. ст. 13- 20 Закону України "Про оренду землі", судом на підставі ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 187 Господарського кодексу України задоволено позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.03.2009 (колегія суддів: Латинін О.А. –головуючий, судді –Антонова І.В., Ткаченко М.І.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2008 у справі № 2-22/8119-2008 скасовано.

Прийнято нове рішення. У задоволенні позову ТОВ "Чайка 93" відмовлено у повному обсязі.

Постанова суду обґрунтована тим, що відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, пункт 34 частини 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частину 3 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради; передача в оренду земельних ділянок здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди, при цьому сторони укладають договір оренди лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду. Умовою надання земельної ділянки в користування за проектом відведення є затвердження рішенням відповідної ради самого проекту відведення та подальша передача земельної ділянки в користування з укладенням відповідного договору (ч. 10 ст. 123 Земельного кодексу України).

Виходячи з того, що Партенітською селищною радою не приймались рішення про затвердження ТОВ "Чайка 93" проекту відведення земельної ділянки, то відсутні правові підстави для визнання за позивачем права на оренду земельної ділянки відсутні.

Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. А тому позивач не позбавлений права захищати свої права як сторона у виконавчому провадженні по справі № 2-29/11994-2006А у відповідності з положеннями Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач - ТОВ "Чайка 93" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.03.2009 скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2008 у справі № 2-22/8119-2008 залишити без змін. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що апеляційним господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені процесуальні норми, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового акту.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю –доповідача, представника відповідача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач - ТОВ "Чайка 93" звернувся до Партенітської селищної ради з клопотанням про відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,22 га для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу та готелю в районі парку Перемоги у смт. Партеніт.

Рішеннями Партенітської селищної ради від 14.02.2003 № 12-8-1 та від 26.09.2003 № 18-15 ТОВ "Чайка 93" надано згоду на складання проекту відведення земельних ділянок під розміщення спортивно-оздоровчого комплексу та готелю в районі парку Перемоги на місці колишнього дитячого майданчика, а також на розміщення танцювального майданчика площами відповідно 0,15 га та 0,07 га.

14.11.2006 Партенітською селищною радою прийнято рішення № 44-51, про відмову ТОВ "Чайка 93" у затвердженні проекту відведення земельної ділянки площею 0,22 га для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з готелем у смт. Партеніт в районі парку Перемоги.

Відповідно до постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.2006 у справі № 2-29/11994-2006А, Партенітську селищну раду зобов`язано затвердити ТОВ "Чайка 93" проект відведення земельної ділянки площею 0,22 га за рахунок земель загального користування Партенітської селищної ради для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з готелем в районі парку Перемоги в смт. Партеніт, а також зобов`язано Партенітську селищну раду укласти з ТОВ "Чайка 93" договір оренди вказаної земельної ділянки.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Приписами статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Підставою для укладення договору оренди є виключно рішення відповідного компетентного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Вирішення питання про передачу землі у користування є виключним правом ради, рішення ради відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" приймається на пленарному засіданні. Отже, за відсутності рішення селищної ради про затвердження проекту землеустрою та відведення спірної земельної ділянки для будівництва, у відповідача відсутні правові підстави для укладання договору оренди.

При таких обставинах вимоги щодо зобов'язання власника укласти договір оренди земельної ділянки без відповідного рішення ради суперечить вимогам ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України, не узгоджується з виключними правами органів місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками.

Разом з тим, касаційна інстанція констатує, що оформлення документів згідно ст. 123 Земельного кодексу України не зобов'язує власника земельної ділянки у подальшому до прийняття позитивного рішення про передачу земельної ділянки у користування та обов’язкового укладання договору оренди.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарського суду апеляційної інстанції, що визнання укладеним договору оренди земельної ділянки без рішення ради не відповідає вимогам закону та є підставою для відмови у задоволенні позову.

Встановлені апеляційним господарським судом з дотриманням правил ст. 43 ГПК України обставини, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 111-7 ГПК України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим підстав для скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.03.2009 у справі № 2-22/8119-2008 колегія суддів не вбачає.