Зобов?язано ВАТ "Укртелеком" в особі Чернівецької філії звільнити протягом трьох місяців нежитлове приміщення, площею 35,0 кв.м, яке знаходиться у гуртожитку ПТУ № 8, за адресою: м. Чернівці, вул.Руська,198.

Стягнено з ВАТ "Укртелеком" в особі Чернівецької філії в дохід Державного бюджету України - 2747,40 грн. неустойки, 87,48 грн. витрат зі сплати державного мита та 101,20 грн. витрат зі сплати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення пені в сумі 4,55 грн. провадження у справі припинено.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою від 18.02.2009 Львівського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Чернівецької області від 17.12.2008 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідач своїх зобов?язань щодо повернення майна не виконав.

Не погоджуючись з судовими рішеннями Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Чернівецькій області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати посилаючись на те, що судові рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 623, 624 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарським судом встановлено, що 15.08.2004 Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Чернівецькій області та ВАТ "Укртелеком" уклали договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 332-13/79 (далі –договір), відповідно до умов якого, РВ ФДМУ по Чернівецькій області передав, а ВАТ "Укртелеком" прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 35,0 кв.м. розташованого в гуртожитку ПТУ № 8, за адресою: Чернівецька область, м.Чернівці, вул. Руська, 198, та перебуває на балансі ПТУ № 8.

Пунктом 10.1 договору сторони встановили строк дії договору в 11 місяців, з 15.08.2004 по 14.07.2005.

В подальшому договір пролонговано сторонами відповідно до п. 10.6 договору, зі змінами, внесеними додатковим договором від 12.08.2005 до 14.04.2008.

06.05.2008 РВ ФДМУ по Чернівецькій області повідомило ВАТ "Укртелеком" про припинення договору оренди № 11-09-01313 в зв?язку із закінченням терміну дії договору, та повернення орендованого майна за актом приймання-передачі, у відповідності з п.п.2.4-2.5 даного договору.

За ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як встановлено господарським судом, відповідач своїх зобов?язань щодо повернення майна не виконав, тому господарські суди правомірно дійшли висновку щодо зобов?язання ВАТ "Укртелеком" звільнити спірне приміщення та стягнути з відповідача неустойку за період з 15.04.2008 по 18.07.2008 у сумі 2747,40 грн..

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Однак, позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про втрату, знищення та пошкодження орендованого майна. Також позивачем не надано суду доказів понесення ним додаткових витрат в зв‘язку з неповерненням відповідачем орендованого за договором майна

Господарські суди також дійшли висновку, що відсутні підстави вважати понесення державою збитків у вигляді неодержаних доходів, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 232 Господарського кодексу України, якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Колегія суддів зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує на питання, які стосуються, оцінки доказів. Однак, оцінка доказів, на підставі яких суди попередніх інстанцій дійшли висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України