У лютому 2008р. фізична особа –підприємець Василевський Михайло Михайлович (далі – Підприємець) звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою, у якій просив визнати за ним право власності на приміщення ремонтної майстерні у с.Грабовець Тернопільського району Тернопільської області площею 735,7 кв.м та вартістю 43400,00грн.

Позовні вимоги Підприємець обґрунтовував тим, що:

–між ним та Приватним агропромисловим підприємством "Прогрес" (далі –Підприємство) було укладено договір купівлі-продажу від 16.11.2003р., за яким він придбав у Підприємства ремонтну майстерню у с.Грабовець Тернопільського району Тернопільської області площею 735,7 кв.м;

–27.11.2003р. Підприємство передало йому майно, яке є об'єктом договору купівлі-продажу від 16.11.2003р.;

–всупереч умов договору купівлі-продажу від 16.11.2003р. Підприємство не виготовило та не передало йому правовстановлюючі документи на майно –ремонтну майстерню у с.Грабовець Тернопільського району Тернопільської області площею 735,7 кв.м, у зв'язку з чим він позбавлений можливості зареєструвати своє право власності на це майно.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.03.2008р. (суддя ПівторакМ.Є.) позовні вимоги Підприємця задоволено. Рішення прийнято з посиланням на норми Цивільного кодексу України (435-15) та Закону України "Про власність" (697-12) з мотивів, наведених у позовній заяві.

Додатковим рішенням господарського суду Тернопільської області від 09.09.2008р. (суддя ПівторакМ.Є.) внесено доповнення до п.2 резолютивної частини рішення господарського суду Тернопільської області від 25.03.2008р. та викладено його в іншій редакції (зазначено адресу ремонтної майстерні – вул.Багата, 3), а також визнано таким, що втратив чинність п.2 резолютивної частини рішення господарського суду Тернопільської області від 25.03.2008р.

Диба Ігор Романович (далі –ДибаІ.Р.), якого не було залучено до участі у справі, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та доповненням до неї, у якій просить рішення господарського суду Тернопільської області від 25.03.2008р. і додаткове рішення господарського суду Тернопільської області від 09.09.2008р. скасувати та припинити провадження по справі. Викладені у касаційній скарзі та доповненнях до неї вимоги Диба І.Р. обґрунтовує тим, що оскаржувані судові акти зачіпають його права та інтереси, оскільки ним на прилюдних торгах, проведених 22.11.2007р., було придбано майно Підприємства –приміщення ремонтної майстерні по вул.Багата, 3, у с.Грабовець Тернопільського району Тернопільської області. Також ДибаІ.Р. зазначив, що договір купівлі-продажу від 16.11.2003р., укладений між Підприємством та Підприємцем, визнано недійсним рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 24.02.2009р. по справі №2-139/09, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 19.05.2009р.

Особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційну скаргу Диби І.Р. до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 22.07.2009р. розгляд касаційної скарги здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: КравчукаГ.А. –головуючого, суддів МачульськогоГ.М. та ШаргалаВ.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга ДибиІ.Р. підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Матеріали, додані до касаційної скарги ДибиІ.Р., а саме –копія протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, яке належить Підприємству, №7181114 від 22.11.2007р., копія акту про проведення прилюдних торгів арештованого нерухомого майна від 06.12.2007р., копія відомості проведення прилюдних торгів з реалізації майна, яке належить Підприємству, від 07.12.2007р., копії квитанцій №45 від 30.11.2007р. та від 05.12.2007р. свідчать, що ДибаІ.Р. приймав участь у прилюдних торгах з продажу майна Підприємства –приміщення ремонтної майстерні площею 735,7кв.м по вул.Багата, 3, у с.Грабовець Тернопільського району Тернопільської області, є їх переможцем, та здійснив розрахунок за вказане майно у повному обсязі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що акт про проведення прилюдних торгів арештованого нерухомого майна від 06.12.2007р. є підставою для видачі ДибіІ.Р. свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів, форма якого затверджена наказом Міністерства юстиції України від 10.01.2005р. №1/5 "Про затвердження форм реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів на правочинах і засвідчуваних документах" (z0017-05) , яке видається нотаріусом, та яке у відповідності до Додатку №1 до п.2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 (z0157-02) (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №6/5 (z0066-03) )є правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Таким чином, рішення господарського суду Тернопільської області від 25.03.2008р. і додаткове рішення господарського суду Тернопільської області від 09.09.2008р. зачіпають права та охоронювані законом інтереси ДибиІ.Р., оскільки прийняті щодо майна, яке було придбано ДибоюІ.Р., а саме –приміщення ремонтної майстерні площею 735,7кв.м по вул.Багата, 3, у с.Грабовець Тернопільського району Тернопільської області.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що додаткове рішення господарського суду Тернопільської області від 09.09.2008р. мотивовано посиланням на ст. 89 Господарського процесуального кодексу України. Між тим, вказана норма регламентує порядок роз'яснення і виправлення рішення, ухвали, а не порядок прийняття додаткового рішення.

Крім того, зазначене додаткове рішення суперечить ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, яка регулює порядок прийняття додаткового рішення, та визначає, що господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1)з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2)не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Між тим, додаткове рішення господарського суду Тернопільської області від 09.09.2008р. було прийнято з інших підстав, ніж це передбачено ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, та за своїм змістом не є додатковим рішенням у розумінні вказаної норми.

Частиною першою та п.3 частини другої ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області від 25.03.2008р. і додаткове рішення господарського суду Тернопільської області від 09.09.2008р. підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, у тому числі як такі, що стосуються прав та обов'язків особи, яку не було залучено до участі у справі.

При цьому справа має бути передана на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області, оскільки Вищий господарський суду України у даному випадку, виходячи з наданих йому розділом Розділ XII1 "ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ У КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ" повноважень, позбавлений можливості виправити порушення, допущені господарським судом першої інстанції.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, залучити до участі у справі осіб, на права та обов'язки яких впливає або може вплинути рішення по справі, у статусі, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.