розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 5березня 2009р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від27травня 2009р. у справі №34/38-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрімпортКV" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" про стягнення 166399,70грн., –

Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрімпортКV" звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" про стягнення 166399,70грн. посилаючись на те, що 1 січня 2008р. між ним (постачальником) та ТОВ "Омега" (покупцем) укладено договір поставки №576, відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити відповідачу товар, а останній –прийняти та оплатити його вартість в порядку та строки, передбачені договором. Відповідач свої зобов'язання за договором в частині оплати за поставлений товар належним чином не виконав, тому позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив стягнути з відповідача 75534,66грн. основного боргу, 5002,21грн. неустойки, 625,26грн. суми відсотків за користування грошовими коштами, 1664грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 5березня 2009р. позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 75534,66грн. основного боргу, 4898,69грн. пені, 617,53грн. 3% річних, 810,51грн. державного мита та 117,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від27травня 2009р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 5березня 2009р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Омега" просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., пояснення представника ТОВ "УкрімпортКV", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 1 січня 2008р. між ТОВ "УкрімпортКV" (постачальником) та ТОВ"Омега" (покупцем) укладено договір поставки №576, відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити відповідачу товар, а останній –прийняти та оплатити його вартість в порядку та строки, передбачені договором.

На виконання умов договору ТОВ "УкрімпортКV" здійснило поставку товару за період з 13серпня 2008р. по 14жовтня 2008р. на загальну суму 167742,06грн., що підтверджується видатковими накладними за відповідний період.

Зобов'язання з оплати отриманого товару відповідачем не виконано, у зв’язку з чим заборгованість ТОВ"Омега" склала 158175,24грн.

Судом встановлено, що після подачі позовної заяви відповідач частково погасив борг на суму 79640,58грн., тому заборгованість відповідача становить 75534,66 грн.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем виконано свої зобов'язання належним чином відповідно до умов договору, а відповідачем зобов'язання передбачені п.4.3 договору щодо оплати отриманого товару не виконано, чим порушено умови договору та ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України та ст. 193ГК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 2 березня 2009 р. відносно відповідача ТОВ "Омега" було порушено провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 53 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та введено мораторій та задоволення вимог кредиторів.

Оскільки вимоги позивача ТОВ "УкрімпортКV" до відповідача виникли до 2 березня 2009 р., тобто до порушення провадження в справі про банкрутство ТОВ "Омега", ТОВ "УкрімпортКV" є конкурсним кредитором.

Відповідно до матеріалів справи оголошення в офіційному друкованому органі про порушення справи про банкрутство було поміщене 31 березня 2009 р.

Таким чином, рішення суду першої інстанції від 5 березня 2009 р. було прийняте до публікації оголошення в офіційному друкованому органі відповідно до наявних в справі матеріалів.

Тому вирішення справи про стягнення суми в порядку позовного провадження не суперечить вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Крім того, колеія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 75534,66грн. основного боргу та 617,53грн. трьох відсотків річних у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язання по оплаті поставленого товару.

Також колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду щодо обґрунтованості вимог позивача в частині стягнення 4898,69грн. пені, оскільки штрафні санкції нараховані поза межами дії мораторію, який введено з 2березня 2009р.

Відповідно до п.6.12 договору, у випадку несвоєчасного або неповного перерахування грошових коштів відповідно до п.4.3 даного договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожний день прострочки.

Крім того, відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до частини другої цієї статті, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

До вимог кредиторів, які повинні бути заявлені у справі про відносяться і ті вимоги, які підтверджені рішенням суду.

Тому наявність рішення суду про стягнення боргу, постановлене до опублікування оголошення в офіційному друкованому органі про порушення справи про банкрутство не звільняє кредитора від обов'язку заявити про свої вимоги до боржника в порядку статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суди першої апеляційної інстанції, повно та всебічно дослідивши обставини справи, дали їм належну правову оцінку та вирішили спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, які викладені в оскаржуваних постановах суду першої та апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 5березня 2009р. та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від27травня 2009р.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 5березня 2009р. та Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27травня 2009р. у справі №34/38-09 залишити без змін.