У лютому 2009 року, ЗАТ "Укратоменергобуд" звернулось з позовом про стягнення з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція" 779 564,40 грн. заборгованості, 47 324,30 грн. пені, 48 248,58 грн. інфляційних витрат та 5 915,54 грн. 3 % річних на підставі договору генерального підряду № 06-07 від 27.04.2007 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.03.2009 року дану справу передано за підсудністю до господарського суду Рівненської області.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2009 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції - без змін.

Судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 07.07.2009 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення скасувати, а справу направити на розгляд до господарського суду м. Києва.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скаргу не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 27.04.2007 року між ЗАТ "Укратоменергобуд" (генеральний підрядник) та Відокремленим підрозділом "Рівненська атомна електростанція" ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (замовник) було укладено договір генерального підряду № 06-07 на здійснення будівельно-монтажних робіт на об’єкті в м. Кузнецовськ.

Згідно Положення про Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електростанція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" компанія делегує відокремленому підрозділу право представляти її інтереси в органах державної влади, місцевого самоврядування та в стосунках з підприємствами, організаціями, установами будь-яких форм власності та з іншими юридичними особами, а також компанія делегує право на здійснення всіх процесуальних дій та захисту законних інтересів в судах загальної юрисдикції, в тому числі господарських судах.

Відповідно до ч. ч. 2 та 4 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

За таких обставин, місцевий господарський суд та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку про передачу даної справи за підсудністю до господарського суду Рівненської області, тобто за місцем знаходження відокремленого підрозділу, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 17 ГПК України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи, і підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає, а тому керуючись ст. ст. 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -