Згідно розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 21.07.2009р. розгляд касаційної скарги здійснюється у складі колегії суддів: Кривда Д.С. (головуючий), Волковицька Н.О., Уліцький А.М.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.07.2006р. (суддя Гуляк Г.І.), залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2007р., позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного підприємства "Бетоніт" на користь ТОВ "Югсел" заборгованість в розмірі 8834грн., державне мито в розмірі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

02.03.2009р. рішенням господарського суду Одеської області (суддя Гуляк Г.І.) задоволено заяву Приватного підприємства "БЕТОНІТ" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 25.07.2006 року у справі №28/235-06-6343; рішення господарського суду Одеської області від 25.07.2006 року у справі №28/235-06-6343 змінено; позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробничої фірми "Югсел" задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства "Бетоніт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробничою фірми "Югсел" заборгованість в сумі 1409грн., державне мито в сумі 14,09грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 19грн.; в решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2009р. (судді Лавренюк О.Т. –головуючий, Гладишева Т.Я., Савицький Я.Ф.) рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2009р. скасовано; в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовлено; рішення господарського суду Одеської області від 26.07.2006 року по справі №28/235-06-6343 залишено без змін.

Відповідач в касаційній скарзі просить постанову від 07.04.2009р. скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального права, а рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2009р. –залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Бетоніт" 21.03.2005 року виставило ТОВ "Будівельно-виробничій фірмі "Югсел" рахунок №4 на загальну суму 36873грн. з урахуванням податку на додану вартість. Відповідно до цього рахунку відповідач зобов'язувався поставити матеріали: плити у кількості 500 штук та монтажні огородження в кількості 125 штук.

Позивач оплатив вказаний рахунок на загальну суму 53000грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2080 від 21.03.2005 року на 10000грн., №2486 від 25.06.2005 року на 3000грн., №2145 від 30.03.2005 року на 10000грн., №2590 від 26.07.2005 року на 30000грн.

Оплата відповідно до платіжного доручення №2590 від 26.07.2005 року на суму 30000грн. була виконана помилково.

При цьому судом встановлено, що відповідач повернув частину помилково перерахованих коштів у розмірі 22386грн., а також здійснив поставку будівельних матеріалів на суму 21780грн., що підтверджується накладними №30/03 від 30.03.2005 року, № 31/1 від 31.08.2005 року.

Отже, сума, яку відповідач не повернув відповідно до платіжного доручення №2590 від 26.07.2005 року складає 8834грн. Направлена на адресу відповідача претензія позивача від 19.12.2005 року №30Ю на вказану суму залишена без відповіді.

З урахуванням встановленого та з посиланням на те, що відповідач повинен повернути позивачу безпідставно одержане майно відповідно до приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Зазначені обставини судом першої інстанції встановлені при розгляді справи №28/235-06-6343 по суті.

Звертаючись до місцевого господарського суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, відповідач виходив з того, що лише при розгляді справи за позовом ПП "БЕТОНІТ" до ТОВ "БВФ "Югсел" про стягнення боргу заявнику стало відомо, що позивачем –ТОВ "БВФ "Югсел" при розгляді справи № 28/235-06-6343 було приховано від суду підписаний представниками ПП "БЕТОНІТ" та ТОВ "БВФ "Югсел" акт здачі-прийняття робіт №1 від 31.08.2005 року, за яким було засвідчено, що ПП "БЕТОНІТ" за замовленням ТОВ "БВФ "Югсел" провів роботи з монтажу залізобетоних огороджень на загальну суму 7425грн.

Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

За змістом зазначеної норми, нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони: існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику; є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов’язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а, отже, і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта; виявлені після набрання чинності судовим актом. При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності. Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Апеляційний господарський суд, розглядаючи заяву відповідача за нововиявленими обставинами, встановив, що обставина стосовно підписання акта виконаних робіт від 31.08.2005 року була відома заявникові на час прийняття рішення по справі і заявник, як відповідач, посилався на неї в обґрунтування своїх заперечень в касаційній скарзі на рішення господарського суду Одеської області від 25.07.2006 року, яка була одержана господарським судом Одеської області 14.11.2006 року.

Таким чином, обставина, на яку посилався відповідач у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, як вірно визначив суд апеляційної інстанції, не є нововиявленою, оскільки не характеризується наявністю вищезазначених ознак у сукупності і не може бути підставою для перегляду судового акта в порядку, передбаченому ст. 112 ГПК України.

Згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.