ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2009 р.
№ 33/18пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Малетича М. М., Самусенко С. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Кирпичний завод "Альтком" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25 травня 2009 року у справі господарського суду Донецької області за позовом ТОВ "Кирпичний завод "Альтком" до ТОВ "Треналофф-Траст" про визнання договору про надання послуг недійсним,
УСТАНОВИВ:
У січні 2009 року ТОВ "Кирпичний завод "Альтком" звернулося з позовною заявою до ТОВ "Треналофф-Траст" про визнання недійсним договору № 10-01/08 від 04.01.2008 року про надання послуг будівельної техніки та механізмів.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на порушення відповідачем норм Цивільного кодексу України (435-15) при укладенні зазначеного договору.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 27 січня 2009 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження та призначено справу до розгляду.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17 березня 2009 року ТОВ "Кирпичний завод "Альтком" відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25 травня 2009 року апеляційну скаргу ТОВ "Кирпичний завод "Альтком" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області - без змін.
У касаційній скарзі ТОВ "Кирпичний завод "Альтком" просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25 травня 2009 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Представники сторін у судове засідання не з’явились.
Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За приписами ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
Крім того, зі змісту ст. 66 ГПК України вбачається, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається з матеріалів справи звертаючись з позовом про визнання договору про надання послуг недійсним, позивач просив суд застосувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача. Водночас, судами встановлено, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову фактично не відповідають заявленій позовній вимозі і за ціною позову, і за вибором конкретних заходів, що у розумінні ст. 66 ГПК України, унеможливлює застосування заходів забезпечення позову у данному випадку.
Ухвала господарського суду про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову містить переконливу мотивацію щодо відсутності підстав застосування заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції юридично обґрунтована та скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25 травня 2009 року - без зміни.
Головуючий Т. Козир Судді М. Малетич С. Самусенко