Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2009р. (судді:І.В.Москальова - головуючий, І.В.Алєєва, А.М.М’ясищев) відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2009р. та повернуто апеляційну скаргу заявнику на підставі статей 51, 91, частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України з огляду на закінчення тримісячного терміну для відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2009р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Вищого господарського суду України, в якій просять скасувати зазначену ухвалу, мотивуючи скаргу неправильним застосуванням апеляційною інстанцією статей 62, 87, 91, 93 Господарського процесуального кодексу України та порушенням статей 21, 32, 55 Конституції України.

Позивач та відповідач не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, представника третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Вказана норма передбачає, що судовий захист прав і свобод людини здійснюється в процесуальних формах, передбачених чинним законодавством, а саме в порядку цивільного, кримінального, адміністративного, господарського та конституційного судочинства.

Згідно статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Згідно статті 53 цього кодексу за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Апеляційною інстанцією встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу 30.03.2009р., однак тримісячний термін для відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги закінчився 02.11.2008р. Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подана поза межами терміну встановленого частиною 2 статті 92 Господарського процесуального кодексу України для відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, подання апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після спливу трьохмісячного строку, встановленого на подання апеляційної скарги, виключає можливість її прийняття до розгляду та перегляд оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку.

Оскільки апеляційна скарга була подана з пропущенням строку, протягом якого, в силу частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України, можливе його відновлення, суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову скаржнику у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника колегія суддів вважає непереконливими та такими, що суперечать приписам цього кодексу, що не містить виключень у обчисленні процесуальних строків для оскарження судових рішень та меж повноважень суду апеляційної інстанції щодо їх відновлення.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження, з огляду на що підстав для скасування зазначеного судового акту в частині його оскарження з мотивів наведених у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Судова колегія відзначає, що у разі прийняття судового рішення, що стосується їх прав та обов’язків, сторони не позбавлені права оскаржити такі судові рішення відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2009р. у справі № 19/88пн Господарського суду Донецької області залишити без змін.