державного підприємства "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств "Донвуглереструктуризація" Дюжикової О.В.,

Державне підприємство "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств "Донвуглереструктуризація" (далі –ДП "Донвуглереструктуризація") звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мультисервіс" в особі Донецької філії (далі –ТОВ "Мультисервіс") та центрально-міського відділу державної виконавчої служби Макіївського управління юстиції м. Макіївка (далі –ВДВС), треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів фізичні особи Коростильов С.М., Сорокін Р.О., про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна позивача.

Позов мотивовано наявністю факту протиправного відчуження майна ДП "Донвуглереструктуризація" шляхом його продажу на прилюдних торгах 30 вересня 2008 року, проведених ВДВС із залученням ТОВ "Мультисервіс", оскільки ці торги відбулися з суттєвими порушеннями вимог закону.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25 грудня 2008 року у справі № 39/200пн (суддя Морщагіна Н.С.) у задоволенні позову відмовлено.

За апеляційною скаргою ДП "Донвуглереструктуризація" вказане судове рішення переглянуто в апеляційному порядку і постановою Донецького апеляційного господарського суду від 8 квітня 2009 року (колегія суддів: Запорощенко М.Д. –головуючий, Волкова Р.В., Калантай М.В.) залишено без змін.

Судові акти мотивовані тим, що позивачем не надано доказів порушення при проведенні прилюдних торгів норм чинного законодавства України, проведення прилюдних торгів не суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (606-14) (далі –Закон).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, ДП "Донвуглереструктуризація" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування доводів касаційної скарги заявник посилається на те, що суди не звернули уваги, що ВДВС порушено приписи ст. 64 Закону, оскільки він не мав права реалізовувати майно, яке знаходиться у виробничому процесі - будівлю АБК; на порушення судами ст. 56 Закону; крім того, заявник касаційної скарги посилається на те, що державним виконавцем не повідомлялося про проведення опису та арешту майна боржника, в акті опису майна не вказано усіх необхідних даних, зазначення яких вимагає Інструкція про проведення виконавчих дій (далі –Інструкція), затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (z0865-99) .

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на наступне.

Дійсність указаних прилюдних торгів оспорюється позивачем з посиланням на те, що:

- ВДВС порушено вимоги п. 3.5 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (далі –Тимчасове положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (z0745-99) , оскільки не було опубліковано в друкованих засобах масової інформації повідомлення з відповідною інформацєю про нерухоме майно, що підлягає реалізації;

- порушено п. 6.2 Інструкції, оскільки про накладення арешту не було повідомлено Міністерство вугільної промисловості України, Фонд державного майна України;

- ВДВС при проведенні торгів порушена черговість звернення стягнення на майно боржника, яка передбачена п. 2 ст. 64 Закону України "Про виконавче провадження";

- реалізацію майна на торгах не було узгоджено з керівником підприємства, підприємство не було повідомлено про дату, місце та час проведення прилюдних торгів;

- порушено п. 6.3 Тимчасового положення, оскільки акт про проведення торгів не було надіслано стягувачу та боржнику.

Процедуру проведення прилюдних торгів врегульовано ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасовим положенням.

Як було встановлено державним виконавцем у ДП "Донвуглереструк- туризація" відсутні кошти, на які можна було б звернути стягнення в рахунок погашення боргу за судовими рішеннями, тому було проведено арешт майна боржника.

В обґрунтування правомірності арешту нерухомого майна боржника суди попередніх інстанцій правомірно послались на листи ДП "Донвуглереструктуризація" від 18 жовтня 2007 року та 1 лютого 2008 року, в яких боржник на запит ВДВС вказав нерухоме майно (перелік основних засобів), яке не використовується в процесі виробництва (т. 1 а.с. 102, 103).

Таким чином спростовуються посилання позивача на порушення ВДВС ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до вимог якої під час проведення опису боржник має право зазначити ті види майна або предмети, на які слід звернути стягнення в першу чергу.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту опису та арешту майна від 15 жовтня 2007 року ВДВС було арештовано будівлю колишнього АБК з техскладом інвентаризаційні номери №№ 52, 56; будівлю запасу води № 613; замощення № 544, резервуар градирні - № 614 та будівлю контори. (т. 1 а.с. 56).

Судом першої інстанції встановлено, що даний акт відповідно до вимог п.5.6.6 Інструкції вручено представнику боржника Сочінській О.М. та особі, яка прийняла майно на відповідальне зберігання –Калініченку В.Г.

Згідно із п. 6.2 Інструкції у разі накладення арешту на майно третьої черги, що належить боржнику - юридичній особі, державний виконавець у 3-денний строк повідомляє власника або уповноважений ним орган, до сфери управління якого належить майно, та в разі потреби (якщо державі належить 25 %, 50 %, плюс одна акція та більше) - Фонд державного майна України, про накладення арешту на майно боржника - юридичної особи, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача. Копія зазначеного повідомлення надсилається до податкового органу, який контролює здійснення боржником - юридичною особою платежів до бюджетів усіх рівнів.

Колегія суддів вважає, що це питання судами попередніх інстанції також досліджене і є підтвердженим матеріалами справи висновок суду першої інстанції про надіслання відповідних повідомлень від 4 листопада 2007 року начальнику регіонального відділення ФДМУ, Міністерству вугільної промисловості України, генеральному директору боржника (т. 1 а.с. 94). Таким чином, доводи касаційної скарги про неповідомлення боржника та вказаних осіб про проведення арешту майна та його опис спростовуються наявними в матеріалах справи копіями повідомлень та квитанцій про їх надіслання.

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

На зазначене майно накладається арешт, і воно реалізується в такій черговості: у першу чергу - майно, яке безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, кошти на депозитних та інших рахунках боржника, валютні цінності, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно).

Крім того, судами встановлено, що боржником дії ВДВС оскаржені не були.

Із матеріалів справи також вбачається, що на виконання зведеного виконавчого провадження, 30 вересня 2008 року спеціалізованим ТОВ "Мультисервіс" в особі Донецького філіалу та ВДВС були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого 15 жовтня 2007 року нерухомого майна позивача, результати яких оформлено протоколами №№ 8888061251-1, 8061252-2, 8061253-3 (т. 1 а.с. 143-145).

За результатами торгів переможцем лоту 3 1 та 3 2 –перший поверх будівлі контори АБК з льохом (лі. А-2), другий поверх будівлі контори (літ. А-2) визначено фізичну особу Коростильова С.М., за лотом № 3 –будівля колишнього АБК з техскладом, будівля запасу води (літ. В), замощення та резервуар градирні переможцем визнано фізичну особу Сорокіна Р.О.

Відповідно до п. 1.2 Тимчасового положення прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Продаж нерухомого майна боржника здійснюється шляхом проведення торгів спеціалізованими організаціями, які мають право здійснювати операції з нерухомістю в порядку, передбаченому законодавством України. Порядок реалізації майна, зазначеного в ч. 5 ст. 55 цього Закону, визначається Національним банком України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

Прилюдні торги за своєю юридичною природою –це продаж майна, на яке звернуто стягнення і яке підлягає реалізації. Власником майна стає покупець, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

Під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої з одного боку виступає покупець –учасник-переможець прилюдних торгів, а з другого боку – відділ державної виконавчої служби в особі спеціалізованої організації, яка організовує та проводить ці прилюдні торги за договором з державною виконавчою службою.

Вказане кореспондується з п. 1.2 Тимчасового положення.

З висновків судів попередніх інстанції вбачається, що господарськими судами не досліджувалось питання чи був укладений між ТОВ "Мультисервіс" та ВДВС Генеральний договір про реалізацію та відповідальне зберігання майна, на яке звернено стягнення відповідно до законодавства України та про надання послуг, пов'язаних з такою реалізацією та відповідальним зберіганням, оскільки в матеріалах справи міститься лише заявка ВДВС до ТОВ "Мультисервіс" на реалізацію арештованого майна (т. 1 а.с. 81).

До того ж, судами попередніх інстанції не досліджено питання чи було дотримано ТОВ "Мультисервіс" п. 3.5 Тимчасового положення відповідно до якого спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше 15 днів до їх проведення публікує в друкованих засобах масової інформації інформаційне повідомлення про нерухоме майно, що підлягає реалізації.

Матеріали справи копії відповідного оголошення не містять.

А також судами не було досліджено питання виконання ТОВ "Мультисервіс" вимог п. 3.11 Тимчасового положення щодо обов'язкового надіслання державному виконавцю, стягувачу та боржнику повідомлення про дату, місце та час проведення прилюдних торгів.

Вказана обставина може бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними лише в тому випадку, якщо внаслідок цього були порушені законні права та інтереси певних осіб.

Матеріалами справи стверджено, що в уставному фонді позивача державна частка становить 100%. Вказане питання судами попередніх інстанцій також не було досліджено.

Згідно з ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року № 185 корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій, є об'єктами управління державної власності, управління здійснює Фонд державного майна України.

Відтак, судом першої інстанції не було вирішено питання про залучення до участі у справі Міністерства вугільної промисловості України та відповідного регіонального відділення Фонду державного майна України, яке здійснює управління об'єктами державної власності, що належать державі у статутний фондах господарських організацій. Всупереч положенням ст.ст. 4-3, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ), судом належно не було встановлено обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема: не встановлено правового статусу спірного майна та порядку управління цим майном.

Донецький апеляційний господарський суд при перегляді рішення господарського суду Донецької області від 25 грудня 2008 року у даній справі на вказане уваги не звернув.

Згідно зі ст. 111-10 ГПК України у будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є порушення норм процесуального права, яке полягає у прийнятті господарським судом рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Виходячи із викладеного та враховуючи, що оцінка доказів та з'ясування обставин у справі на підставі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, а прийняті у справі судові акти не можна вважати законними та обґрунтованими, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про їх скасування з передачею справи на новий розгляд, при якому слід усунути допущені судами помилки щодо неповноти з'ясування обставин справи та застосування норм матеріального права.

Під час нового розгляду справи господарському суду Донецької області необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і залежно від установлених обставин вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу державного підприємства "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств "Донвуглереструктуризація" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 8 квітня 2009 року та рішення господарського суду Донецької області від 25 грудня 2008 року у справі № 39/200пн скасувати.