Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 14.07.2009р. №02.02-10/306 у зв’язку з відпусткою судді Демидової А.М. змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: Кот О.В. –головуючий, Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. для розгляду касаційної скарги у справі №2/76.

У серпні 2008р. Акціонерне товариство закритого типу фірма "Рівнебуд" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Військової частини А1519 про визнання за позивачем права вимоги по договору генпідряду від 20.06.2003р. по реконструкції казарми №66 в житловий будинок по вул.Семидубській, 18, в м. Дубно, що укладений між сторонами, а також про зобов'язання відповідача виконати дії, передбачені договором генпідряду від 20.06.2003р. по реконструкції казарми №66 в житловий будинок по вул.Семидубській, 18, в м.Дубно, що укладений між сторонами.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.09.2008р. у справі №2/76 (суддя Савченко Г.І.) провадження у справі припинено на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2008р. у справі №2/76 (колегія суддів у складі головуючого судді Кравчук Н.М., суддів Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу господарського суду Рівненської області від 02.09.2008р. у справі №2/76 скасовано.

У грудні 2008р. позивачем подано до господарського суду Рівненської області заяву про уточнення позовних вимог з проханням визнати право вимоги та зобов’язати вчинити дії, передбачені договором генпідряду від 20.06.2003р. по реконструкції казарми №66 в житловий будинок по вул. Семидубській, 18, в м.Дубно, що укладений між сторонами, й зобов’язати відповідача виконати умови, передбачені розділом 4 даного договору.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.02.2009р. у справі №2/76 (суддя Марач В.В.) відмовлено акціонерному товариству закритого типу фірмі "Рівнебуд" у задоволенні позову.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2009р. у справі №2/76 (колегія суддів у складі головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Марко Р.І.) рішення господарського суду Рівненської області від 03.02.2009р. у справі №2/76 залишено без змін, а апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Рівнебуд" –без задоволення.

Не погодившись з прийнятими у справі рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2009р. та рішення господарського суду Рівненської області від 03.02.2009р. у справі №2/76 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В судове засідання представники позивача не з’явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду поданої касаційної скарги судом касаційної інстанції сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності представників позивача.

Відзив на касаційну скаргу позивача на час розгляду справи в касаційній інстанції суду наданий не був, що, у відповідності до приписів статті 111-2 ГПК України, не перешкоджає перегляду оскаржених судових актів.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 20.06.2003р. між позивачем та відповідачем був укладений договір генпідряду по реконструкції казарми №66 в житловий будинок по вул.Семидубській, 18, в м.Дубно, за умовами якого позивач-генпідрядник зобов'язувався виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по реконструкції казарми №66 в житловий будинок по вул.Семидубській,18, в м.Дубно, по завершенню яких здає, а замовник-відповідач виконану генпідрядником роботу приймає по акту КБ ф-2 та КБ ф-3.

В п.3.1 цього договору сторони визначили, що приймання робіт здійснюється щомісячно і оформляється актом, який підписується обома сторонами.

Як вірно встановлено попередніми судовими інстанціями з аналізу умов даного договору, підтвердженням виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань є підписані сторонами акти КБ ф-2 та КБ ф-3, із зазначенням, що позивачем не надано судам ані встановлених умовами договору доказів виконання будівельно-монтажних робіт, ані інших доказів виконання цих робіт за договором.

При цьому, судами попередніх інстанцій з посиланням на приписи ст. 35 ГПК України, зазначено, що відсутність належних доказів підтвердження факту виконання позивачем робіт по договору генпідряду від 20.06.2003р. встановлено й рішенням господарського суду Рівненської області від 18.07.2006р. у справі №19/62 за позовом АТЗТ фірми "Рівнебуд" до військової частини А1519 про визнання факту виконання робіт, зобов'язання підписати документи первинного обліку у будівництві та стягнення в сумі 2384354грн.

Водночас судами попередніх інстанцій правильно визнано безпідставними твердження позивача, що підтвердженням виконання ним робіт по даному договору є акт державної приймальної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації, із зазначенням, що за умовами договору здача-приймання робіт здійснюється за підписаними обома сторонами актами КБ ф-2 та КБ ф-3, які є підставою для оплати вартості будівельно-монтажних робіт, а у вказаному акті державної приймальної комісії замовником об'єкту зазначено не військову частину А 1519, а ТзОВ "Мікон".

На підставі зазначеного, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильних висновків про відсутність у відповідача обов'язку по оплаті позивачу вартості робіт та відповідно відсутність у позивача права вимоги на оплату цих коштів, оскільки факт виконання цих робіт позивачем не доведено, а судом не встановлено. Крім того, судами також зазначено, що позивачем не надано доказів звернення до відповідача з вимогою про виконання зобов'язання щодо оплати вартості робіт у відповідності до положень п.2 ст. 530 ЦК України. З урахуванням вищевикладеного, положень ст.ст. 256, 257, 261 Цивільного кодексу України, суди попередніх інстанцій підставно визнали необґрунтованими доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку й про необґрунтованість позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії, передбачені договором генпідряду по реконструкції казарми №66 в житловий будинок по вул. Семидубській, 18 в м.Дубно від 20.06.2003р., що укладений між військовою частиною А1519 та АТЗТ "Рівнебуд", й про зобов'язання відповідача виконати умови, передбачені розділом 4 даного договору, який встановлює порядок оплати вартості робіт.

У відповідності до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені скаржником доводи в касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції у відповідності до положень ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України, натомість обґрунтованих доводів про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та/або матеріального права Акціонерним товариством закритого типу фірма "Рівнебуд" суду касаційної інстанції не наведено.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2009р. та рішення господарського суду Рівненської області від 03.02.2009р. у даній справі ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржених судових актів.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу фірма "Рівнебуд" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2009р. та рішення господарського суду Рівненської області від 03.02.2009р. у справі №2/76 залишити без змін.