Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України № 02.03-10/380 від 15 липня 2009 року у зв'язку з відпусткою судді Гоголь Т.Г. для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. (головуючого), Дроботової Т.Б., Швеця В.О.

за участю представників сторін від:

позивача: Солдатенко О.М. (дов. від 01.07.09),

відповідача: Олійник О.В. (дов. від 08.01.09),

третьої особи: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

Компанія "Скопски Легури Дооель" у жовтні 2008 року звернулася з позовом до Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт "Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" про стягнення збитків в розмірі 380699, 28 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, прийнявши на зберігання від постачальників позивача товар допустив змішування коксового горіху з вугільним дріб'язком, чим позивачу були спричинені збитки: 155564,52 грн - витрати по просіюванню коксового горіху та відокремленню його від вугільної дрібноти, 174251,78 грн –збитки, пов'язані з недоотриманням належного вантажу і витрати на оплату послуг правової допомоги в сумі 50882,98 грн, всього 380699,28 грн.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 11 грудня 2008 року, ухваленим суддею Клепай З.В., в задоволенні позову відмовлено у зв'язку з недоведеністю.

Запорізький апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Колодія Н.А. –головуючого, Шевченко Т.М., Яценко О.М., ухвалою від 10 березня 2009 року апеляційну скаргу Компанії "Скопски Легури Дооель" повернув без розгляду, у відновленні пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги відмовив. Ухвала вмотивована посиланнями на статті 53, 93 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний суд вказав про пропуск позивачем встановленого процесуального строку для оскарження рішення місцевого господарського суду, при цьому заявлені скаржником причини пропуску строку суд визнав необґрунтованими.

Не погоджуючись з винесеною судом апеляційної інстанції ухвалою, Компанія "Скопски Легури Дооель" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 10.03.09 скасувати, а справу скерувати до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті. Касаційна скарга вмотивована доводами щодо порушення апеляційним судом приписів статей 53, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Частиною 2 статті 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) унормовано, що розгляд касаційної скарги на ухвалу апеляційного господарського суду проводиться у порядку, передбаченому для розгляду касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.03.09 відмовлено Компанії "Скопски Легури Дооель" у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.12.08, з посиланням на відсутність поважних причин пропуску такого строку. Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд апеляційної інстанції відмовляючи у відновленні строку та повертаючи апеляційну скаргу без розгляду виходив з того, що рішення у справі прийняте 11.12.08, апелянти звернулися до суду 09.02.09. Відтак, апеляційна інстанція дійшла висновку про пропуск заявником строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду, а причини заявлені апелянтом в обґрунтування такого пропуску визнав неповажними. Однак, відмова у відновленні строку на подання апеляційної скарги, визнається колегією суддів помилковою. Згідно зі статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Право апеляційного оскарження стороною рішення господарського суду передбачено статтями 22, 91 Господарського процесуального кодексу України. За приписами частини 1 статті 91 вказаного Кодексу сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Згідно зі статтею 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається упродовж десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе упродовж трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. Як вбачається з матеріалів справи, Компанією "Скопски Легури Дооель" при зверненні з апеляційною скаргою заявлялось клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги. В обґрунтування поважності причин пропуску цього строку заявник вказував на те, що ухвалене у справі рішення господарським судом першої інстанції позивачу не направлялося, що підтверджується довідкою Одеської дирекції Поштампу ЦПС № 1 від 19.01.09, відтак скаржник був позбавлений можливості звернутися зі скаргою до суду апеляційної інстанції у встановлений строк. Як установлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, оскаржуване в апеляційному порядку судове рішення прийняте 11.12.08. З відмітки на звороті цього рішення вбачається, що воно було скероване сторонам 11. 12.08. Проте, обчислюючи термін на оскарження судового рішення, судом апеляційної інстанції не було враховано, що необхідною умовою здійснення стороною права на апеляційне оскарження є її обізнаність зі змістом судового рішення, що дає можливість стороні викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку, як це передбачено пунктом 3 частини 1 статті 94 вказаного Кодексу. Таким чином, за змістом процесуального законодавства можливість скаржника ознайомитись з повним текстом судового рішення має впливати на початок перебігу строку його оскарження. Відповідно до приписів статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не пов’язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. За таких обставин, відмова у відновленні строку на апеляційне оскарження визнається колегією суддів помилковою. Відтак, доводи, викладені в касаційній скарзі про порушення апеляційним судом приписів процесуального законодавства, знайшли своє підтвердження. За приписами частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підставами для скасування постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів визнає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з передачею матеріалів справи до Запорізького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Керуючись статтями 1117, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Компанії "Скопски Лемури Дооель" задовольнити.

Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 10 березня 2009 року у справі № 15/448-08 Господарського суду Херсонської області скасувати. Матеріали справи скерувати до Запорізького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.