Рішенням господарського суду Одеської області від 08.02.2008 р. позов задоволено: стягнуто з ЗАТ "Валентина" на користь ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця" 475 000 грн. набутих без відповідних правових підстав.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 р. рішення господарського суду Одеської області від 08.02.2008 р. скасовано, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2008 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 р. залишено без змін.

У листопаді 2008 р. ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця" звернулось до апеляційного суду з заявою про перегляд постанови від 20.05.2008 р. за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що 18.03.2008 р., до прийняття апеляційним судом постанови від 20.05.2008 р., відбулася державна реєстрація ТОВ "Комплекс "Курортний", яке створено шляхом перетворення ЗАТ "Валентина", проте дана обставина стала йому відома лише 11.09.2008 р. після отримання довідок ЄДРПОУ. Заявник стверджує, що оскільки, з 18.03.2008 р. діяльність ЗАТ"Валентина" було припинено шляхом перетворення в іншу організаційно-правову форму, а саме в ТОВ, яка не передбачає можливість випуску цінних паперів та їх реєстрацію, то його позовні вимоги до відповідача щодо повернення безпідставно набутих коштів є обґрунтованими.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 р. (судді: Шевченко В.В., Беляновський В.В., Мирошниченко М.А.) вказану заяву залишено без задоволення, постанову від 20.05.2008 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою, ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, а справу направити на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

При цьому, результат перегляду безпосередньо пов'язаний із встановленням господарським судом наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначенням їх істотності для правильного вирішення спору.

Тому, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за наявності нововиявлених обставин та за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Виходячи із змісту ст. 112 ГПК України необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

На підставі згаданої статті судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України (1798-12) .

Як вказано у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27.02.1981 р. за №1 (v0001700-81) не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після встановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

Аналогічне роз'яснення міститься у пункті 1.1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21 травня 2002 року за №04-5/563 (v_563600-02) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" відповідно до якого виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Відповідно до пункту 1.3 цього ж Роз'яснення не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, у разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами Розділу XIІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.

Суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов правомірного висновку, що н адана позивачем довідка головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/5205-1 від 15.09.2008 р., згідно якої ЗАТ "Валентина" відповідно до реєстраційних дій від 18.03.2008 р. було перейменовано на ТОВ "Комплекс "Курортний" є новим, додатковим доказом, який не був своєчасно поданий позивачем при розгляді справи судом, а тому не може вважатись нововиявленою обставиною у справі.

Також, апеляційний суд вірно зазначив, що сам по собі факт зміни організаційно-правової форми відповідача не спростовує висновки суду про те, що відповідач набув спірні грошові кошти не безпідставно, оскільки ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця" перерахувало 475 000 грн. грошових коштів до статутного фонду ЗАТ "Валентина" на підставі рішення загальних зборів останнього від 14.07.2004 р. і рішення ради ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця" № Р1-4.3 від 06.08.2004 р.

Вказані висновки суду відповідають фактичним обставинам, наявним матеріалам справи та нормам процесуального права, є законними та обґрунтованими.

За таких обставин, суд правомірно вказав на відсутність підстав для задоволення заяви Товариства про перегляд судового рішення в порядку розділу ХІІІ ГПК України (1798-12) .

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 114 ГПК України у разі залишення постанови без змін виноситься ухвала.

Відповідно до положень п. 1 ст. 1119, ч. 2 ст. 11113 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що ухвала апеляційного господарського суду винесена із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм законодавства при винесенні ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

за участю представників:
від позивача	- Довганенко Д.В.