розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 9 квітня 2009 року у справі № 16/187-3544 (2/192-3061) за позовом комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" до приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" про стягнення суми, –

У липні 2007 року комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль", з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення 12744,22 грн. боргу, 8613,09 грн. пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1085 від 5 лютого 2003 року в частині розрахунків.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Тернопільської області від 16 лютого 2009 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 9 квітня 2009 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 12744,22 грн., пеню в сумі 8613,09 грн. та судові витрати. Повернуто позивачу з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та постановити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог –стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 6776,73 грн. та пені в сумі 3913,97 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 5 лютого 2003 року сторонами укладено договір № 1085 про постачання теплової енергії в гарячій воді, з відповідними додатками і угодою від 17 липня 2003 року про зміни і доповнення договору, на виконання умов якого позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії, проте, відповідач свої зобов'язання щодо їх оплати виконав частково і його заборгованість за період з 1 жовтня 2006 року по 1 червня 2007 року складає 12744,22 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, умов Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) та того, що заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи в суді не погашена, а тому вимога позивача щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 12744,22 грн. є обґрунтованою.

При цьому, зважаючи на умови абз. 3 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" та п. 3 угоди від 17 липня 2003 року, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача й щодо стягнення з відповідача пені за неналежне виконання договірних зобов'язань в розмірі 8613,09 грн.

З таким рішенням місцевого господарського суду погодився й господарський суд апеляційної інстанції, залишивши судове рішення у справі без змін.

Висновок попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

Касаційну скаргу приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області від 16 лютого 2009 року і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 9 квітня 2009 року у справі № 16/187-3544 (2/192-3061) –без змін.