Відкрите акціонерне товариство "Стахановський завод феросплавів" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення вартості надлишкову поставлену продукцію за договором №3925/1-131 від 25.03.05р. на поставку феросплавів в сумі 19 129 грн. 19 коп., відповідно до ст. 670 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.01.09р. по справі №38/193, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.03.2009р., позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням та постановою, ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулось з касаційною скаргою, до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення яким в позові відмовити, мотивуючи скаргу тим, що судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 129 Конституції України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 1, 42 –4, 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

У відзиві ВАТ "Стахановський завод феросплавів", останній просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, за умовами п.1.1 договору №3925/1-131 від 25.03.05р. укладеного між сторонами, відповідач зобов’язується оплатити та прийняти, а позивач зобов’язався поставити наступну продукцію: феросиліцій ФС 65 нефракційний (ДСТУ 4127:2002) у кількості 11700,00 базових тонн; феросілікомарганець МнС17РБ нефракційний (ДСТУ 3548-97) у кількості 13500,00 базових тонн.

Загальний об’єм поставки складає 25200,0 базових тон.

Позивач, на виконання зазначеного договору, згідно специфікацій до нього, поставив на адресу відповідача продукцію, а саме: в вагонах №60675576, 67151118, 67372854, 65734337, 60890761 ферросілікомарганець МнС17РБ, а в вагонах № 67379289, 65781866, 67908285, 67606855, 67182980, 67614180, 65757189, 66173071, 65960650, 66697061, 63364285, 65952004, 67895276, 63467989, 66064049 - феросіліций ФС 65, що підтверджується наданими позивачем залізничними квитанціями.

Пунктом 2.7 договору встановлено, що при відправці товару залізничним транспортом постачальник організує контрольну перевагу, що оформлюється комісійним актом переваги товару на складі постачальника, укладеним постачальником та охоронною організацією. Прийомка товару за кількістю здійснюється на станції призначення за участю представників організації, яка забезпечує охорону товару на шляху проходження.

При відвантаженні залізничним транспортом прийомка товару за кількістю у покупця здійснюється шляхом перевірки ваги брутто у момент отримання товару та ваги тари вагонів після звільнення її з під товару на залізничних вагах покупцем за участю представника охоронної організації. Визначення ваги нетто здійснюється шляхом віднімання із ваги брутто, визначеного на залізничних вагах покупця ваги тари вагону, визначеного на залізничних вагах покупця за участю охоронної організації.

Розрахунок розміру та вартості нестачі або надлишків продукції здійснюється покупцем у базовій вазі на весь об’єм продукції, поставленої на протязі місяця згідно з додатком №1, при цьому взаємний залік надлишків та нестач внаслідок переваги отриманих вагонів здійснюється відносно товару однакового найменування та у тотожної кількості, що утворилися за один і той же місяць. Покупець здійснює розрахунок відповідальної вагової нестачі з урахуванням норми нестачі у розмірі 0,74% та норми надлишків у розмірі 0,2% від ваги нетто у вагоні, вартість якої рахується сторонами при проведенні розрахунків.

Після переваги вагонів на вагах відповідача було виявлено надлишок поставленої продукції, який згідно з додатком № 1 до договору № 3925/1-131 за жовтень 2005р. склав: ферросілікомарганець МнС17РБ 0,692т. на суму 3 228,82 грн. та феросіліций ФС 65 4,174т. на суму 15 900,37., а всього на суму 19 129,19 грн.

Частиною 3 ст. 670 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов’язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, позивач на підставі проведених розрахунків, відповідно до п.2.7 вищезазначеного договору, направив відповідачу претензії від 15.12.05р. №02/7421 та від 26.01.06р. №02/508, в яких пропонував перерахувати вартість надлишково поставленої продукції, але відповідач претензії залишив без задоволення.

Отже, місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередні суди дали належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про задоволення вимог позивача, колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права, і не заперечує правильність та законність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, підстави для скасування яких відсутні.