У жовні 2005 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Макна-Груп" (далі –ТОВ "Макна-Груп") звернувся до господарського суду (з урахуванням уточнених позовних вимог а. с. 29-30) з позовом до Дочірнього підприємства "Верхньо-красний ринок" (далі –ДП "Верхньо-красний ринок") про визнання договору купівлі-продажу від 27.03.2007, укладеного між ДП Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-красний ринок" та позивачем дійсним; а також визнання права власності на нерухоме майно вказане в договорі купівлі-продажу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказував на те, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна з дотриманням усіх істотних умов, позивачем виконано договірні зобов’язання за вказаним договором, проте відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення, а тому на підставі ст. 220 Цивільного кодексу України просить визнати спірний договір дійсним, а також на підставі ст. 328 Цивільного кодексу України просить визнати за ним право власності на майно вказане в договорі купівлі-продажу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.11.2006 по справі № 28/558-07 (суддя Манько Г.В.) позов задоволено повністю.

Постановлено визнати договір купівлі-продажу від 27.03.2007, укладений між Дочірнім підприємством Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-красний ринок" та ТОВ "Макна-Груп" дійсним.

Визнано за ТОВ "Макна-Груп" право власності на нерухоме майно: у літ. А-2, на II поверсі приміщення № № 7,8, загальною площею 178,9 кв.м., літ. а1, а2, а6, у літ. Б-2 на II поверсі приміщення № 13, загальною площею 7,3 кв.м., приміщення № 14, загальною площею 51,4 кв.м., літ. б-б4, літ. Б - котельна, літ. В, Г, Е - склади, літ. М - уборна, літ. П - магазин, загальною площею 41, 8 кв.м., № № 17, 24, 25, 29-31 - споруди, № № 1-15, 26-28, 33, 32 - огорожі, літ. 3А-1 торговельний павільйон, загальною площею 45,6 кв.м., літ. 3а - ґанок, літ. 3а1 - ґанок, літ. 3Б-1 - торговельний павільйон, загальною площею 45,8 кв.м., літ. 3б -ґанок, літ. 3б1 -ґанок, літ. 3В-1 - торговельний павільйон, загальною площею 13,2 кв.м., літ. 3в - ґанок, літ. 3Г-1 - торговельний павільйон, загальною площею 13,2 кв.м., літ. 3г - ґанок, літ. 3Д-1 торговельний павільйон, загальною площею 13,2 кв.м., літ. 3д - ґанок, літ. ЗЄ-1 - торговельний павільйон, загальною площею 13,4 кв.м., 3є - ґанок, літ. ЗЖ-1 - торговельний павільйон, загальною площею 13,4 кв.м., зж - ґанок, ЗЗ-1 торговельний павільйон, загальною площею 13,4 кв.м., зз - ґанок, літ. 3І-1 - торговельний павільйон, загальною площею 11,9 кв.м., зі- ґанок, літ. ЗК-1 - торговельний павільйон, загальною площею 5,9 кв.м., зк - ґанок, 4З - навіс; 4У-1 - торговельний павільйон, загальною площею 44,4 кв.м., 4у - ґанок, 4ф-1 - торговельний павільйон, загальною площею 7,4 кв.м., 4ф - ґанок, літ. 4Х-1- торговельний павільйон, загальною площею 7,2 кв.м., 4х - ґанок, Щ - каса; літ. Щ-1 - магазин; літ. ЗЦ - навіс; літ. Э1-І- торговельний павільйон; літ. 2Р - склад, літ. Ч-1- склад, а3-1 - підвал, літ. М-2 - склад, склад, літ. М - сходи, літ. М1- сходи, літ. Ч-1 - склад, Ч - сходи, ч1-1 - торгівельний павільйон, ч2-1 - торгівельний павільйон, літ. Р-1-магазин, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 21.

Визнано за ТОВ "Макна-Груп" право спільної часткової власності на нерухоме майно: літ. Ч1-1 - торговельний павільйон, літ. Ч2-1 - торговельний павільйон, загальною площею 59,6 кв.м., літ. Я-1 - торговельний павільйон, загальною площею 91,4 кв.м., літ. 2А-1 - торговельний павільйон, загальною площею 233,4 кв.м., літ. 2Б-1 - торговельний павільйон, загальною площею 379,6 кв.м., літ. 2В-1 - торговельний павільйон, літ. 2Г-1 - торговельний павільйон, літ. 2Д-1 - торговельний павільйон, загальною площею 11,3 кв.м., літ. 2Є-1 - торговельний павільйон, загальною площею 94,1 кв.м., літ. 2Ж-1 - торговельний павільйон, літ. 2З-1 - торговельний павільйон, загальною площею 92,8 кв.м., літ. 2М-1 - торговельний павільйон, загальною площею 15,1 кв.м., літ. 2Н-1 - торговельний павільйон, загальною площею 21,2 кв.м., літ. 2О-1 - торговельний павільйон, загальною площею 85,5 кв.м., літ. 2П-1 - торговельний павільйон, загальною площею 86,8 кв.м., літ. 2С-1 - торговельний павільйон, загальною площею 77,5 кв.м., літ., 2Т-1 - торговельний павільйон, загальною площею 76,7 кв.м.; літ. 2У-1 - торговельний павільйон, загальною площею 76,9 кв.м., літ. 2Ф-1 - торговельний павільйон, загальною площею, 88,9 кв.м., літ. 2Х-1 торговельний павільйон, загальною площею 40,7 кв.м., літ. 2Ч - торговельний павільйон; літ. 2Ц - торговельний павільйон; літ. 2Ш - навіс, літ. 2Щ - навіс, літ. 2Е - навіс, літ. 2Ю –навіс; літ. 2Я - навіс; літ. 3Л –навіс; літ. 3М –навіс; літ. ЗН –навіс; літ. 3Р – навіс; літ. ЗО - торговельний павільйон (тимчасовий), літ. ЗП - торговельний павільйон (тимчасовий), літ. ЗС - торговельний павільйон (тимчасовий), літ. ЗТ - навіс, літ. ЗЩ - кіоск (тимчасовий), літ. ЗЕ - контейнер (тимчасовий), літ. ЗЯ - гараж (тимчасовий), літ. ЗЮ - контейнер (тимчасовий); літ. 4А - гараж (тимчасовий); літ. 4Б - гараж (тимчасовий); літ. 4В - склад (тимчасовий); літ. 4Г - склад (тимчасовий); літ. 4Д - склад (тимчасовий); літ. 4Є - кіоск (тимчасовий); літ. 4Ж - кіоск (тимчасовий); літ. 4І - склад (тимчасовий); літ. 4К - склад (тимчасовий); літ. 4Л - кіоск (тимчасовий); літ. 4М - контейнер (тимчасовий); літ. 4Н - кіоск (тимчасовий); літ. 4О - контейнер, літ. 4П - кіоск, літ. 4Р - склад з часткою у праві спільної часткової власності 80%, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкало- ва, 21.

Стягнуто з ДП Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-Красний ринок" на користь ТОВ "Макна-Груп" державне мито в сумі 10 000,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

Дніпропетровська обласна спілка споживчих товариств звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в порядку ст. 107 ГПК України, оскільки вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2007 у справі № 28/558-07 прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права і безпосередньо впливає на її права та обов’язки, у зв’язку з чим просить рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що ДП "Верхньо-красний ринок", яке виступало продавцем за спірним договором купівлі-продажу від 27.03.2007, відповідно до Статуту є Дочірнім підприємством Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств і відчужене майно знаходиться в оперативному управлінні ДП "Верхньо-красний ринок", а отже Дочірнє підприємство не наділене повноваженнями щодо розпорядження спірним майном. При цьому власником будівель та споруд, які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 21 є Дніпропетровська обласна спілка споживчих товариств, що підтверджується свідоцтвом на право власності, виданим виконавчим комітетом Дніпропетровської міської рад на підставі рішення виконкому Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів від 08.07.1987 № 333 та внесено в реєстрову книгу № 27юн за реєстровим № 1307-62 від 10.09.1998.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю –доповідача, представника скаржника та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з Роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. п. 1, 6 постанови № 11 від 29.12.1976 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або, виходячи із загальних засад законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення господарського суду не відповідає зазначеним вимогам.

Як встановлено місцевим господарським судом, між ТОВ "Макна-Груп" (позивачем) та ДП Дніпропетровської облспоживспілки "Верхньо-красний ринок" (відповідачем) укладений договір купівлі-продажу від 27.03.2007, за умовами якого, відповідач продав, а позивач купив майно –будівлі та споруди, які заходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 21.

28.03.2007 між сторона укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу від 27.03.2007, за умовами якого внесено зміни до п. 1.2 договору купівлі-продажу щодо кількості відчужуваного майна.

З урахуванням того, що договір купівлі-продажу від 27.03.2007 укладений з дотриманням вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, а відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення, що перешкоджало позивачеві у повній мірі користуватися правами власника щодо придбаного майна, тому керуючись ст. ст. 220, 328, 334, 392 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність визнати за позивачем права власності на майно.

Проте, суд першої інстанції в супереч положенням ст. ст. 47, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) щодо всебічного, повного і об’єктивного встановлення усіх обставин справи, не встановив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право володіти, користуватися і розпоряджатися власністю має лише власник; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним. Тому при вирішенні таких спорів необхідно достовірно встановлювати всіх осіб, які заявляють, або заявляли про свої права власника щодо спірного майна.

Разом з тим, суд не витребував у сторін та не дослідив докази, які б свідчили про те, що спірне майно було власністю відповідача на момент укладення ним договору купівлі-продажу майна, та про відсутність прав на вищезгадане майно у третіх осіб, також про те, що дані об'єкти нерухомості не перебувають в спорі, в тому числі, спорі про визнання права власності з іншими особами. Суд не дослідив, чи вплине рішення на права осіб, не залучених до участі у справі, та не вирішив питання про необхідність такого залучення.

Відповідно до статей 26, 27 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може залучити до участі в справі осіб, якщо рішення господарського суду може вплинути на їх права та обов'язки.

Однак, вимоги вищенаведених законодавчих норм не були взяті до уваги господарським судом Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення, або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

За наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне звернути увагу місцевого господарського суду на те, що при ухваленні рішення про визнання договору купівлі-продажу дійсними та визнання права власності, крім іншого, необхідно перевірити також права сторін на підписання даного договору, права інших осіб на це майно, та відсутність спору, заборон чи арештів, накладених на це майно; і в залежності від встановленого, визначити правовий статус скаржника.

З урахуванням імперативних приписів ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція позбавлена можливості ухвалити рішення по суті спору, так як не всі обставини справи були з'ясованими, а відтак, спір стосується не правозастосування, а встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України. Тому рішення у справі підлягає скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.