Відкрите акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" звернулось до господарського суду Одеської області з уточненою позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Дунайрембуд", в якій просить стягнути з відповідача кредиторську заборгованість у сумі 350313 грн. згідно з актом приймання-передачі майна від ВАТ "УДП" новоствореному ДП "Дунайрембуд" від 20.08.2003р., правонаступником якого є ТОВ "Будівельне підприємство "Дунайрембуд"; кредиторську заборгованість у сумі 548,06 грн. за отримані матеріальні цінності по накладній №нб/1082 від 29.09.2003р.; заборгованість за рахунками за спожиту електроенергію №164 від 08.09.2003р. на суму 2852,54 грн. та 199 від 16.10.2003р. на суму 3439 грн., а всього на загальну суму 6291,54 грн.; кредиторська заборгованість по відшкодуванню земельного податку згідно з рахунком №64 від 13.03.2004р. на суму 5318,06 грн., та витрати по сплаті державного мита та судового процесу, посилаючись при цьому на ст. ст. 509, 510, 525, 714 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 175, 198, 277 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.10.2008р. по справі №26-8/89-08-2290, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.01.2009р., у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням та постановою, ВАТ "УДП" звернулось з касаційною скаргою, до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду, мотивуючи скаргу тим, що судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 16.05.2003р. №365 "Про реорганізацію ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" реорганізовано ВАТ "УДП" шляхом виділення відокремленого структурного підрозділу "Дунайрембуд" та створено на базі його майна Державне підприємство "Дунайрембуд", яке стало правонаступником ВАТ "УДП" в частині прав та обов’язків, що стосувалися господарської діяльності відокремленого структурного підрозділу "Дунайрембуд" ВАТ "УДП".

Комісією, яка створена Державним департаментом морського і річкового транспорту для визначення переліку державного майна, що передається ВАТ "УДП" новоствореному ДП "Дунайрембуд", оформлення розподільчого балансу, передачі обігових та необігових активів, складено акт приймання-передачі майна від ВАТ "УДП" новоствореному ДП "Дунайрембуд" від 20.08.2003р., в якому зазначено, що всього передано ДП "Дунайрембуд" основні засоби первісною вартістю на суму 4166845 грн., малоцінний інвентар на суму 90450 грн. та інші активи і пасиви згідно з балансом Ф.Б-1 станом на 01.08.2003р. Кредиторська заборгованість ДП "Дунайрембуд" перед ВАТ "УДП" в розмірі 350313 грн. повинна сплачуватись протягом 10 років, починаючи з четвертого року фінансово-господарської діяльності ДП "Дунайрембуд", при цьому зміна форми власності ВАТ "УДП" або ДП "Дунайрембуд" не змінює терміну сплати кредиторської заборгованості ДП "Дунайрембуд" перед ВАТ "УДП".

У серпні 2003 року ДП "Дунайрембуд" розпочало свою діяльність та продовжувало її до 24.05.2004р. - моменту укладення між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та ТОВ "Будівельне підприємство "Дунайрембуд" (орендар) договору оренди цілісного майнового комплексу ДП "Дунайрембуд".

Умовами даного договору оренди цілісного майнового комплексу передбачалося, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу ДП "Дунайрембуд", склад і вартість якого визначені відповідно до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП "Дунайрембуд", затвердженого наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеської області від 12.05.2004р. №373, Протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу цілісного майнового комплексу, складеного станом на 31.03.2004р..

Згідно з п. 1.5 договору орендар виступає правонаступником усіх прав та обов’язків реорганізованого ДП "Дунайрембуд".

Після укладення цього договору орендар приєднує до свого майна підприємство у встановленому порядку (п. 1.8 договору), майно підприємства враховується окремо від іншого майна орендаря на окремому балансі з зазначенням того, що це майно є орендованим (п.1.9 договору), припинення діяльності ДП "Дунайрембуд" здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря (п.1.10 договору).

Пунктом 2.2 договору сторони встановили, що передача підприємства в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно.

24.05.2004р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавцем) передано, а ТОВ "Будівельне підприємство "Дунайрембуд" (орендар) прийнято в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу ДП "Дунайрембуд", про що свідчить акт прийому-передачі цілісного майнового комплексу ДП "Дунайрембуд" від 24.05.2004р..

Наказом Міністерства транспорту України №725 від 11.08.2004р. "Про припинення діяльності державного підприємства "Дунайрембуд" припинено діяльність ДП "Дунайрембуд", що розташоване за адресою: 68600, м. Ізмаїл, Болградське шосе, 31 (код ЄДРПОУ 32580311), шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, який виступає правонаступником усіх прав та обов’язків реорганізованого ДП "Дунайрембуд".

Таким чином матеріали справи свідчать, що ТОВ "Будівельне підприємство "Дунайрембуд" являється правонаступником всіх прав та обов’язків реорганізованого ДП "Дунайрембуд" та повинно відповідати за зобов’язаннями державного підприємства.

Натомість, як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 25.05.2007р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (продавець) та МПП "Сервіс-Ойл" (покупець) укладено договір купівлі-продажу об’єкту малої приватизації шляхом продажу на аукціоні, відповідно до якого продавець зобов’язувався передати у власність покупцю об’єкт малої приватизації –цілісний майновий комплекс колишнього ДП "Дунайрембуд", що знаходиться на балансі ТОВ "Будівельне підприємство "Дунайрембуд", а покупець зобов’язувався прийняти об’єкт приватизації, сплатити ціну, вказану у договорі, а саме –1742916 грн..

Частиною 2 п. 1.1 договору купівлі-продажу майно цілісного майнового комплексу, як об’єкт приватизації, включає в себе всі активи, пасиви, транспортні засоби та спеціалізовану техніку згідно з додатком №1, який є невід’ємною частиною цього договору, обладнання, інвентар та інше майно згідно з інвентаризаційними описами та матеріалами незалежної оцінки.

25.06.2007р. сторонами за договором купівлі-продажу складено акт передачі державного майна №840, згідно з яким за договором купівлі-продажу від 25.05.2007р. регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області передало, а МПП "Сервіс-Ойл" прийняло об’єкт.

Відмовляючи в позові щодо стягнення з відповідача кредиторської заборгованості у сумі 350313 грн. зокрема суд 2-ї інстанції, керуючись встановленим та приписами ст. 191 ЦК України, дійшов висновку, що оскільки МПП "Сервіс-Ойл" придбало цілісний майновий комплекс колишнього ДП "Дунайрембуд", а з 25.05.2007р. до нього перейшли усі активи та пасиви проданого об’єкту, то у ВАТ "УДП" відсутні правові підстави для стягнення з ТОВ "Будівельне підприємство "Дунайрембуд" кредитної заборгованості по акту приймання-передачі від 20.09.2003р., так як на момент виникнення обов’язку платити по кредиторській заборгованості відповідач у даній справі не являється особою, на яку покладений цей обов’язок.

Однак такий висновок суду колегія вважає передчасним та таким, що не ґрунтується на обставинах справи, оскільки судами не досліджено додаток №1 до договору купівлі-продажу від 25.05.2007р., який за умовами договору містить перелік всіх активів, пасивів, транспортних засобів та спеціалізованої техніки, як складову проданого цілісного майнового комплексу.

Вказаний додаток №1 в матеріалах справи відсутній і судами в ході розгляду справи у сторін не витребуваний.

Що ж стосується відмови в позові за пропуском строку позовної давності в частині вимог ВАТ "УДП" про стягнення з ТОВ "Будівельне підприємство "Дунайрембуд" заборгованості у сумі 548,06 грн. за отримані матеріальні цінності; заборгованості за рахунками за спожиту електроенергію на загальну суму 6291,54 грн.; заборгованості по відшкодуванню земельного податку на суму 5318,06 грн., то колегія зазначає, що таке рішення прийнято без врахування положення ч. 3,4 ст. 267 ЦК України, згідно яких позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, що є підставою для відмови в позові за спливом позовної давності про застосування якої заявлено стороною у справі, оскільки матеріали справи такої заяви не містять.

З огляду на викладене, колегія вважає, що судами першої та апеляційної інстанції не досліджено в повному обсязі матеріали та обставини справи, що мають суттєве значення для розгляду спору.

Порушення господарськими судами вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та порушення норм матеріального права є підставою для скасування постановлених по справі судових рішень з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.