У грудні 2005 року позивач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернувся до господарського суду з позовом про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойлтранстрейд Лімітед" (надалі –ТОВ "Ойлтранстрейд Лімітед" ).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказував на те, що відповідач в порушення Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) не подає документи податкової та фінансової звітності з листопада 2003 року, що відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є однією з підстав для припинення юридичної особи.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.01.2006 по справі № 41/91 (суддя Пилипенко О.Є.) позов задоволено повністю.

Постановлено припинити юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Ойлтранстрейд Лімітед". Стягнуто з відповідача судові витрати.

В апеляційному порядку справа не переглядалась .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ТОВ "Ойлтранстрейд Лімітед" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2006 скасувати та припинити провадження у справі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним у зв’язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням процесуальних норм, що є підставою для його скасування.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю –доповідача, представника відповідача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з Роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. п. 1, 6 постанови № 11 від 29.12.1976 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або, виходячи із загальних засад законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення господарського суду не відповідає зазначеним вимогам.

Господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Предметом позову у даній справі є вимога ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про припинення юридичної особи - ТОВ "Ойлтранстрейд Лімітед", зареєстрованої Голосіївською державною адміністрацією м. Києва 10.10.2003, код ЄДРПОУ 32487227, за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 34, у зв’язку з тим, що відповідач з листопада 2003 року не подає звіти про фінансово-господарську діяльність, що відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. 239 Господарського кодексу України є підставою для застосування адміністративно-господарської санкції.

Відповідно до пункту 17 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, спір стосується реалізації податковим органом своїх повноважень в організаційно-господарських відносинах, що встановлюються між цим органом та суб’єктами підприємницької діяльності, і пов’язані з його компетенцією щодо контролю за дотриманням останніми податкового законодавства. Зазначені контролюючі повноваження органів державної податкової служби України визначають їх статус у відносинах з підприємцями як владного суб’єкта, а останніх –як підпорядкованих суб’єктів. Відтак, позивач у справі є суб’єктом владних повноважень та здійснює у зазначених правовідносинах владні управлінські функції. Суб’єктний склад та характер правовідносин у цій справі свідчить про те, що даний спір виник із публічно-правових відносин.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України унормовано перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам. Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, виниклих із публічно-правових відносин.

Разом з тим, 01.09.2005 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) .

Відповідно до пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. Згідно пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно пункту 6 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) до початку діяльності окружного адміністративного суду, адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) . Приймаючи рішення у даній справі, господарський суд першої інстанцій, залишив поза увагою зазначені приписи діючого законодавства і помилково керувався приписами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Повноваження касаційної інстанції визначені статтею 1119 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково.

Таким чином, враховуючи непідвідомчість даного спору господарським судам, рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2006 підлягає безумовному скасуванню, а порушене провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойлтранстрейд Лімітед" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2006 у справі № 41/91 скасувати.

Провадження у справі № 41/91 за позовом Державної податкової інспекція у Голосіївському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойлтранстрейд Лімітед" про припинення юридичної особи - припинити.