Рішенням від 25.12.08 господарського суду Львівської області (суддя Данко Л.С.), яке залишено без змін постановою від 04.01.09 Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Мельник Г.І. –головуючий, Новосад Д.Ф. Михалюк О.В.), задоволено позов Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, яке представляє Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця": визнано недійсним як незаконне рішення Брюховицької селищної ради №561 від 24.11.05 "Про продаж у власність земельної ділянки по вул. Івасюка, 1-А в смт. Брюховичі ПП ОСОБА_1", оскільски воно порушує право позивача на користування земельною ділянкою.

Ухвалою від 25.06.09 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою третьої особи Приватного підприємця ОСОБА_1, в якій заявлено вимоги про скасування рішення і постанови в справі та відмову в задоволенні позову новим рішенням.

Касаційна скарга мотивована посиланням на обставини придбання касатором спірної земельної ділянки на підставі ст. ст. 127, 128 ЗК України, у зв’язку з чим є хибним посилання судів на положення ч.ч. 3, 4 ст. 142 цього Кодесу; а також обставини здійснення ним будівництва на підставі дозволів відповідних органів. До того ж касатор посилається на відсутність у матеріалах справи документів, що посвідчують право позивача на спірну земельну ділянку, не дослідження судами технічної документації на земельну ділянку.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, виданого на підставі рішення Брюховицької селищної ради від 17.03.92 №69 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1, Львівському відділку Львівської залізниці (станція смт. Брюховичі) надано у постійне користування земельну ділянку в смт. Брюховичі загальною площею 8,59 га для господарських потреб. Другий примірник цього акту має зберігатися у Брюховецькій селищній раді, але відповідач пояснив обставини щодо знищення усієї документації за відповідний період у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Із загальної площі наданої Львівському відділку Львівської залізниці земельної ділянки для пасажирського вагонного депо Львів було виділено 2,36 га, у тому числі 2,1393 га по вул. Незалежності в смт. Брюховичі та 0,2207 га по вул. В. Івасюка в смт. Брюховичі.

Управління земельних ресурсів у місті Львові надало довідку №40/7/109 від 14.11.08 про те, що згідно з земельно-кадастровими даними у фактичному користуванні позивача (Пасажирське вагонне депо Львів) в смт. Брюховичі знаходиться земельна ділянка площею 2,36 га для господарських потреб; інформація щодо вилучення земельної ділянки площею 0,2207 га по вул. В.Івасюка, 1 в смт. Брюховичі з користування позивача, а також технічна документація на цю земельну ділянку в управлінні відсутні.

При обстеженні 29.04.08 земельної ділянки площею 2,36 га в смт. Брюховичі, яка знаходиться в смузі відведення позивача, утвореною за участю працівників відокремленого підрозділу Пасажирського вагонного депо Львів комісією виявлено, що на цій ділянці невідомими особами здійснюється будівництво капітальних споруд, про що складено відповідний акт.

На підставі звернення позивача Львівською міжрайонною транспортною прокуратурою встановлено, що Брюховицькою селищною радою (18-ї сесії 24 скликання) 24.11.05 прийнято рішення №561 "Про продаж у власність земельної ділянки по вул. Івасюка, 1-А в смт. Брюховичі ПП ОСОБА_1", яким затверджено звіт про експертну грошову оцінку і технічну документацію із землеустрою з продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,01 га за вказаною адресою, яка знаходилась в оренді ПП ОСОБА_1. для обслуговування міні-магазину; затверджено ціну продажу цієї земельної ділянки та дозволено ПП ОСОБА_1 викупити земельну ділянку для влаштування міні-магазину площею 0,01 га до 01.03.06.

В подальшому на підставі зазначеного рішення ПП ОСОБА_1. за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 12.01.06 викуплено вищевказану земельну ділянку площею 0,01 га, а 17.04.06 головою Брюховицької селищної ради та начальником Відділу приміських земель м. Львова цій особі видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 040380.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним вищевказаного рішення ради, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність користування позивача землями залізниці, а відтак порушення цим рішенням його прав.

При цьому суди не встановили обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи відповідно до чинного законодавства.

Зокрема, встановивши, що за рішенням Брюховицької селищної ради від 17.03.92 року №69 Львівському відділку Львівської залізниці (станція смт. Брюховичі) надано в постійне користування земельну ділянку в смт. Брюховичі загальною площею 8,59 га для господарських потреб, суди не дослідили обставини набуття права на постійне користування цією земельною ділянкою новим землекористувачем –Державним територіально-галузевим об’єднанням "Львівська залізниця" в порядку, передбаченому ст.ст. 116, 120, 123 ЗК України.

Під час розгляду справи не надано правової оцінки наказу Мінтрансу України №289 від 05.06.2000р. про реорганізацію відділків залізниці у відособлені структурні одиниці залізниць (а.с. 58) та обставинам припинення у встановленому законом порядку статусу землекористувача реорганізованої юридичної особи, зазначеної у рішенні Брюховицької селищної ради від 17.03.92 №69, і набуття такого права позивачем.

У апеляційній скарзі відповідач доводив, що спірна земельна ділянка використовувалася ним на умовах оренди на підставі рішення Брюховицької селищної ради від 06.11.03 №202, але цим обставинам, зокрема щодо чинності вказаного рішення, судами не надано правової оцінки.

Статтею 128 ЗК України у ч.ч. 2, 5 передбачено, що продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок.

Обставини раціонального використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням, а також дотримання визначеного вказаною нормою порядку продажу земельних ділянок попередніми судовими інстанціями не досліджено.

Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку, що при розгляді даної справи суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства, тому рішення і постанова в справі підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які існують між сторонами, та правильного застосування законодавства.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.09 та рішення господарського суду Львівської області від 25.12.08 у справі №9/240 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.