ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2009 р.
№ 25/103
( Додатково див. постанову Донецького апеляційного господарського суду (rs3500143) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
ТОВ "Торговий дім "Еко-Вугілля України"
на постанову
від 14.04.09 Донецького апеляційного господарського суду
у справі
№ 25/103 господарського суду Донецької області
за позовом
ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"
до
ТОВ "Торговий дім "Еко-Вугілля України"
про
стягнення 240982, 77 грн.
у справі взяли участь представники
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду від 14.08.2008 (суддя І. Батко), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.04.2009 (судді: Т. Шевкова, Г. Діброва, О. Стойка), задоволені позовні вимоги про стягнення 240982 грн. 77 коп. штрафу за невиконання місячних обсягів поставок вугільного концентрату за договором купівлі-продажу № 1227 від 21.02.2007 з тих підстав, що відповідачем були порушені умови договору.
Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі судові рішення, а справу направити на новий розгляд. Вважає, що справа розглянута з порушенням вимог ст. ст. 86, 87 Господарського процесуального кодексу України: відповідач не отримав ухвалу суду від 27.03.2009 (том 3, арк. 52, 53) про поновлення провадження у справі і призначення її до розгляду на 14.04.2009, що позбавило його можливості захищати свої інтереси в суді, а також суд не розглянув клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи (том 3, арк. 47, 51). Судами не застосована ст. 551 ЦК України: судом не розглядалося питання співрозмірності суми штрафів розміру збитків, понесених позивачем.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи відповідача про порушення судом вимог ст. ст. 86 та 87 Господарського процесуального кодексу України спростовуються матеріалами справи. Згідно поштового повідомлення № 81-445 ухвала суду від 27.03.2009, відправлена 30.03.2009, - вручена відповідачу 03.04.2009. Скаржник не надав суду касаційної інстанції належних доказів про те, що зазначене відправлення пошта йому не доставила. Відповідно вимогам ст. 33 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.
Згідно ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарський суд призначає судову експертизу для роз’яснення питань, якщо вони виникають, що потребують спеціальних знань. Тобто призначення експертизи не є обов’язковим. В постанові апеляційний суд розглянув клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи і залишив його без задоволення, як недоцільне (том 3, арк. 65). Відхилення клопотань сторін є правом суду.
Що стосується суті спору. Сторони уклали договір купівлі-продажу вугільного концентрату № 1227 від 21.02.2007. Сторони домовились (п.6.9), що у випадку невиконання ТОВ "Торговий дім "Еко-Вугілля України" погодженого місячного обсягу поставки товару, останній сплачує ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" штраф у розмірі 5% від вартості недопоставленого товару.
Судами встановлений факт недопоставки вугільного концентрату за умовами договору № 1227 від 21.02.2007 та специфікаціями №№ 5, 6, 8 до нього, а також факт додержання сторонами умов одного договору в частині порядку оплати поставленого вугільного концентрату і, зокрема, за товар, поставлений в червні-серпні 2007 року.
Відповідач факт невиконання умов договору № 1227 від 21.02.2007 не заперечував.
В договорі № 1227 від 21.02.2007 сторони не домовлялись про сплату штрафу за умови понесення покупцем за договором збитків за недопоставку товару.
На підставі встановлених обставин справи, розрахунку та умов договору з відповідача стягнуто 240982 грн. 77 коп. штрафу.
Зважаючи на встановлені обставини справи, доводи скаржника про незастосування судами ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру штрафних санкцій, є безпідставними.
Відповідно ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється, зокрема, договором (ст. 551 ЦК України). Сторони мають право в договорі збільшити розмір неустойки, встановлений законом, а можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Сторони в договорі № 1227 встановили розмір неустойки –5% від вартості недопоставленого товару.
Судом першої інстанції справа розглядалася на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами. Відповідач не скористався наданим йому правом захищати свої інтереси в судовому засіданні і доводити свої заперечення відповідно вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України. Представники відповідача в судові засідання не з’являлися. Відповідач не звертався до місцевого суду з проханням зменшити неустойку, обгрунтувавши її доказами на підтвердження обставин вказаних в ч.1 ст. 233 ГК України.
За таких обставин і зважаючи на приписи ст. ст. 551 ЦК України та 233 ГК України (436-15) апеляційний суд правильно вказав, що зменшення розміру штрафних санкцій є правом суду.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута відповідно встановленим обставинам з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права. Підстави для скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Еко-вугілля України" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.04.2009 у справі № 25/103 –без змін.
Головуючий, суддя В. Овечкін
Судді Є. Чернов
В. Цвігун