ВАТ "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку": Бабарико М.А. довір. від 17.06.09 №259/1-02, Кравцова Є.В., довір. від 17.06.09 №237/1-02

відповідача: не з'явились

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.07.2008 в задоволенні вимог про визнання договору оренди нежитлового приміщення № 614/131 від 20.12.1999 таким, що припинив свою дію з 31.12.2004 та про зобов’язання відповідача повернути ВАТ "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" майно, передане в оренду загальною площею 11362,90 кв.м., - відмовлено з тих підстав, що у справі № 4/429 господарського суду м. Києва за позовом прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави розглядається спір про розірвання зазначеного вище договору № 614/131 від 20.12.1999. Крім цього, прокурором не доведено яким чином інтереси держави в особі позивачів порушені (суддя В. Сівакова).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2009 рішення залишено без змін (судді: А. Мартюк, А. Лосєв, Л. Зубець).

В касаційному поданні заступник прокурора м. Києва просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Вважає, що суди належним чином не оцінили докази у справі. Неправильно застосували ст. 764 ЦК України, ст. 284 ГК України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлене наступне.

20 грудня 1999 року між Українським науково-дослідним інститутом спеціальних видів друку (далі - позивач-3, Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Видавництво "Бліц-Інформ"(далі - відповідач, Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 614/131-99 (далі - Договір).

В п. 11.1, п.11.2 Договору визначено, що строк дії останнього з 01.01.2000р. до 31.12.2004р. строком на 5 років. Орендар має право на продовження дії договору на тих же умовах, якщо орендодавець за місяць до закінчення терміну дії договору не надасть Орендарю письмового повідомлення про припинення дії договору.

4 січня 2002 року було укладено Додаткову угоду №8, в якій сторони дійшли згоди щодо визначення Орендодавцем за спірним Договором Відкрите акціонерне товариство Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку", у зв'язку з перереєстрацією Українського науково-дослідного інституту спеціальних видів друку.

В матеріалах справи наявні листи позивача-3 №1151/1-02 від 03.12.2004р., №71/1-02 від 31.01.2005р., в яких він повідомляв відповідача про те, що строк дії спірного Договору оренди №614/131-99 від 20.12.1999р. закінчився, продовжуватись (пролонговуватись) на той же термін і на тих самих умовах не буде, у зв'язку з чим просив звільнити займані приміщення. На підтвердження факту вручення даних листів відповідачу, позивачі посилаються на відмітки, які містяться на листах.

З копій листів та відміток, які розміщені на них, неможливо дійти остаточного висновку кому і коли вказані листи були передані, тобто відсутні відомості щодо прізвища, посади особи, яка їх прийняла, відсутній відбиток як печатки підприємства (відповідача), так і штампу для реєстрації вхідної кореспонденції.

Інших доказів на підтвердження повідомлення позивачем-3, як Орендодавцем, відповідача у встановлені законодавством строки про небажання продовжувати дію спірного Договору оренди суду надано не було.

Згідно з поясненнями сторін в провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа № 4/429 за позовом Прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державної акціонерної компанії "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання", Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку"до Закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Бліц-Інформ"про розірвання Договору оренди №614/131-99 від 20.12.1999 та повернення орендованого майна.

Позов про розірвання договору було подано пізніше, ніж позов про припинення його дії, з чого можна дійти висновку про те, що тим самим і прокуратурою, і позивачами визнається, що Договір оренди № 614/131-99 від 20.12.1999р. є чинним, а отже його дію було продовжено.

Ані прокуратурою, ані позивачами не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження викладеного в позові.

На спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального май на" (2269-12) , ст.ст. 764 ЦК України та 284 ГК України (436-15) , умови договору сторін. В зазначених нормативних актах та договорі припинення договору оренди пов’язується з наявністю заяви орендодавця, або однієї із сторін договору про небажання продовжувати орендні відносини.

Позовні вимоги обгрунтовувались листами № 115/1-02 від 03.12.2004 та № 71/1-02 від 31.01.2005, які були відправлені орендарю з повідомленням про небажання продовжувати дію договору оренди приміщення. Але судами попередніх інстанцій встановлено, що надсилання вказаних листів відповідачу належним чином не підтверджено: відсутні поштові квитанції, повідомлення, докази вручення їх певним особам орендаря.

За таких обставин суди дійшли обгрунтованого висновку, що договір оренди № 614/131-99 від 20.12.1999 є продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, тобто до 31.12.2009. Цей висновок підтверджується і тим, що прокуратурою поданий позов про розірвання цього договору (справа № 4/429 в господарському суді м. Києва).

Доводи прокурора про недослідження судами публікацій в журналі "Бізнес" колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно діючому законодавству позивач повинен надати докази відправлення листів-повідомлень відповідачу і підтвердити цей факт певними доказами, які в матеріалах справи відсутні.

Додатково досліджувати докази у справі виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції,

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута судами відповідно встановленим обставинам з правильним застосуванням норм матеріального права. Підстави для скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційне подання заступника прокурора Деснянського району м. Києва залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 17.07.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2009 –без змін.