Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. –головуючий, судді Губенко Н.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2009

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2009

зі справи № 21/436

за позовом Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства (далі –Інститут), м. Київ,

до вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" (далі –Університет),

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, –ОСОБА_1 (далі –ОСОБА_1.), м. Ямпіль Вінницької області,

про припинення порушення авторського права та про стягнення 35 000 грн.,

за участю представників:

позивача – Валіахметова Р.Р.,

відповідача – Горінштейна Л.О.,

третьої особи – не з'явився,

Інститут як власник майнових авторських прав на твори: Архівознавство: Підручник для студентів іст. ф-тів вищ. навч. закладів України/За заг. ред. Я.С. Калакури та І.Б. Матяш. –К.: Видавн. дім "KM Академія", 2002. - 356 с." (далі - Підручник) та "Архівістика: Термінологічний словник/Авт. - упорядн.: К.Є. Новохатський, К.Т. Селіверстова та ін. –К., 1998. —106 с." (далі - Словник) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом та просив:

- вилучити з продажу виданий Університетом твір: Архівознавство: Навч. посіб. для дистанційного навчання/За наук. ред. С.Д. Безклубенко. –К.: Університет "Україна", 2005. - 362 с. (далі - Посібник);

- стягнути з Університету компенсацію за порушення авторського права в сумі 35 000 грн.;

- зобов'язати Університет опублікувати в засобах масової інформації: журналі "Книжкова палата України", газетах "Урядовий кур'єр" та "Освіта України" - відомості про порушення відповідачем авторського права Інституту та "зміст судового рішення щодо цього порушення".

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2009 (суддя Демченко Т.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2009 (колегія суддів у складі: Мартюк А.І. –головуючий суддя, судді Лосєв А.М., Зубець Л.П.), позов задоволено.

Прийняті судові рішення з посиланням на статтю 21 Закону України "Про авторське право і суміжні права", статтю 10 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів та висновок судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 22.10.2008 № 11789 мотивовано порушенням Університетом майнових авторських прав Інституту внаслідок неправомірного видання відповідачем Посібника, створеного з використанням Підручника та Словника, але без необхідного для цього дозволу позивача.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Університет просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- Інститут є власником майнових авторських прав на Словник, виданий у 1998 році, та Підручник, виданий у 2002 році (перше видання –1998 рік);

- Університетом у 2005 році видано Посібник;

- Посібник створено ОСОБА_1. на підставі трудової угоди з відповідачем від 10.01.2005 № 129-д. Пунктами 3.2.1, 3.2.2 цієї угоди передбачено, що особисте немайнове авторське право на створений твір належить ОСОБА_1. як його автору, а виключне майнове авторське право –Університету як роботодавцю;

- використання фрагментів текстів з Підручника та Словника при створенні Посібника здійснювалося з незначними змінами використаних фрагментів, які полягають у редагуванні, заміні певних слів їх синонімами, перестановкою певних частин (абзаців) місцями, що підтверджується висновком експертизи від 22.10.2008 № 11789.

Причиною даного спору є питання про наявність з боку Університету порушення майнових авторських прав Інституту та про належність обраних позивачем заходів судового захисту.

Беручи до уваги факт створення Посібника працівником Університету ОСОБА_1., місцевий господарський суд ухвалою від 24.12.2008 обґрунтовано залучив її до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та відклав розгляд справи на 16.01.2009 (т. 2, а.с. 91-92).

Водночас суд першої інстанції не виконав обов'язку з повідомлення ОСОБА_1. про час і місце судового засідання 16.01.2009 (день прийняття рішення зі справи).

Зокрема, зазначивши в згаданій ухвалі адресу відповідача як адресу третьої особи (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 1-Г), місцевий суд зобов'язав Університет забезпечити явку третьої особи в судове засідання, а сам взагалі не направляв відповідного повідомлення ОСОБА_1., що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті останнього аркуша названої ухвали про направлення її копій лише позивачу та відповідачу.

При цьому суд першої інстанції також залишив без будь-якого реагування письмові пояснення відповідача від 15.01.2009 № 11-17-ю/2 щодо неможливості забезпечення ним явки третьої особи, мотивовані припиненням трудових відносин між ОСОБА_1. та Університетом, невідомістю її фактичного місцезнаходження та направленням 14.01.2009 письмового повідомлення про час і місце судового засідання за останньою відомою відповідачеві адресою ОСОБА_1.: Вінницька область, м. Ямпіль, вул. Чорноморця, 26 (т. 2, а.с. 93-103).

Отже, суд першої інстанції, прийнявши рішення про залучення ОСОБА_1. до участі в справі, не з'ясував її місцезнаходження та не повідомив її про час та місце судового слухання, а 16.01.2009 розглянув справу за відсутності ОСОБА_1., явку якої до цього визнавав обов'язковою, що підтверджується відповідним протоколом судового засідання (т. 2, а.с. 106). Зазначені порушення не були усунуті й судом апеляційної інстанції.

У свою чергу, пунктом 2 частини другої статті 11110 ГПК України (1798-12) встановлено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Крім того, згідно з приписами статей 84, 105 ГПК України судові рішення з кожної позовної вимоги мають бути мотивовані.

Разом з тим ні місцевий, ані апеляційний господарські суди не навели у судових рішеннях зі справи мотивів задоволення ними позовних вимог Інституту стосовно вилучення Посібника з продажу та з приводу зобов'язання відповідача опублікувати в певних засобах масової інформації відомості про встановлене порушення і зміст судового рішення.

При цьому попередні судові інстанції:

- не встановили факту перебування Посібника в продажу на час прийняття рішення зі справи та не з'ясували, пов'язані з цим фактичні обставини (що, де та в кого має бути вилучено);

- не дослідили питання залучення до участі в справі інших осіб - можливих власників Посібника на момент його примусового вилучення;

- не встановили зміст повідомлення (відомостей) про порушення та обсяг судового рішення, які підлягають опублікуванню;

- не дослідили мотиви обрання позивачем визначених ним засобів масової інформації (журнал "Книжкова палата України", газета "Урядовий кур'єр", газета "Освіта України") та фактичну можливість виконання цих вимог відповідачем.

Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України (1798-12) також є підставою для скасування судових рішень зі справи.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117, 1119 –11112 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2009 зі справи № 21/436 скасувати.