У вересні 2008 року Статутне територіально-галузеве об'єднання "Південна залізниця" звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Акціонерної компанії "Харківобленерго"( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.10.2008) про стягнення 3359089,29 грн. заборгованості по оплаті за передачу електроенергії місцевими(локальними) електричними мережами за січень-липень 2008 року.

Позовні вимоги були вмотивовані встановленими на 2008 рік між сторонами фактичними правовідносинами на передачу електроенергії Акціонерної компанії "Харківобленерго" мережами Південної залізниці та затвердженими Постановою НКРЕ України від 21.06.2007 № 836 Південній залізниці регульованими тарифами на передачу електроенергії місцевими локальними електромережами, введеними в дію з 01.07.2007, всупереч яким "Харківобленерго" здійснювало оплату частково - за попередніми тарифами, встановленими постановою НКРЕ України від 20.08.1999 № 1081 (v1081227-99) , внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 3359089,29 грн.

Відповідач "Харківобленерго" не оспорював обсяги виконаного транспортування електроенергії місцевими локальними мережами Південної залізниці, проте заперечував проти застосування тарифів, встановлених з 01.07.2007 Постановою НКРЕ України від № 836 (v0836227-07) Південній залізниці, вважав, що повинні бути застосовані тарифи, встановлені постановою НКРЕ України від 20.08.1999. № 1081 (v1081227-99) , оскільки Південна залізниця не закупляє самостійно електроенергію безпосередньо на Оптовому ринку електроенергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.10.2008 до участі у справі залучено третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Національну комісію регулювання електроенергетики України, яка в поясненнях по справі вказувала, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню тарифи, встановлені постановою НКРЕ України від 20.08.1999. № 1081 (v1081227-99) , про що учасники договірних відносин вже повідомлялись листами НКРЕ.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.11.2008 (суддя Бринцев О.В.) позовні вимоги Південної залізниці задоволені: стягнуто з акціонерної компанії "Харкіобленерго" 3359089,29 грн. боргу та судові витрати.

Судове рішення обґрунтоване тим, що після закінчення строку дії укладеного 04.01.2005 між сторонами Договору та відсутності Додаткової угоди про продовження його дії на 2008 рік, сторони фактично у спрощений спосіб продовжили відносини: залізниця транспортувала електроенергію своїми локальними мережами, а "Харківобленерго" сплачувало виставлені залізницею рахунки, однак, за тарифами, встановленими попередньою постановою НКРЕ України від 20.08.1999, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2009 ( головуючий суддя Істоміна О.А., судді Білоусова Я.О., Пуль О.А.) рішення господарського суду Харківської області скасоване та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постанова Харківського апеляційного господарського суду вмотивована тим, що між сторонами не продовжені договірні відносини, оскільки з січня 2008 року між сторонами відношення не врегульовані будь-яким договором, вчиненим у письмовій формі відповідно до вимог ст. 208 Цивільного кодексу України. За відсутності укладеного договору на передачу електроенергії мережами залізниці у спірному періоді Південна залізниця позбавлена права щодо стягнення з відповідача заборгованості.

Крім того, укладання договору шляхом прийняття до виконання замовлення визнано апеляційним судом безпідставним, оскільки спрощені форми укладання договорів не виключають досягнення згоди з усіх істотних умов договору, а необхідною складовою будь-якого договору є умова по ціну послуги, а оскільки між сторонами ціна не визначена, то позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись із Постановою Харківського апеляційного господарського суду, Південна залізниця звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2009 скасувати і залишити в силі Рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2008.

Порушенням норм процесуального права Південна залізниця вважає порушення ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Рішенням господарського суду Харківської області від 13.06.2008 по справі № 15/97-08, яке набрало законної сили, встановлено правомірність застосування тарифів, встановлених Постановою НКРЕ України від 21.06.2007 № 836 (v0836227-07) .

Неправильним застосуванням норм матеріального права Південна залізниця вважає незастосування до спірних правовідносин ст. 11 Цивільного кодексу України, згідно з якою права та обов'язки виникають не лише з укладених договорів, а і з актів цивільного законодавства, а ст. 202 Цивільного кодексу правочином визнає не лише договори, а і дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Південна залізниця в касаційній скарзі посилається також на ігнорування апеляційним судом приписів ст. 632 Цивільного кодексу України, Законів "Про ціни та ціноутворення" (507-12) , "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , згідно з якими у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни ( тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади і є обов'язковими для всіх учасників правовідносин.

В засідання касаційного суду Південна залізниця додатково надала докази ухилення "Харкіобленерго" від укладання Договору на 2008 рік у справі № 59/206-08 господарського суду Харківської області, листування між сторонами стосовно пропозиції Південної залізниці припинити передавати електроенергію локальними мережами залізниці та Акт перевірки Південної залізниці Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області від 30.06.2009.

Ці додаткові докази та документи Вищим господарським судом до розгляду не приймаються і не розглядаються по суті, оскільки вони не були предметом розгляду в судах попередніх інстанцій, а у відповідності із ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не приймає та не досліджує додаткові докази. Подані Південною залізницею матеріали підшиті у справу.

Відповідач "Харкіобленерго" відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду не направив, однак, відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення у відповідності із ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України.

Третя особа –Національна комісія регулювання електроенергетики України належним чином повідомлена, свого представника в судове засідання не направила.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що Статутне територіально-галузеве об'єднання "Південна залізниця" є ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами на території, де розташовані власні місцеві (локальні) електричні мережі залізниці, що підтверджується ліцензією, виданою Національною комісією регулювання електроенергетики України від 04.01.2005р. серії ПР №0035 і яка діє необмежений період часу.

Між Акціонерною компанією "Харківобленерго" та СТГО "Південна залізниця укладений 04.01.2005р. договір № 2/04/01/П/Е-05256/НЮ на передачу електроенергії АК "Харківобленерго" мережами Південної залізниці. Предметом договору є передача електроенергії постачальника ("Харківобленерго") електричними мережами передавальника (Південної залізниці).

Умовами п.4.1. договору встановлено, що вартість послуг з передачі електроенергії визначається за тарифами, які затверджуються НКРЕ України на відповідний період.

Договір був пролонгований додатковими угодами до 31.12.2007 року, з 01.01.2008 припинив свою дію, проте і після припинення його дії в 2008 році продовжувалось надання Південною залізницею і споживання АК "Харківобленерго" послуг по передачі електроенергії постачальника –відповідача електричними мережами передавальника - залізниці.

Суди встановили, що Південна залізниця надавала, а "Харкіобленерго" споживало послуги з передачі електричної енергії місцевими(локальними) електромережами залізниці, що підтверджується поясненнями сторін, актами про нарахування оплати за передачу електроенергії та їх часткової оплати за тарифами, встановленими Постановою НКРЕ від 20.08.1999р. № 1081, актами звірки взаємних розрахунків, з яких судом встановлено, що у сторін нема розбіжностей щодо існування факту надання та споживання послуг, їх кількості та сум здійснених відповідачем оплат. Розбіжності стосуються лише вартості спожитих послуг та наявності обов'язку по оплаті отриманих послуг за червень-липень 2008 року.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив із того, що ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що передача енергії –це транспортування енергії за допомогою мереж на підставі договору.

Ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Ст. 181 Господарського кодексу України встановлює загальний порядок укладання господарських договорів, і зокрема допускає укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення.

З урахуванням надання залізницею послуг відповідачеві, прийняття цих послуг "АК Харківобленерго" та їх часткової оплати відповідачем суд першої інстанції дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем укладено правочин про передачу електроенергії локальними мережами "Південної залізниці".

Пунктом 3.7.2 " умов та правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, затверджених Постановою НКРЕ від 13.06.1996 № 15 (z0408-96) встановлено, що ліцензіат має право одержувати від енергопостачальників, електроенергію яких він передає своїми місцевими (локальними) електромережами, плату за тарифами на передачу електроенергії. Порядок розрахунку обсягів передачі електроенергії та тарифи на передачу визначаються нормативно-правовими актами НКРЕ.

Частина 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачає виконання боржником обов'язку, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, - в семиденний термін з моменту пред'явлення вимоги кредитором. Судом встановлено, що Південною залізницею надавались відповідачу рахунки на оплату наданих послуг, докази містяться в матеріалах справи, отримання рахунків та їх часткова оплата не заперечуються "Харківобленерго".

Згідно ч.3, 9 ст. 17 Закону України "Про електроенергетику" тарифи на передачу і постачання електричної енергії місцевими (локальними) електромережами регулюються Національною комісією регулювання електроенергетики України. Підприємства, які постачають електричну енергію мережами, які не є їх власністю, повинні купувати електричну енергію на оптовому ринку електричної енергії України та вносити плату за користування місцевими (локальними) електричними мережами.

Пунктом 3.7.2. Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.06.1996 № 15 (z0408-96) , встановлено, що ліцензіат має право одержувати від енергопостачальників, електроенергію яких він передає місцевими (локальними) електромережами на відповідному класі напруги, плату за тарифами на передачу електроенергії. Відносини між ліцензіатами регулюються договорами. Порядок розрахунку обсягів передачі електроенергії та тарифи на передачу визначаються нормативно-правовими актами НКРЕ.

Постановою НКРЕ від 20.08.1999р. № 1081 (v1081227-99) "Про затвердження тарифів на передачу електричної енергії" для СТГО "Південна залізниця" затверджено тарифи не передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, в т.ч. для електричних мереж, розташованих на території Харківської області І клас (35кВ та вище) –6,26 грн./МВтт., ІІ клас (менше 35кВ) –13,55 грн./МВт.

Постановою НКРЕ від 21.06.2007р. №836 (v0836227-07) "Про затвердження тарифів на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електроенергії за регульованим тарифом "Південній залізниці" затверджено такі тарифи: для 1 класу напруги –5,92 грн./МВтт. (без ПДВ), для 2 класу напруги – 39,16 грн./МВтт. (без ПДВ).

В офіційному друкованому органі НКРЕ України "Інформаційний бюлетень НКРЕ" третьою особою у даній справі вміщено повідомлення про те, що тарифи Південної залізниці на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами з 01.07.2007р. діють у відповідності до постанови НКРЕ України від 21.06.2007р. № 836 (v0836227-07) .

Відносно того, якими тарифами належить керуватись сторонам, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вартість послуг визначається у відповідності до тарифів, затверджених Постановою НКРЕ України від 21.06.2007р. № 836 (v0836227-07) . З цим висновком погоджується і колегія суддів Вищого господарського суду України.

Підставами для такого висновку є те, що Постанова НКРЕ України від 21.06.2007р. № 836 (v0836227-07) видана пізніше, ніж попередня постанова з тих самих питань від 20.08.1999 №1081. Предмет регулювання цих постанов співпадає в частині тарифів на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами Південної залізниці.

Отже постанова від 21.06.2007р. № 836 (v0836227-07) припиняє дію постанови від 20.08.1999р. №1081 (v1081227-99) . При цьому крім прямого припинення дії нормативного акту шляхом вказівки про його скасування іншим нормативним актом, в Україні застосовується фактичне припинення дії акту, що відбувається внаслідок прийняття іншого акту такої ж (або вищої) юридичної сили з тих самих питань.

Такий принцип втрати чинності або скасування іншим нормативним актом внаслідок прийняття іншого акту такої ж (або вищої) юридичної сили з тих самих питань підтверджено Рішенням Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп (v004p710-97) та Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (v007p710-09) , в яких визначено, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Отже, відсутність у Постанові НКРЕ від 21.06.2007р. № 836 (v0836227-07) вказівки про скасування Постанови НКРЕ від 20.08.1999р. № 1081 (v1081227-99) не є обов’язковим для визнання дії останньої припиненою.

Крім того, рішенням господарського суду Харківської області від 13.06.2008р. у справі №15/97-08 встановлено, що до відносин СТГО "Південна залізниця" та АК "Харківобленерго" з приводу передачі електроенергії АК "Харківобленерго" мережами СТГО "Південна залізниця" підлягають застосуванню тарифи, передбачені постановою НКРЕ України від 21.06.2007р. №836 (v0836227-07) . Рішення суду не оскаржено та набрало чинності.

Посилання відповідача "Харківобленерго" та третьої особи –Національної комісії з регулювання енергетики про те, що Південна залізниця працює не як ліцензіат з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами, оскільки не закуповує електричну енергію в Оптовому ринку електричної енергії, обґрунтовано не прийнято до уваги господарським судом.

Діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами та діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом є окремими видами господарської діяльності.

Перший вид діяльності регулюється постановою НКРЕ України від 13.06.1996 № 15 (z0408-96) "Про затвердження Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами".

Другий – постановою НКРЕ України від 13.06.1996 № 15/1 (z0433-96) "Про затвердження Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом".

На кожний з цих окремих видів господарської діяльності видається окрема ліцензія. При цьому зазначеними нормативними актами не передбачено залежності умов здійснення одного виду діяльності від умов здійснення іншого. Отже здійснення або нездійснення позивачем господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, в тому числі діяльності щодо закупівлі електричної енергії на Оптовому ринку електричної енергії, жодним чином не впливає на умови здійснення позивачем діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.

Таких умов не передбачено ні Постановою НКРЕ України від 21.06.2007р. №836 (v0836227-07) , ні постановою від 20.08.1999р. №1081 (v1081227-99) . Крім того, у Постанові НКРЕ України від 21.06.2007р. № 836 (v0836227-07) не зазначено про те, що вона буде чинною лише у разі отримання Південною залізницею другого виду ліцензії та закупівлі електроенергії на Оптовому ринку.

Посилання АК "Харкіобленерго" на Постанову НКРЕ України від 24.04.2008 № 552 (v0552227-08) " Про особливості встановлення або перегляду рівнів тарифів для ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими(локальними) електромережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом" обґрунтовано не прийнято до уваги судом першої інстанції, оскільки ця постанова не скасовує тарифи, встановлені Постановою НКРЕ України від 21.06.2007р. №836 (v0836227-07) , обов'язок про проведенню відповідних розрахунків, а передбачає їх подальший перегляд НКРЕ України. Тарифи, встановлені Постановою НКРЕ України від 21.06.2007р. №836 (v0836227-07) , не переглядались.

Крім того, до спірних правовідносин Південної залізниці із "Харківобленерго" Постанова НКРЕ України від 24.04.2008 № 552 (v0552227-08) не застосовується, оскільки залізниця не закуповує електроенергію на Оптовому ринку електроенергії України.

Скасовуючи рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2008, Харківський апеляційний господарський суд виходив з того, що між сторонами не продовжені договірні відносини, оскільки з січня 2008 року між сторонами відношення не врегульовані будь-яким договором, вчиненим у письмовій формі відповідно до вимог ст. 208 Цивільного кодексу України. Крім того, укладання договору шляхом прийняття до виконання замовлення визнано апеляційним судом безпідставним, оскільки спрощені форми укладання договорів не виключають досягнення згоди з усіх істотних умов договору, а необхідною складовою будь-якого договору є умова по ціну послуги, а оскільки між сторонами ціна не визначена, то позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Однак, такий висновок апеляційного суду суперечить Законам України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , "Про ціни та ціноутворення" (507-12) , ст. 632 Цивільного кодексу України, ст. 191 Господарського кодексу України, згідно з якими у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни ( тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади і є обов'язковими для всіх учасників правовідносин.

Встановлення цін та тарифів на послуги з передачі електроенергії передбачено державним органом –Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Відхиляючи існування між сторонами договірних відносин, укладених у спрощений спосіб, а відтак і право надавача послуг на отримання їх оплати, апеляційний суд не мотивував, на яких підставах Південна залізниця повинна надавати ці послуги "Харкіобленерго" безкоштовно.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується із висновками апеляційного суду, оскільки хоча Рішенням господарського суду Харківської області від 13.06.2008 у справі № 15/97-08 відмовлено продовжити строк дії договору № 2/04/01/П/Е-05256/НЮ на передачу електроенергії АК "Харківобленерго" мережами Південної залізниці, однак, ст. 11 Цивільного кодексу України визначає підставами виникнення цивільних прав та обов'язків не лише договори, а й інші правочини.

Ст. 202 Цивільного кодексу України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням визначає правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема, сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов'язку.

Частина 6 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зокрема, електроенергією, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхніх послуг, а відтак і не мають права безпідставно відмовляти в наданні таких послуг.

Крім того, ст. 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Нормами п. 3.7.2 " Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, затверджених Постановою НКРЕ від 13.06.1996 № 15 (z0408-96) встановлено, що ліцензіат має право одержувати від енергопостачальників, електроенергію яких він передає своїми місцевими (локальними) електромережами, плату за тарифами на передачу електроенергії. Порядок розрахунку обсягів передачі електроенергії та тарифи на передачу визначаються нормативно-правовими актами НКРЕ.

Крім того, ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства визначає, зокрема справедливість, добросовісність та розумність, а постанова апеляційної інстанції цим вимогам не відповідає.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця", оскільки судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити рішення без змін.

Натомість Постанова Харківського апеляційного господарського суду, яка безпідставно скасувала законне та обґрунтоване рішення господарського суду, підлягає скасуванню.

Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.